13

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин

та зовнішньої політики

Упорядник: к.і.н., доц. Суботін А.А.

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 6.030400 «міжнародні економічні відносини»

Затверджено Вченою Радою ІМВ

9 Вересня 2010 р.

протокол № 2

Київ – 2010

Робоча навчальна програма з дисципліни «Теорія міжнародних відносин».

Укладач: к.і.н., доц. Суботін Андрій Анатолійович

Лектор: к.і.н., доц.. Суботін А.А.

Викладач: к.і.н., доц.. Суботін А.А.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності 6.030400 – «міжнародні відносини», напряму 0304 – «міжнародні відносини» спеціалізації «економіст-міжнародник».

Мета та завдання дисципліни - загальною метою курсу «Теорія міжнародних відносин» є розкриття змісту ключових понять та концептуальних підходів, на яких базується вивчення міжнародних відносин, познайомити студентів з теоретичними напрямами та школами, які існують у світовій науці, а також дати студентам уявлення про найбільш загальні та широко розповсюджені методи, необхідні для систематичного дослідження міжнародних процесів. У цьому зв’язку важливе значення надається розгляду класичних традицій вивчення міжнародних відносин в історії суспільно-політичної думки. Програма курсу має проблемно-теоретичний характер та покликана дати студенту основні дані про головні аспекти та тенденції практики взаємодії на міжнародній арені: зміни характеру та природи міжнародних відносин, складу її елементів – міжнародних акторів, їх цілей та засобів, а також основних міжнародних процесів.

Внаслідок вивчення курсу «Теорія міжнародних відносин» студент має отримати уявлення про основні тенденції еволюції міжнародних відносин та методи їх аналізу, бути в змозі розрізняти різні теоретичні школи та напрями в науці про міжнародні відносини, розуміти їх центральну проблематику та аргументи притаманних їм трактувань явищ міжнародного життя, знати зміст основних категорій ТМВ та спираючись на них, уміти самостійно розбиратися в подіях, що відбуваються на міжнародній арені та пояснювати причини різноманіття та суперечливості інтерпретацій одних і тих самих міжнародних подій та процесів різними теоретичними школами досліджень міжнародних відносин.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин.

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» вивчається студентами на I курсі протягом 1 семестру (лекцій 20 годин, практичних занять - 14 годин, самостійна робота - 7 годин).

Зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» базується на дисциплінах: «Соціологія», «Порівняльна політологія», «Всесвітня історія». Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» є базовою для дисципліни «Міжнародні відносини та світова політика», «Зовнішня політика України».

Інформаційні джерела

Базові підручники, навчальні посібники, хрестоматія ( пункт «Основна література»), підручники, посібники, монографії, наукові статті (пункт «Додаткова література»), ресурси мережі Інтернет.

Контроль знань

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з двох змістовних модулів.

Навчальна дисципліна «Теорія міжнародних відносин» вивчається в першому семестрі в обсязі 2 кредити (3 залікових кредити за Європейською Кредитною Трансферною Системою ECTS), в тому числі: 34 годин навчальних занять, з них 20 годин – лекції, 14 годин – семінарські заняття, а також – 7 годин самостійної роботи. Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою. Перший змістовний модуль складають теми 1-5, другий – теми 6-10.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Оцінювання за формами контролю: поточний – 30 балів, виконання самостійних індивідуальних завдань – 30 балів, письмовий іспит – 40 балів.

Якщо протягом семестру студент набрав 1-19 балів, то він вважається таким, що не засвоїв програму навчальної дисципліни і не допускається до іспиту.

Іспит поводиться в письмовій формі й оцінюється максимально в 40 балів.

Виходячи з 100 максимально можливих набраних балів, підсумкова оцінка формується наступним шляхом:

• 90 – 100 відповідає оцінці «відмінно»

• 75 – 89 відповідає оцінці «добре»

• 60 – 74 відповідає оцінці «задовільно»

• 1 – 59 відповідає оцінці «незадовільно»

• Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	відмінно	зараховано
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	незадовільно	не зараховано
1 – 34

Вид роботи	Бали
Змістовний модуль 1
Семінарські заняття	15
Індивідуальне завдання самостійної роботи	15
Всього	30
Змістовний модуль 2
Семінарські заняття	15
Індивідуальне завдання самостійної роботи	15
Всього	30

Інші форми контролю

Іспит

40

Загальна кількість (Робота протягом семестру + письмовий залік) – 100 балів.