6. Значення рішення Міжнародного Суду оон в справі Лаграндів для Міжнародного права.

Дана справа підпадає під категорію особливих справ, що розглядались Міжнародним Судом – категорія справ стосовно дипломатичного захисту, де відповідно держава – заявник висуває державі – відповідачу вимоги від імені своїх громадян, що не є посадовими особами зазначеної держави – заявника. Аргументуючи свої позиції суд відкинув доводи США з приводу не відповідності юрисдикції суд стосовно розгляду справ, що витікають з порушення особистих прав людини, обґрунтувавши це тим, що наявність в вимозі Німеччини посилання на порушення особистих прав її громадян не може заперечувати юрисдикції суду, оскільки ця обставина не позбавляє державу - учасницю будь – якого договору, з яким пов’язані особисті права особи, можливості захищати інтереси власних громадян та ініціювати судовий розгляд в міжнародному суді від імені такого громадянина, посилаючись на загальні положення стосовно юрисдикції, що зазначаються в договорі. Таким чином суд визначив відповідну пов’язаність прав індивіда та прав держави єдиним принципом – пріоритетності прав і свобод людини.

Важливим було визначення обов’язкового характеру тимчасових заходів у результаті тлумачення автентичних текстів на французькій та англійській мовах. Суд встановив, що відповідні заходи повинні мати обов’язковий характер в тому ступені, в якому це повноваження обґрунтовується необхідністю: коли того потребують відповідні обставини; забезпечувати права сторін, які будуть визначені в остаточному рішенні Міжнародного Суду. Міжнародний Суд відповідно роз’яснив, що до категорії «рішення Міжнародного Суду» відносяться не тільки остаточні рішення суду, а й постанови про призначення тимчасових заходів. Також суд визначає обов’язковий характер тимчасових заходів.

9