6.Касові операції банку

Важливим напрямом діяльності банків є касові операції. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки за вимогами клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього за лежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов’язання по заробітній платі та інших платежах, що здійснюються готівкою.

Касові операції мають велике значення для самих банків, для їхніх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів – юридичних та фізичних осіб, банки збільшують свої вільні резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи. В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.

Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів від депозитних про центів. Водночас у них зростає ймовірність втрат завдяки ризику неліквідності банків.

Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому «вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує уммовленного і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.

Важлива роль касових операцій у діяльності банківської системи обумовлює необхідність їх централізованого регулювання. З метою його здійснення НБУ ухвалив три нормативні документи:

• Інструкцію № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;

• Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні;

• Інструкцію № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України».

Вказаними документами визначені основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів:

• дотримання норм чинного законодавства та вимог нормативних актів НБУ щодо регулювання обсягів та структури грошової маси;

• прогнозування установами НБУ готівкового обігу на підставі вимог основних напрямів грошово-кредитної політики та контроль за дотриманням прогнозних показників;

• обмеження готівкової емісії відповідно до зміни реального обсягу попиту на готівку;

• своєчасна видача установами банків готівки в межах наявних на рахунках коштів і на цілі, попередньо визначені клієнтами в їх грошових чеках;

• дотримання встановлених правил та порядку здійснення касових операцій, єдиних для всіх банків України.

Для здійснення касових операцій установи банків організовують прибуткові каси, в яких здійснюється приймання готівки від клієнтів, та видаткові каси, в яких здійснюється видача готівки. В банках з невеликими обсягами касових операцій можуть організовуватися об’єднані прибутково-видаткові каси. Якщо установа банку здійснює інкасацію виторгу клієнтів силами інкасаторського апарату, то вона може створити, крім прибуткової каси, ще й касу перерахунку, в якій перераховується вміст інкасаторських сумок. Банки можуть організовувати також вечірні каси для приймання від клієнтів ви торгу, який надходить після закінчення операційного дня банку. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють.

Банківські касові операції базуються на організаційних заходах, пов’язаних з регулюванням готівкового обігу. Це передусім скла дання прогнозних розрахунків касових оборотів та організація контролю за виконанням прогнозних показників з надходжень і видач готівки; розроблення календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах; установлення для кожного клієнта ліміту залишку каси; визначення строків та порядку інкасації виторгу для організацій торгівлі та сфери послуг тощо. Згідно з цими заходами кожний клієнт банку для одержання касових послуг повинен попередньо:

• розробити і подати банку прогнозний розрахунок своїх касових оборотів на квартал (якщо банк складає свій прогноз касових оборотів);

• повідомити банку визначений день одержання готівки на ви плату заробітної плати та інші платежі;

• повідомити розрахунок ліміту й одержати встановлений банком ліміт залишку каси;

• подати прізвище особи, відповідальної за одержання і доставку готівки з банку, та спосіб її транспортування.

Юридичні особи та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банках, згідно з чинним законодавством повинні здавати одержану готівку, не витрачену в той самий день на поточні потре би, в установи банків для зарахування на їхні рахунки. У себе вони мають право тримати готівку тільки в межах ліміту каси, встановленого відповідними установами банків. Підприємства можуть витрачати частину готівкового виторгу на поточні платежі.

Ліміт каси встановлюється індивідуально для кожного підприємства установою банку, яка веде його поточний рахунок. Розмір ліміту визначається банком на підставі заяви-розрахунку, поданої клієнтом, з урахуванням режиму роботи підприємства, його віддаленості від банку, розміру касових оборотів, порядку здавання ви торгу в банк тощо. Підприємствам, які мають постійний готівковий виторг із щоденним здаванням його в банк, ліміт каси встановлюється на рівні, що забезпечить йому нормальну роботу на початку наступного робочого дня. Всім іншим підприємствам ліміт каси може встановлюватися на рівні середньо денного надходження виторгу або середньо денного витрачання виторгу за три попередні місяці.

Наявна у підприємства готівка понад ліміт каси може бути здана в установу банку, в якій відкрито основний чи додатковий поточний рахунок:

• через прибуткову денну чи вечірню касу;

• через інкасаторів НБУ чи комерційного банку;

• через підприємство зв’язку, якщо установа банку розташована в іншому населеному пункті.

Порядок та частоту здавання готівки в банк підприємство узгоджує з установою банку, яка веде його основний поточний рахунок.

Приймання готівки через прибуткову касу банк здійснює протягом операційного дня на підставі стандартного документа «Об’ява на внесення готівки». У ньому вказуються сума та характер внеску (торговий виторг, плата за транспортні послуги тощо), на який рахунок вноситься готівка та ум. об’яву на внесення готівки спочатку перевіряє операційний працівник каси, який обліковує її в спеціальному журналі, заповнює ордер до Об’яви, виписує квитанцію про прийняття готівки від клієнта. Всі ці прибуткові документи операційний працівник передає касиру, який приймає об’явлену суму від клієнта з поаркушним перерахунком і видає йому квитанцію.

Від фізичних осіб банки приймають готівку для:

• зарахування на їхні рахунки (поточні, ощадні) на підставі стандартного документа «Об’ява на внесення готівки» чи «Прибутковий касовий ордер», із записом суми внеску в ощадній книжці;

• здійснення платежів по зобов’язаннях клієнта на підставі «Повідомлення» та з видачею «Квитанції» про здійснений платіж.

Установи банків видають готівку через свої видаткові каси протягом операційного дня в таких випадках:

• підприємствам, організаціям, установам з їхніх поточних рахунків на підставі грошових чеків установленої форми із зазначенням цільового призначення одержаної готівки;

• фізичним особам з їхніх поточних чи ощадних рахунків за видатковими касовими ордерами встановленої форми;

• індивідуальним позичальникам одержані ними позички за видатковими касовими ордерами;

• населенню при виплаті йому пенсій, допомоги, переказів з інших банків, заробітної плати працівникам даного банку на підставі, відповідно, доручень пенсійних органів, інших організацій — платників чи за видатковими касовими ордерами.

Операції з приймання та видача готівки можуть здійснюватися також за допомогою банківських ідентифікаційних карток та банківських автоматів. У першому випадку касові операції здійснюються у викладеному вище порядку, тільки замість прибуткових чи видаткових паперових документів застосовуються пластикові ідентифікаційні картки.

Банкомат — це пристрій для автоматизованого касового само обслуговування клієнтів. Банкомати включаються в систему автоматизації банків і застосовуються з метою:

• скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій;

• розширення спектра банківських послуг для клієнтів;

• розширення частки банку на ринку роздрібних послуг.

Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції:

• інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків;

• видавати готівку з рахунків;

• приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів;

• приймати готівку для погашення позичок;

• приймати доручення про переведення грошей з одного рахунку

клієнта на інший тощо.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, тому ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків – і пасивна, і активна, і надання послуг – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквіваленту за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплати заробітної плати працівникам, оплату зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо.

Ведення банківських рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.

Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій банки відкривають своїм клієнтам кілька видів рахунків: поточні, депозитні (вкладні), бюджетні. Перші два видів рахунків можуть відкриватися в національній та іноземній валюті, а останній – тільки в національній.

Таким чином, розрахунково-касове обслуговування – відкриття і обслуговування поточних рахунків у національній валюті організацій усіх форм власності, у тому числі і підприємців; відкриття й обслуговування поточних валютних рахунків; система електронних платежів «Клієнт-Банк», «Інтернет-Клієнт-Банк»; інформаційна підтримка бізнесу.

Послуги по відкриттю й обслуговуванню поточних рахунків у національній валюті: проведення платежів день у день; своєчасне зарахування коштів на рахунок; пошук відправлених, а також неодержаних клієнтом сум; прийом і видача готівки; чекові грошові і лімітовані книжки; виписки по рахунку з необхідними додатками; нарахування % на залишок за рахунком; консультаційні послуги з питань застосування банківського законодавства і порядку здійснення розрахунків.

Документи, необхідні для відкриття рахунка фізичному особі-підприємцю:

1. Копія посвідчення про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця

2. Копію документа, яка підтверджує постановку фізичної особи-підприємця на облік в органі Державної податкової служби (форма 4-ОПП)

3. Копію документа, підтверджуючу реєстрацію фізичної особи-підприємця у Пенсійному фонді України

4. Копію страхового посвідчення, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України як платника страхових внесків (надають фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю й у відповідності із законодавством України є платниками страхових внесків.)

5. Картки з зразками підписів і відбитком печатки (бланки карток надаються банком)

Обов’язкова присутність фізичної особи-підприємця при відкритті рахунка в банку (необхідно мати при собі паспорт і довідку з ДПІ про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи). Бланк заяви на відкриття рахунка надається банком. Між банком і фізичною особою-підприємцем підписується Договір банківського рахунка.

Документи, необхідні для відкриття рахунка юридичній особі:

1. Копія посвідчення про державну реєстрацію юридичної особи;

2. Копія установчого документа (статуту/ установчого договору);

3. Копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ);

4. Копію документа, що підтверджує постановку юридичної особи на облік в органі Державної податкової служби (форма 4-ОПП);

5. Копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи в Пенсійному фонді України (надають юридичні особи, що використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків);

6. Копію страхового посвідчення, що підтверджує реєстрацію юридичного особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України як платника страхових внесків;

7. Картки з зразками підписів і відбитком печатки (бланки карток надаються банком);

8. Копії протоколів (наказів, рішення власника) про призначення на посаду осіб, які мають право підпису в картках;

9. Копію уммовленного ліміту каси, якщо він встановлений іншим банком раніше;

При відкритті рахунка в банку обов’язково особиста присутність осіб, які мають право першого і другого підписів (необхідно мати при собі паспорт і довідку з ДПІ про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи). Заява на відкриття рахунка надається банком. Між банком і юридичною особою підписується Договір банківського рахунка.

Валютою річної фінансової звітності Банку є українська гривня. Операції в іноземній валюті та банківських металах відображаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют (банківських металів) на дату їх здійснення.Основні курси обміну, що використовувалися для перерахунку сум в іноземній валюті указані у таблиці 6.1.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Таблиця 6.1

Основні курси обміну, що використовувалися для перерахунку сумм в іноземній валюті

	31 грудня 2010 року, Гривень	31 грудня 2009 року, гривень
1 долар США	7.9617	7.9850
1 євро	10.573138	11.448893
1 швейцарських франк	8.475461	7.695183
1 російський рубль	2.6124	2.6402

З таблиці ми бачимо, що курси валют змінились у 2010 році в порівнянні з 2009 роком. І можемо зробити висновок,що долар США не вам значних змін, але евро впорівнянні з доларом мав з значні зміни, курс знизився майже на 1 гривню і склав 10.573138 грн, так само мав зміну майже на 1 грн і швейцарський франк,але порівняно з євро він на 1 грн збільшився, а російський рубль так само як і долар не мав значних змін.

Таким чином можна зробити висновок, що розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, тому ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків – і пасивна, і активна, і надання послуг – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта.

ВИСНОВКИ

Таким чином можна зробити заключний висновок, що АТ«УкрCиббанк» входить в першу п’ятірку найбільших банків Украйни (за показниками капіталу, активам, кредитному портфелю) і дотримуючись своєї стратегії прагне стати основним універсальним операційним банком для своїх клієнтів. Стратегія Банку направлена на подальший розвиток Банку у відповідності до стандартів Групи БНП Паріба та утримання лідерських позицій на ринку банківських послуг в Україні.

Першочерговими стратегічними цілями Банку є зміцнення своїх позицій на ринку України як провідного Банку, який надає широкий спектр якісних фінансових послуг, подальший розвиток у сфері роздрібного бізнесу,

споживчого кредитування та утримання ринкової позиції у корпоративному банківському секторі України.

УкрСиббанк має амбіційні плани щодо збільшення своєї клієнтської бази, але перш за все, він цінує кожного клієнта, існуючого чи нового, і наступні декілька років ставить собі за мету стати основним міжнародним банком для клієнтів. Він планує зробити їх послуги та сервіси більш доступними, швидкими та зручними для клієнтів, а це в свою чергу означає, що Банк має стати ближче до свого клієнта та стати більш гнучким щодо його потреб.

З цією метою УкрСиббанк планує змінити операційну модель обслуговування клієнтів, змінити типи відділень та запропонувати комплексні рішення для клієнтів.

Поновлення кредитування, зростання депозитного портфелю, крос-продажі та запровадження «пакетних послуг» нададуть змогу УкрСиббанку наростити свої темпи розвитку та збільшити загальну прибутковість

Банку.

Серед основних ліній спеціалізації Банку слід зазначити такі: роздрібний бізнес, споживче кредитування та корпоративний бізнес.

УкрСиббанк розвивається значними темпами і планує розвиватися надалі. Значні зміни у розвитку можна побачити у першому розділі у аналізі динамики та структури за 3 роки.

УкрСиббанк BNP Paribas Group як сучасний і динамічний банк ставить перед собою амбіційні цілі і завдання для розвитку обслуговування як роздрібного так і корпоративного бізнесу, проте основним напрямком роботи

залишається, як і в 2010 році, зменшення кредитного ризику. Також важливим напрямком роботи Банку в 2011 році буде збільшення клєнтської бази за рахунок розвитку споживчого кредитування фізичних осіб, нарощування темпів кредитування корпоративного бізнесу, а також розвитку рівня обслуговування клієнтів та збільшення асортименту клієнтських продуктів, включаючи розвиток мультиканального банкінгу. Буде також

продовжено вдосконалення структури Банку тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ // www.rada.kiev.ua

3. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-XIV // www.rada.kiev.ua

4. Інструкція «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» затверджена Постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 №368// www.bank.gov.ua

5.  Положення НБУ «Про кредитування», затверджене Постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. № 246 зі змінами і доповненнями від 12.02.2002р.//www.bank.gov.ua

6. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000р. N 279 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 418 від 24.10.2000,N 151 від 05.04.2001, N 502 від 07.12.2001, N 119 від 19.03.2003, N 339 від 15.08.2003, N 411 від 27.08.2004) // www.rada.kiev.ua

7. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович М.Д. алексеєнко та ін.; за ред.. А.М. Герасимовича – К.: КНЕУ,2004 – 599с.

8. Банківскі операції / За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. ― 476 с.

9. Васюренко Олег Володимирович, Волохата Катерина Олексіївна. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навч. посібник. — К. : Знання, 2006. — 463с.

10. .Кочетков Володимир Миколайович. Основи аналізу банківської діяльності / Європейський ун-т. — К. : Видавництво Європейського університету, 2005. — 116с.

ДОДАТКИ