- •Широке та вузьке визначення менеджменту, загальні характеристики організацій та складових успіху їхньої діяльності.
- •Визначення основних функцій менеджменту та їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту.
- •Головні ознаки діяльності менеджера, характеристика діяльності та вимоги до якостей менеджерів різних рівнів управління.
- •Сутнісна характеристика класичної теорії менеджменту: школа наукового управління й адміністративна школа (сфери досліджень, головні надбання та недоліки).
- •Сутнісна характеристика поведінкової теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •Сутнісна характеристика кількісної теорії менеджменту (напрямки і цілі досліджень, внесок у розвиток науки управління, недоліки).
- •Порівняльна характеристика основних моделей прийняття управлінських рішень: сутність, базові поняття та сфери застосування).
- •Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень (послідовність та зміст основних етапів, переваги та недоліки, сфери застосування).
- •Послідовність оцінки альтернативних варіантів в процесі прийняття управлінських рі-шень, навести приклад відбору альтернатив з використанням відповідних критеріїв їх оцінки.
- •Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Характеристика найважливіших з них.
- •Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень та їх характеристика.
- •Характеристика принципів оптимізації основних критеріїв теорії статистичних рішень (критерії песимізму, оптимізму, коефіцієнта оптимізму, Лапласа, шкодування).
- •Характеристика сфери використання, складових парних ігор з нульовою сумою та алгоритму розв’язання задач в теорії ігор як методі обґрунтування управлінських рішень.
- •Характеристика експертних методів обґрунтування управлінських рішень (сфери засто-сування, методи, принципи оцінювання, критерій вибору кращого рішення)
- •Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей організації.
- •Сутність концепції управління за цілями (мво). Змістовна характеристика та послідовність етапів процесу управління за цілями.
- •Переваги і недоліки процесу управління за цілями (мво).
- •Визначення поняття “стратегія”. Характеристика основних елементів стратегії та рівнів стратегій організацій.
- •Логіка процесу формування стратегії організації (послідовність основних етапів процесу формування стратегії та їх зміст).
- •Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії (цілі аналізу; фактори, що оцінюються; основні результати; swot- аналіз).
- •Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту
- •25. Сутність методу “пакетного менеджменту” як інструмента вибору
- •Характеристика стратегії контролю за витратами (принцип, на якому ґрунтується стратегія, практичні засоби реалізації, умови застосування).
- •Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •28. Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, послідовність і зміст етапів процесу опрацювання, можливі варіанти реалізації).
- •Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.
- •Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
- •31. Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” м. Вебера, її сильні та слабкі сторони.
- •32. Поведінкова теорія організації: критерії класифікації організацій, характеристика основних систем управління організаціями за р. Лайкертом, сильні та слабкі сторони теорії.
- •33. Сутнісна характеристика основних елементів організаційного процесу.
- •34. Основні результати досліджень впливу технології на організаційну структуру (дослідження Дж. Вудворд).
- •35. Основні результати досліджень впливу розмірів організації на її структуру.
- •36. Основні результати досліджень впливу середовища на структуру організації (концепція Лоуренса-Лорша).
- •37. Змістовна характеристика процесу проектування робіт в організації (сутність; зміст процесів аналізу робіт і проектування робіт).
- •38. Характеристика основних методів перепроектування робіт в організації.
- •39. Основні принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи організації (базові схеми департаменталізації).
- •40. Характеристика делегування повноважень як складової організаційного процесу (сутність, основні елементи, види повноважень).
- •41. Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
- •42. Процес координації робіт як складовий елемент організаційної діяльності (сутність, різновиди, характеристика механізми вертикальної й горизонтальної координації).
- •43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу (базові тези, характеристика та ієрархія потреб, основні висновки).
- •47. Основні положення “теорії очікувань” в.Врума (базова ідея теорії; основні ситуаційні фактори; висновки для практичного використання).
- •45. Характеристика теорії “набутих потреб” д.МакКлелланда (базові тези, види потреб, характеристики робіт, що найкраще мотивують людей з різними домінуючими потребами, основні висновки).
- •50. Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги й недоліки).
- •51. Визначення поняття “контроль”. Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язок).
- •48. Основні положення “теорії справедливості” с.Адамса (базова ідея теорії; критерій справедливості; типи реакції на несправедливість; висновки для практичного використання).
- •49. Характеристика моделі Портера-Лоулера як комплексної теорії мотивації (ситуаційні фактори моделі й характер їх взаємозв’язків; висновки для практичного застосування).
- •52. Характеристика процедури вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (сутність основних методів вимірювання, їх переваги і недоліки; основні об’єкти контролю).
- •53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (сутність, переваги і недоліки).
- •54. Параметри ефективної системи контролю. Зміст поняття “дисфункціональний ефект системи контролю” та засоби його подолання.
- •Особлива увага виняткам!
- •55. Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідерство”.
- •56. Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідирування.
- •57. Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства (сфери досліджень; основні результати, здобутки та недоліки).
- •58. Основні положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора (основна ідея теорії; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
- •61. Характеристика теорії “життєвого циклу” п.Херсі та к.Бланшара (базова гіпотеза теорії; поняття “ступінь зрілості виконавця”; графічна інтерпретація моделі; основні висновки).
- •60. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера (базові положення моделі; перелік ситуаційних факторів; характеристика ситуацій, найбільш прийнятних для певних стилів лідерства).
- •59. Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Характеристика виокремлених ними основних стилів керування.
41. Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
Встановлення діапазону контролю - визначення кількості працівників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові. Внаслідок делегування повноважень в організації виникає кілька організаційних рівнів управління. Кількість організаційних рівнів визначається діапазоном контролю (нормою керованості).
Збільшення кількості рівнів управління суттєво впливає на ефективність діяльності організації внаслідок:
зростання витрат на управління;
ускладнення зв’язків між підрозділами, викривлення інформації;
ускладнення процесів планування і контролю.
На нижчих рівнях управління норма керованості (діапазон контролю) може сягати 30, на вищих - обмежується 3 – 7.
Діапазон контролю – параметр, який визначає високу чи пласку побудову організації. Кожна з них має свої переваги та недоліки.
І. Висока. Переваги: - Простота, чіткість взаємодії; - Надійний контроль; - Більш тісне керування; Недоліки: - Збільшення кількості управлінців Сфера застосування: - Роботи, що вимагають жорсткого контролю; - Роботи із частими змінами
ІІ. Плоска. Переваги: - Оперативність інформації та рішень; - Незначна кількість менеджерів; -задоволеність підлеглих роботою; Недоліки: - Виконавці легко виходять з-під контролю; Сфера застосування: - Роботи, ідентичні для багатьох виконавців; - Керівництво висококваліфікованими працівниками.
42. Процес координації робіт як складовий елемент організаційної діяльності (сутність, різновиди, характеристика механізми вертикальної й горизонтальної координації).
Створення механізмів координації. Налагодження взаємодії між підрозділами та окремими виконавцями досягається шляхом створення механізмів координації.
Координація робіт –процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.
Координація роботи здійснюється
шляхом підпорядкування (вертикальна координація);
шляхом встановлення зв’язків між підрозділами одного організаційного рівня (горизонтальна координація).
Механізми вертикальної координації:
прямий контроль (надання керівникові права передачі роботи та контролю її виконання);
стандартизація діяльності (визначення способу виконання роботи).
Стандартизація здійснюється шляхом застосування: правил; стандартних операційних процедур; опрацювання графіків роботи.
Механізми горизонтальної координації:
взаємодопомога (взаємні комунікації);
оперативні (тимчасові робочі) групи;
комісії (постійні робочі групи);
збори співробітників підрозділів.
Взаємодопомога – неформальні контакти між співробітниками організації.
Оперативна група – тимчасова група працівників різних підрозділів, створена для вирішення специфічної короткострокової проблеми (виконання спеціального завдання).
Комісія – постійна група представників різних підрозділів, сформована для вирішення довгострокової проблеми (виконання довгострокового завдання).
Нетрадиційні механізми координації: 1. Організаційна культура; 2. Неформальні комунікації