Вступ

Технічна експлуатація будинків містить у собі всі дії, необхідні для підтримки його в стані, що задовольняє експлуатаційним вимогам. Технічна експлуатація здійснюється по наступних напрямках:

1.Технологія й організація реконструкції будинків.

2.Керування експлуатацією житловим фондом.

3.Благоустрій і санітарний зміст житлового фонду.

4.Технічне обслуговування і ремонт житлового фонду.

5.Економічні основи експлуатації житлового фонду.

Головною метою оцінки технічного стану будинку є одержання інформації про стан будинків і споруджень. Кінцевою метою оцінки є обґрунтований висновок про технічний стан окремих конструкцій і будинків у цілому, їхньої експлуатаційної придатності, інформації про те, де і які маються відхилення від норми, об'єктивна оцінка ефективності заходів щодо відходу за будинками, виявлення необхідності і встановлення обсягу ремонту.

При здійсненні оцінки технічного стану треба керуватися нормативними або технічними параметрами, що визначають їхні експлуатаційні якості.

У даному курсовому проекті проводиться оцінка технічного стану 5-ти поверхового житлового будинку, який був побудований у 1972 року . Потрібно оцінити технічний стан його конструктивних елементів, фізичний знос будинку і запропонує заходу щодо ремонту.

Вихідні дані

	Діл.1		Діл.2
	Пит.вага	Фіз.знос	Пит.вага	Фіз.знос
Фундамент	30	36	37	23
Стіни	41	45	28	21
Перегородки	32	16	45	16
Сходи	45	28	21	32
Кровля	36	37	79	67
Поли	23	41	28	55
Вікна	45		48
Перекриття	17	12	45	11

5.1 Мета обстеження

Головна мета обстеження конструкцій будинків – визначення дійсного технічного стану конструкцій, їхньої здатності сприймати діючі в даний період розрахункові навантаження і забезпечувати нормальну експлуатацію будинку [33].

У результаті обстеження виявляються ступінь фізичного зносу окремих конструкцій, вузлів, елементів і будинку в цілому, можливі причини порушення нормальної експлуатації або аварії [33].

При ринковій оцінці вартості будинку також проводиться обстеження конструкцій і будинку в цілому, на підставі якого можна судити про знос конструкцій і зниженні первісної вартості будинку, про майбутні витрати на усунення ушкоджень і витратах на ремонт [33].

5.2 Методика обстеження

Обстеження будівельних конструкцій здійснюється на основі будинку і містить у собі наступні етапи:

1. Попередній візуальний огляд з метою ознайомлення з об'єктом дослідження, виявлення аварійних ділянок, визначення дійсного віку, наявності технічної документації.

2. Складання програми обстеження з обов'язковими заходами щодо техніки безпеки при проведенні робіт.

3. Технічна документація відсутня.

4. Умови експлуатації нормальні.

5. Геологічні і гідрологічні дослідження, не проводились.

6. Геодезичні роботи з визначення положення будинку і його окремих частин (оцінки, крени і т.д.) у тому числі і визначення розмірів важкодоступних частин будинку або спорудження.

7. Обмiр конструкцій, вузлів і елементів з метою перевірки відповідності

фактичних розмірів проектним. При відсутності проектної документації

обов'язковим є складання обмірювальних креслень фасадів, конструкцій, планів, розрізів.

8. Детальний огляд елементів об'єкта з виявленням зносу, дефектів, ушкоджень, складання дефектних відомостей. Аналіз причин.

9. Оцінка міцності властивостей матеріалів, застосованих у конструкціях.

10. Складання висновку про технічний стан будинку.

11. Розробка рекомендацій про нормальну подальшу експлуатацію конструкцій [33].

5.3 Загальні данні щодо споруди і ділянки

Будинок 5-ти поверховий, з підвалом, з розмірами у плані 23,4×12,6 м, рік будівлі 1972, висота поверхів 2,7 м, горища 2,3 м.

Фундаменти каменні стрічкові складені на ізвестковому растворі шириною 60 см, глибина закладення 1 м.

Зовнішні і внутрішні стіни виконані з цегли на складному розчині марки М50, товщина стін 400 мм.

Перегородки з шлакоблоку та каркасні. Стіни і стелі житлових кімнат оштукатурені та оклеяні шпалерами.

Міжповерхове та горищне перекриття виконані із залізобетонних плит.

Сходи залізобетонні.

Дах роздільний двосхилий – черепиця.

Віконні блоки – дерев'яні, подвійні, стулчасті, пофарбовані олійною фарбою. Підвіконні дошки і плінтуси дерев'яні.

Двері – однодольні, прості, пофарбовані олійною фарбою.

Підлоги бетоні, паркетні.

5.4 Складання обмірювальних креслень

У зв'язку з відсутністю архітектурно-будівельних креслень були проведені обмірювання будинку і розроблені обмірювальні креслення, що включають:

• фасад будинку;

• план 1-го і 2-го поверхів;

Обмірювання виконувалися для точного установлення форми, розмірів і взаємного розташування всіх приміщень і конструктивних елементів будинку.

Проводилися архітектурні обмірювання будинку, тому що воно підготовлялося до реконструкції.

Першою дією по обмірюванню будинку є його уважний зовнішній огляд з метою знайти зручний підхід для вимірів до усіх фасадів. Потім установлюються місця і площини розрізів, місця відхилення від вертикалі й інші особливості об'єкту.

При проведенні обмірювань розміри визначалися з точністю до цілих сантиметрів. Висота фіксувалася також у сантиметрах, а оцінки – у метрах із двома десятковими знаками після коми. Кожна вимірювана лінія вимірялася два рази й у двох напрямках – ліворуч праворуч, а потім у зворотному напрямку.

Записи ведуться наростаючим підсумком. Фіксуються всі норми, виступи і заглиблення фасадної площини.

Внутрішні обмірювання виконуються в кожнім приміщенні. Особливо ретельно фіксуються осі прорізів. За допомогою осей прорізів сполучаються зовнішні і внутрішні виміри, установлюються місця і товщина внутрішніх стін і перегородок.

У сходових клітках виміряються і фіксуються розміри площадок,

виконуються інші виміри горизонтальних елементів. Вертикальні обмірювання вироблялися усередині приміщень. Розміри вимірялися від статі до низу вікна, до верха вікна, до верха дверей, до стелі.

У сходових клітках фіксувалися розміри в країв площадок поверхових і проміжних. За допомогою розмірів від рівня площадки одного поверху до рівня іншого визначалася товщина перекриттів шляхом відрахування з цього розміру висоти приміщення.

Для визначення заглиблення цокольного або підвального поверху особливо ретельно визначалися вертикальні розміри, що характеризують розташування прорізу зовні й усередині будинку [33].