4. Вогнегасні речовини і первинні засоби пожежогасіння. Типи вогнегасників, сфера їх застосування

Для охолоджування осередку горіння повинні застосовуватися вогнегасні речовини з великою теплоємністю, питомою теплотою паротворення або плавлення, здатні швидко поширюватися по поверхні речовин, які горять, вбиратися і проникати углиб їх.

В якості вогнегасної речовини найбільш поширена вода, водні емульсії галоїдованих вуглеводнів, хімічна і повітре-механічні піни, водяна пара, вуглекислота, інертні гази, галоїдовані вуглеводні, порошки, стисле повітря, пісок тощо.

Вода використовується у вигляді компактних і розпорошених струменів (розмір крапель більше 100 мкм), в тонкорозпиленому стані (розмір крапель до 10 мкм), із змочувачами та в парообраз­ному стані. Вогнегасний ефект води полягає в основ­ному в змочуванні поверхні, зволоженні та охолоджуванні гарячих матеріалів і речовин, унаслідок чого при гасінні знижується або повністю усувається їх займистість.

У вигляді компактних і розпорошених струменів воду застосовують для гасіння більшості твердих горючих речовин та матеріалів, важких нафтопродуктів, для створення водяних завіс та охолоджування об'єктів, які знаходяться поблизу осередку пожежі.

Тонкорозпиленою водою і парою ефективно гасять тверді речовини та матеріали, легкозаймисті і горючі рідини.

При додаванні до води 0,3-0,4% змочувачів, вогнегасний ефект підвищується настільки, що дозволяє в 2-2,5 рази знизити витрату води і скоротити час гасіння до 30%. В якості змочувачів використовують розчини поверхнево-активних речовин: сульфанол НП-1, сульфат, синтол, змочувач ДП, піноутворювач ПО-1 та інші, поверхневе натягнення яких ме­нше 37 ерг/см².

Водні емульсії галоїдованих вуглеводнів, є сумішами води з 5-10% брометилу, тетрафтордиброметану й ін. Вогнегасний ефект цих емульсій полягає в поєднанні змочуючої та охолоджуючої дії води та інгибіруючої дії галоїдованих вуглеводнів, в парогазовій фазі. Рекомендовано застосовувати їх для гасіння твердих і рідких горючих матеріалів і речовин в тих випадках, коли вода неефективна.

Хімічна піна виходить в піногенераторах з порошків ПГП і ПГПС та у вогнегасниках при взаємодії лужного і кислотного розчинів. Порошок піногенератора ПГП - це сипка жовтувато-сіра маса, яка складається з кислотної і лужної частин.

Кислотна частина є розмолотим сірчанокислим глиноземом Аl₂(SO₄)₃, а лужна – подрібнений бікарбонат натрію NaHCO₃, оброблений екстрактом солодкового кореня або лакрич­ним екстрактом. При змішуванні порошку з водою в піногенераторі відбувається реакція:

Аl₂(SO₄)₃+6H₂O = 2Al(ОН)₃+3H₂SO₄

H₂SO₄+2NaHCO₃ = Na₂SO₄+2H₂O+2CO₂

Вуглекислий газ, який виділився, у присутності екстракту солодкового кореня або лакричного екстракту – піноутвореної речовини, яка додає міцність бульбашкам піни, утворює густу стійку піну, яка через пожежний рукав і пінний ствол або пінозлив, викидається в осередок пожежі. Хімічну піну з порошку ПГП застосовують для гасіння нафтопродуктів. До складу порошку ПГПС додатково введено 2% мила. Це додає піні гидрофобні властивості, що дозволяють застосовувати її для гасіння спирту, ацетону й інших розчинних у воді рідин. У вогнегасниках ОХП-10, ОП-М, ОП-ЕММ, в яких лужна частина є водним розчином бікарбонату натрію.

NaHCO₃ який містить лакричний екстракт, а кислотна – водний розчин сірчаної кислоти і залізного дубителя Fe₂(SO₄)₃, хімічна піна утворюється за реакціями:

H₂SO₄+2NaHCO₃ = Na₂SO₄+2H₂O+2CO₂

Fe₂(SO₄)₃+6H₂O = 2Fe(ОН)₃+3H₂SO₄

Хімічна піна за об'ємом складається приблизно з 80% вуглекислого газу, 19,7% води і 0,3% піноутвореної речовини. Кратність піни дорівнює 5. При гасінні пожеж ЛВЖ і пальних рідин піна, покриваючи поверхню, ізолює їх від довколишнього повітря, а вуглекислий газ знижує концентрацію кисню в ньому.

Повітряно-механічна піна буває низької (до 10), середньої (11-200) і високої (201-1000) кратності. Піна виходить при змішуванні водного розчину піноутворювача ПО-1 з повітрям: низької кратності в пінних для повітря стволах СВП-2, СВП-4, СВП-8 й ін., а середньої і високої кратності - в піногенераторах ГВП-200, ГВП-600, ГВП-2000 тощо.

Піну низької кратності застосовують для гасіння нафтопродуктів (окрім гідрофільних - ацетону, спирту, тощо), багатьох твердих речовин та матеріалів, а також для захисту конструкцій, апаратів й іншого устаткування від теплового випромінювання при пожежі.

Піна середньої кратності (80-150) є основною вогнегасною речовиною для гасіння нафтопродуктів й інших ЛВЖ та горючих рідин (окрім гідрофільних), а також твердих мате­ріалів та речовин.

Піну високої кратності застосовують для гасіння пожеж в підвалах, трюмах судів, шахтах та всіх закритих об'єктах, а також для гасіння ЛВЖ і горючих рідин.

Водяну пару використовують для гасіння пожеж в приміщеннях об'ємом до 500м³ та невеликих пожеж на відкритих майданчиках та установках. Пара зволожує горючі предмети і знижує концентрацію кисню.

УВАГА. Оскільки вода входить до складу хімічної і повітряно-механічної піни емульсії галоїдованих вуглеводнів, і пари, то даними вогнегасними речовинами категорично забороняється гасити пожежі:

• електроустановок, які знаходяться під напругою (вода добре проводить електрострум);

• приміщень, в яких зберігається і застосовується карбід кальцію (при взаємодії води з карбідом кальцію утворюється вибухонебезпечний газ ацетилен);

• приміщень, в яких зберігаються і застосовуються метали - калій і натрій (при взаємодії води з калієм і натрієм утворюється вибухонебезпечний газ водень).

Струменем води не можна також гасити рідкі нафтопродукти, питома вага яких менше питомої ваги води, та вугільний пил, оскільки він легко переходить в зважений стан з утворенням вибухонебезпечних концентрацій в суміші з повітрям.

Вуглекислота в снігоподібному і газоподібному виглядах застосовується в різних вогнегасниках та стаціонарних установках для гасіння пожеж в закритих приміщеннях і невеликих відкритих займаннях.

Інертні гази (азот, аргон, гелій) знижують концентрацію кисню в осередку горіння і гальмують інтенсивність горіння. Їх застосовують для заповнення танків й інших резервуарів, в яких при зниженні концентрації кисню до 5% і нижче можна виконувати вогневі роботи.

Галоїдовані вуглеводні (гази або легковипаримі рідини), - високоефективні засоби пожежогасіння. Вогнегасну дію їх засновано на гальмуванні хімічних реакцій горіння, тому їх часто називають антикаталізаторами, інгибі­торами або флегматизаторами. До даних вогнегасних речовин відносяться бромистий метилен, йодистий метилен, бромистий метил, бромистий етил тощо.

Порошки СП-2, ПС-1, ПСБ й інші марки застосовують для гасіння металів й різних твердих та рідких горючих речовин та матеріалів.

Для гасіння лужних металів рекомендується сухий порошок, який містить кальциновану соду, графіт, стеарат заліза, стеарат алюмінію та стеаринову кислоту.

Як вогнегасні речовини використовують також подрібнену двовуглекислу соду NaHCO₃, вуглекислу соду Na₂CO₃, поташ К₂СО₃, галун KAl(SO₄)₂·12H₂O. Порошки ефективно збивають полум'я, але не завжди повністю гасять, якщо в осередку пожежі є розжарені або тліючі предмети. Тому їх рекомендується застосовувати як самостійно, так і спільно з іншими змочуючими вогнегасними речовинами.

Стисле повітря використовують для гасіння горючих рідин методом їх перемішування. Горіння припиняється, коли темпера­тура верхнього шару рідини стає нижчим за температуру спалаху. Стисле повітря рекомендується для гасіння рідин з температурою спалаху 60°С і вище.

Хімічні вогнегасники ОХП-10, ОП-М та ОП-9ММ призначені для гасіння твердих матеріалів й горючих рідин за винятком електроустановок під напругою та лужних ме­талів. Вогнегасник такого типу, наприклад ОХП-10 (раніше маркі­рований як ОП-5), є сталевий зварний балон з чавунною кришкою, горловиною із вприском і ручкою для перенесення. Усередині балона знаходиться поліетиленовий стакан, який закривається гумовим клапаном (розташований на штоку з пружиною). Зверху шток кріпиться штифтом до ексцентри­кової рукоятки. Запобіжний клапан запобігає вибуху балона, башмак призначений для установки вогнегасника.

Заряд вогнегасника складається з двох частин: лужної та кислотної. Кислотна частина знаходиться в поліетиленовому стакані ємністю 0,45л; лужна частина – в сталевому балоні ємністю 8,5л.

Первинні засоби пожежогасіння служать для гасіння пожеж в початковій стадії їх розвитку до прибуття пожежних підроз­ділів. До них відносяться ручні та пересувні вогнегасники, гідропульти, відра, бочки з водою, лопати, ящики з піском, азбестові полотна, повстяні мати, кошми, ломи, пили, багри, вали та сокири.

Розглянемо вживані в даний час ручні вогнегасники, до складу яких входять перераховані вогнегасні речовини.

Для гасіння виниклих осередків пожеж застосовуються наступні види вогнегасників:

а) хімічні пінні ОХП-10, ОП-М, ОП-9ММ;

б) пінні для повітря ОПВ-5, ОВП-10, ОВП-100;

в) вуглекислотні ОУ, ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8, ОУ-25, ОУ-80

г) вуглекислотні брометилові ОУБ-3А, ОУБ-7А;

д) порошкові ОП-1 “Супутник”, ОП-1 “Турист”, ОП-1Б “Момент”, ОП-2 та ОПС-10.

а) і б)- для гасіння звичайних пальних твердих речовин та матеріалів, вогненебезпечних рідин;

в) і г) – те ж, що а) і б) + гасіння електроустановки під напругою;

д) для гасіння невеликих загорянь.