П16. Ринкова ціна: механізм формування та функції.

Ціна встановлюється як загальне для попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту. Останнє важливо підкреслити, адже будь-яка ціна товару на ринку фактично фіксує співрозмірність актів купівлі-продажу.

Значення ціни в усіх точках незбалансованого співвідношення попиту і пропозиції на ринку є рухливими величинами. Ціна товару зумовлюється характером і величиною нерівності між попитом і пропозицією. Так, для всіх значень співвідношення попиту і пропозиції, що лежать нижче точки рівноваги, напрям руху ціни визначається перевищенням плаоспроможного попиту над пропозицією. У цьому випадку обмежена пропозиція товару на ринку і незадоволена дійсна потреба в ньому створюють конкуренцію. Найдієвішим аргументом у конкуренції покупців є більш висока ціна, пропонована за товар. За цих обставин ціна має підвищуватися, стимулюючи розширення пропозиції товару на ринку. Чим більше було абсолютне значення дефіциту товару на ринку, тим швидше зростатиме ціна.

Протилежна тенденція руху є характерною для ринкової кон’юктури, що визначається надлишковою пропозицією товарів. Пануючим фактором зміни ціни товару є перенасичення ринку товарами певного виду, які не знаходять збуту. Цінова конкуренція продавців товару веде до зниження ціни і розширення за рахунок цього платоспроможного попиту.

Отже, ціна пропозиції та ціна попиту, що формуються під дією законів попиту та пропозиції, зустрічаються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни – ринкову ціну товару. Важливим є також фактор розвитку інфляції, яка спричиняє зростання цін на всі товари.

П17. Виникнення й суть грошей.

Гроші мають багатотисячолітню історію. Це складний і най­важливіший елемент ринкової економіки.

Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна

Раціоналістична концепція панувала до кінця XVIII ст. Вона має прихильників і серед деяких сучасних економістів.

Еволюційна концепція вперше була сформульована за­сновниками класичної політичної економії А. Смітом, Д. Рі- кардо, а потім була розвинута К. Марксом. Вони аргументова­но довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товар­ного виробництва, обміну та послідовної зміни форм вартості.

На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарооб­міну

Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокрем­лення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями й тому придатного для ви­конання ролі загального еквівалента. У різних народів товара­ми, що виконували роль загальновизнаних еквівалентів, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні ракови­ни, залізо, мідь, бронза та ін. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функцію за­гального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами — сріблом та золотом, а згодом — тільки за золотом.

Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним влас­тивостям. Отже, гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з при­воду виробництва та обміну товарів.

Сучасні окремі західні економісти визначають сутність гро­шей, виходячи з їхніх функцій.

1) міра вартості;

2) засіб платежу;

3) засіб обігу;

4) засіб заощаджень;

5) світові гроші.

П.18 Функції грошей

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей

Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повно­цінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

У кожній країні грошова одиниця має власну назву — до­лар, франк, марка, фунт стерлінгів, йєна, гривня та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кіль­кістю золота, а в національних грошових одиницях.

У функції засобу обігу — гроші виконують роль посеред­ника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і па­перових грошей.

Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Паперові гроші — це знаки, символи, представники пов­ноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною вла­дою примусовим курсом обігу.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні гро­шима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які ви­ходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагрома­джуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті".

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні гро­шима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

П19.Охарактеризуйте закон грошового обігу та особливості панування паперових грошей.

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безго­тівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і не­товарні платежі в господарстві.

Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів.

Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

_КГ=СЦ-К + П-ВП

Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і про­цес еволюції форм грошей (рис. 6.5).

О

де КГ — кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ — сума цін товарів, реалізованих протягом року; К — сума цін товарів, прода­них у кредит; П — платежі за кредити минулого року; ВП — пла­тежі, які взаємно погашаються; О — швидкість обороту однієї гро­шової одиниці за рік.

Сутність закону обігу папе­рових грошей полягає в тому, що їх випуск має дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення ка­налів обігу паперовими грошима неминуче призводить до зне­цінення їх, тобто веде до інфляції

Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей

Якщо позначити цей попит на гроші показником Ь(г), то фор­мула кількості грошей набуде такого вигляду:

П.20 . Інфляція, її сутність, причини і соціально-економічні наслідки

Інфляція — це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впли­ває на всі сторони життя суспільства.

Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і при­чина інфляції.

Насправді ж інфляція є результатом порушення економіч­ної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовніш­ніх причин.

айважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

• порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і про­позицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

• значне зростання дефіциту державного бюджету і держав­ного боргу, зумовлених непродуктивними державними витра­тами;

• надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

• мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовироб- ництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

• збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

• випередження темпів зростання заробітної плати порівня­но з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтер­націоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових рин­ках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансо­вою та ін.).

Інфляція може набувати різноманітних форм

Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік).

Помірна інфляція (2—5 % на рік) у розвинутих країнах За­ходу не розглядається як негативний фактор. Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 10—100 % щорічно. Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астроно­мічно — на 1—2 % щодня або сягають 1000 % і більше на рік.

Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвести­ційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання ви­робництва. По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сфе­ру обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а та­кож переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого засто­сування й гарантованого прибутку.По-третє, порушується нормальне функціонування кредит- но-грошової системи. По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відно­сини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартер­них угод. По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне еко­номічне та валютно-кредитне становище країни.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств на­селення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощаджен­ня населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диферен­ціацію населення і соціальну напругу в суспільстві

П.21 Грошова система та Грошова реформа в Україні

Грошова система — це форма організації грошового обі­гу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Історія знає два основних типи грошових систем: металеву і паперово-кредитну

Металева система — це грошова система, в якій роль за­гального еквівалента і засобу обігу виконують металеві гроші із золота чи срібла.

Металева система поділяється на два види — біметалізм і монометалізм.

Біметалізм є системою, де роль загального еквівален­та законодавчо закріплюється одночасно на рівних правах за двома благородними металами — золотом і сріблом.

Монометалізм — це грошова система, в якій роль за­гального еквівалента закріпляється за одним благородним металом — золотом.

У 1976 р. країни — члени МВФ провели на Ямайці (м. Кінг­стон) Міжнародну конференцію, на якій оголосили про перехід до якісно нової світової валютної системи — паперово-кредит­ної, в основу якої покладено такі головні принципи:

• юридично закріплена демонетизація золота, тобто повна відмова від золотого стандарту;

• скасована фіксація золотого вмісту національних валют (масштабу цін);

• припинено виконання золотом ролі загального еквівалента;

• скасовано офіційну ціну на золото, яка раніше існувала (35 дол. за одну тройську унцію — 31,1г);

■— золото перетворено із грошового товару в звичайний то­вар, який продається й купується на світових ринках дорогоцін­них металів за ціною, що складається залежно від попиту і про­позиції;

• впроваджено перехід до плаваючих валютних курсів.

У паперово-кредитній системі функціонують паперові й кре­дитні гроші.

При цьому класичні паперові гроші як представники золо­та сьогодні зникли з обігу внаслідок його демонетизації. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет має де­фіцит, нерідко величезний.