Статеві відмінності та асиметрія
Д.Вейбер припускає, що статеві відмінності в асиметрії повинні розглядатися з урахуванням відмінностей у швидкості дозрівання. Вона брала до уваги той факт, що жінки зазвичай досягають фізичної зрілості раніше, ніж чоловіки, а також припустила, що швидкість дозрівання може бути систематично пов’язана з відмінностями у вербальних і просторових здібностях
Дослідження Д.Вейбер дають можливість дійти висновку про те, що статеві відмінності у вербальних і просторових здібностях і латералізації цих функцій можуть бути зумовлені не статтю, а зміною, яка певним чином пов’язана зі статтю, тобто швидкістю дозрівання.
Механізм творчої діяльності
Творчіть – це механізм над свідомості. Надсвідомість – це почуття, емоція.
Виділяють три основні етапи творчого процесу: задум, народження здогадки; генерація різних гіпотез, включаючи фантастичні, для пояснення певного явища; критичний аналіз і вибір найбільш правдоподібних пояснень, які відбуваються на рівні свідомості.
Вирішальна роль належить відчуттю, інуіції – мові над свідомості.
Домінанта має відношення до явищ осяяння, інсайту, що є центральною ланкою творчого процесу.
Інше явище – це встановлення асоціації між пороговими подразниками.
Явище раптового формування стійких асоціацій внаслідок усунення домінантного збудження дослідники розглядають як нейрофізіологічний механізм творчого осяяння.
Творчість – створення нового із старих елементів у внутрішньому світі, шо викликає позитивний емоційний стан.
За законом Йеркса-Додсена, існує так званий оптимальний функціональний стан, який зумовлює високу ефективність діяльності.
Творчість пов’язана з розвитком потреби у пізнанні, в отриманні нової інформації, який досягається у процесі орієнтувально-дослідницької діяльності.
Творче мислення – це орієнтувально-дослідницька діяльність, яка спрямована до слідів пам’яті та поєднанні з актуальною інформацією, що надходить
Орієнтувальний рефлекс як вираження потреби у новій інформації конкурує з оборонним рефлексом, який з’являється під час вираження агресії, страху, травми.
Особливими формами оборонної поведінки є депресія і тривожність, які, гальмуючи орієнтувально-дослідницьку діяльність, знижують творчі можливості людини.
Орієнтувальний рефлекс знаходиться в реципрокних відношеннях не тільки з пасивно-оборонною, але й з активно-оборонною формою поведінки – активною агресією.
П.В.Симонов пов’язує осноси творчого мислення з функціями таких структур:
1. Ядра мигдалеподібного тіла виокремлюють домінуючу мотивацію, яка стимулує пошук недостатньої інформаці, необхідної для вирішення проблеми;
2. Гіпокамп забезпечує активацію слідів пам’яті, які є матеріалом для формування гіпотез. У людині гіпокамп домінантної лівої півкулі аналізує словесні сигнали, а правої – обробляє сліди від невербальних стимулів;
3. Лобові відділи неокортекса генерують гіпотези, виступають у ролі критики, як івідбирають гіпотези, що варті уваги.
Н.Є.Свідерська, досліджуючи механізми інтуїції під час вирішення різних когнітивних звдань з у рахуванням міжпівкулевої взаємодії, використовувала матери комп’юткрної отоскопії синхронних біотипів мозку для обробки інформації: симультанний і сукцесивний. Симультанний метод одночасно аналізує велику кулькусть елементів інформації, його пов’язуєть із функціями правої півкулі. Суксесивний метод являє собою поетапну обробку інформації і пов’язаний з діяльність лівої півкулі.