Білет №1

1.Телебачення у системі засобів масової інформації

Телевидение, как вид творчества имеет совокупность технических примов и выразительных средств с помощью, которых автор воплощает свій замисел. Язык телевидения создан кинематографами.

Телебачення, як один із засобів масової інформації, є найбільш масовим зі ЗМІ, охоплюючи і ті верстви населення, які залишаються за рамками впливу інших ЗМІ. Ця здатність телебачення пояснюється його специфікою як засобу створення, передачі і сприйняття інформації.

По-перше, ця специфіка полягає у здатності електромагнітних коливань, що несуть телевізійний сигнал, проникати в будь-яку точку простору в зоні дії передавача. З появою супутникового телебачення останнє обмеження відпало, ще більше посиливши позиції ТБ.

По-друге, специфіка ТБ (на відміну від радіо) в його екрані, тобто, в передачі інформації за допомогою рухомого зображення, супроводжуваного звуком. Саме екраном забезпечує безпосередньо-чуттєве сприйняття телевізійних образів, а значить і їх доступність для найширшої аудиторії. На відміну, наприклад, від радіо, ТБ інформація доноситься до глядача в двох площинах:

• вербальної (словесної)

• невербальної, зорової

Звукоглядацького характер телевізійної комунікації посилюється персоніфікацією інформації, телебачення у великому числі випадків має на увазі особистісні контакти автора або ведучого і учасників передачі з аудиторією. Персоніфікація телеінформації вже давно утвердилася в усьому світі як принцип віщання, як сутнісне відміну телевізійної журналістики від інших її пологів.

По-третє, телебачення здатне повідомити в звукоглядацького формі про дію в момент його звершення. Одночасність події і його відображення на телевізійному екрані (сімультантность) є чи не найбільш унікальну властивість телебачення.

Сімультантность присутній в телевізійних передачах не постійно, проте, має велике значення для психології глядацького сприйняття, як би нагадуючи про достовірність дії, що відбувається на екрані. Сімультантность, що створює ефект присутності глядача на місці подій, надає, як уже зазначалося вище, телевізійного повідомленням особливу достовірність, документальність, реалістичність, що забезпечує винятковість у вирішенні інформаційних задач телебаченням як одного з різновидів ЗМІ.

2.Поняття «ракурс» і його основні характеристики

Понятие ракурс заиствовано из изобразительного искувства. Первоначально оно обозначало всякое сокращение фігур изображаемых в перспективе. Возник этот термин корда живопись переходила от плоского изображения до изображения в перспективе.

Сов ременем ракурсом стали называть только особенно существенные сокращения возникающие при изображении фігур и предметов с необычных точек зрения (снизу и сверху)

В первые годы кино ракурсом называлось только такое положение оптической оси обьектива, корда угол между ней и плоскостью предмета більше или менше прямого. Сегодня ракурс обозначает любой угол образуемый оптической осью предмета в том числе и прямой.

3.Жанрові особливості ток-шоу (розкрити на прикладах передач, що виходять на телевізійних каналах України)

«Свобода Слова» — політичне ток-шоу на телеканалі ICTV. Вперше в ефір вийшла 3-го вересня 2005 року. Ведучий — Савік Шустер— журналіст, який створив і був ведучим російської програми «Свобода слова» на російському каналі НТВ. Але у 2004 році, незважаючи на великі рейтинги програми, після того як програма пішла у літню відпустку, керівництво каналу вирішило не надавати телевізійного ефіру з осені. Шустер деякий час ще вів на НТВ програму про футбол «Третій тайм», але потім пішов з каналу.

Програма виходить у прямому ефірі в понеділок ввечері. Окрім запрошених політиків, політологів, журналістів та оглядачів у студії програми знаходяться звичайні люди, які складають тест-группу. Повертаючи коліщатко пульта, учасники тест-групи фіксують свою реакцію на події, що відбуваються у студії. Комп'ютер отримує інформацію з кожного пульта двічі на секунду й перетворює її на графік, який відображається на екрані у режимі реального часу.

Завдяки тому, що програма надає право висловити свою точку зору всім бажаючим, вона має великий рейтинг та приваблює велику кількість глядачів. Багато інформ-агентств цитують важливі слова політиків та публічних людей. У 2005 році програма отримала преміюТелетріумф у номінації «краще ток-шоу»

8 червня 2007 в прямому ефірі програми автор та ведучий Савік Шустер офіційно заявив, що переходить на канал Інтер.

Із 10 серпня 2007 року новим ведучим передачі став журналіст і перекладач Андрій Куликов.

«Классическое ток-шоу представляет собой треугольник: ведущий - приглашенные собеседники (эксперты) - зритель в студии... Ток-шоу соединяет приемы журналистики и сценические приемы. И каждый из участников ток-шоу, какова бы ни была его служебная функция внутри программы, одновременно является персонажем с заданной ему авторами ток-шоу ролью».[8] Схема жанра довольно проста и беспроигрышна - герои, зрители, ведущий, вопросы и ответы. Но многие специалисты этого жанра считают, например, что залог успеха ток-шоу - юмор. Герой должен уметь смеяться над собой. К примеру, анализируя популярную в США развлекательную программу «Шоу Опры», Кузнецов Г.В. приходит к мнению, что «это именно журналистика, мастерски подготовленное общение с популярным человеком, сопровождаемое показом на большом экране фотографий и другого материала»[9].

Білет №2