- •1.Поняття та види недемократичних режимів.
- •2. Структура правової культури.
- •3. Формаційний підхід до типології держави.
- •4. Вимоги правильного застосування норм права.
- •5. Поняття і значення типології держави.
- •7. Правомірна поведінка: поняття та види.
- •8. Види органів держави.
- •9. Поняття і види форм(джерел) права.
- •10. Публічне і приватне право.
- •11. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •12. Особливості елементів форми Української держави.
- •13. Матеріалбне і процесуальне право.
- •14. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •15. Поняття, структура і призначення механізму держави.
- •16. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •17. Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості.
- •18. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації.
- •19. Поняття та ознаки органів держави.
- •20. Види нормативно-правових актів.
- •21. Поняття та ознаки правової держави.
- •22. Виховна функція права та правове виховання.
- •23. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів.
- •24. Об’єкти правових відносин.
- •25. Структура норми права.
- •26. Наукові концепції про сучасні держави.
- •27. Значення теорії держави і права для підготовки юристів.
- •28. Поняття та структура державного апарату України.
- •29. Поняття та принципи законності.
- •30. Поняття та ознаки держави.
- •31. Співвідношення суспільства, громадянського суспільства і держави.
- •32. Види правовідносин і критерії їх класифікації.
- •35. Види норм права.
- •36. Поняття, ознаки, функції і принципи правотворчості.
- •37. Поняття та види державного режиму.
- •38. Галузі вітчизняного права, їх характеристика.
- •39.Поняття і структура правосвідомості.
- •40. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •41. Прогалини у праві і засоби їх подолання та усунення.
- •42. Поняття і основні ознаки правовідносин.
- •43. Види правомірної поведінки.
- •44.Правова культура: поняття і структура.
- •45. Предмет і методологія теорії держави і права.
- •46. Поняття системи права.
- •47. Склад правовідносин.
- •48. Функції теорії держави і права.
- •49. Право, економіка, політика.
- •50. Склад правопорушень.
- •51. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб.
- •52. Способи тлумачення норм права.
- •53. Поняття та види суб’єктів права.
- •54. Основні закономірності та причини виникнення держави.
- •55.Офіційне та неофіційне тлумачення норм права.
- •56. Правова поведінка: поняття та ознаки.
- •57.Система юридичних наук. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук.
- •58. Поняття правопорядку.
- •59. Стадії правового регулювання.
- •60.Місце і роль держави в політичній системі.
- •61.Поняття права та його соціальна цінність.
- •62.Підстави юридичної відповідальності.
- •63.Поняття та класифікація функцій держави.
- •64.Поняття і зміст системи законодавства.
- •65. Співвідношення системи законодавства з системою права.
- •66.Елементи політичної системи суспільства, їх характеристика.
- •67.Поняття, види функцій права.
- •68.Загальна характеристика функцій та принципів діяльності органів законодавчої,виконавчої та судової влади.
- •69.Концепція громадянського суспільства. Особливості її становлення та формування.
- •70.Поняття політичної системи суспільства.
- •71.Поняття правового (судового та адміністративного) прецедента як одного із джерел права.
- •72. Поняття та основні форми реалізації норм права
- •73. Місце і роль основного Закону в системі законодавства.
- •74. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •75. Цивілізаційний підхід до типології держави.
- •76.Класифікація конституційних прав громадян України.
- •77.Поняття і види тлумачення норм права.
- •78. Основні підходи до розуміння сутності держав.
- •79. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права України.
- •80. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський порядок і правопорядок.
- •81. Поняття правопорядку.
- •82. Види, способи і типи правового регулювання.
- •83. Відмінність між системою права і системою законодавства.
- •84. Право і держава: аспекти співвідношення.
- •85.Поняття предмету та методу правового регулювання.
- •86. Гарантії законності і правопорядку.
- •88. Основні ознаки права.
- •89. Види юридичної відповідальності.
- •90. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •91. Зміст правовідносин.
- •92. Інтерпретаційно – правові акти: поняття, види, їх місце в системі правових актів.
- •93. Правопорушення: поняття, ознаки і види.
- •94. Співвідношення і взаємодія норм права з іншими соціальними нормами.
- •95. Закон та його види.
- •96 Співвідношення процесу застосування норм.
- •97. Види правової поведінки.
- •98.Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •99. Принципи права та їх характеристика
- •100.Поняття та елементи форми держави.
- •101. Основні елементи системи права, їх характеристика.
- •102. Суб’єкти правових відносин, їх види.
- •103. Поняття та види форм правління.
- •104. Акти застосування норм права: поняття, ознаки, види.
- •105. Основні правові системи сучасності.
72. Поняття та основні форми реалізації норм права
Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в іх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення.
Поняття реалізації права охоплює декілька способів і форм впливу на поведінку суб'єктів права.
За рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, можливі:
Реалізація загальних установлень |
Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами: активна, пасивна |
Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах |
Реалізація загальних установлень
— це втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності. Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух» права, а не його «літеру».
Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами
— це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безперешкодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме виконання суб'єктивних юридичних обов'язків — без конкретних зв 'язків або відносин між суб 'єктами права.
Є дві форми такої реалізації:
• активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;
• пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, непорушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.
Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах
— це втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу «Правовідносини. Юридичні факти»).
Форми реалізації права за суб'єктами такі:
— індивідуальна;
— колективна.
Форми реалізації права за складністю і характером дій суб'єкта (за участю чи без участі держави) такі:
Проста, безпосередня (без участі держави) |
Складна, опосередкована (за участю держави) |
— додержання — виконання — використання |
— застосування |
Схематично представимо три форми безпосередньої реалізації права:
Додержання
— полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому додержанні встановлених заборон (наприклад, дотримання швидкості руху автомобіля у місті 60 км на годину).
Припускає пасивну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання
Виконання
— полягає в обов'язковому вчиненні активних дій, що наказуються нормами права в інтересах правомочної сторони, у виконанні обоє 'язків (наприклад, своєчасне заповнення та подання до податкової інспекції декларації про доходи).
Припускає активну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання
Використання
- полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами, у здійсненні суб'єктивних прав для задоволення власного інтересу (наприклад, реалізація права на вищу освіту).
Припускає як активну, так і пасивну поведінку