Розділ 2. Порушення лексичної норми в засобах масової інформації
Охарактеризувавши найтиповіші для засобів масової інформації лексичні помилки вважаємо за потрібне здійснити лексичний аналіз журналістських текстів в ЗМІ, які ми обрали, та систематизувати лексичні помилки. Тож у цьому розділі нашу увагу сфокусовано на виявленні та лінгвістичному описі різновидів лексичних анормативів: визначено частотність різнотипних помилок, окреслено місця, у яких журналісти найчастіше допускають помилки і запропоновано раціональні шляхи вдосконалення процесу грамотного написання журналістських матеріалів.
Найпоширенішим порушенням мовної норми є вживання лексичних росіянізмів. Їх можна поділити на помилки, що виникли внаслідок неправильного перекладу з російської мови на українську та помилки, пов’язані з використанням таких же коренів в українській мові.
Вживання слів, що виникли внаслідок неправильного перекладу з російської мови на українську:
Багаточисленні власники авто не можуть виїхати із центру міста (СТБ. – 2011. – 9 грудня).
В українській мові немає слова багаточисленний, а є прикметник численний, який і потрібно було написати у вищенаведеному реченні [2, с. 97].
Підписавши «харківську угоду» нинішня влада здала в розстрочку державний суверенітет України (Радіо Свобода. – 2012. – 22 лютого).
Правильно писати дала в кредит [28, с. 33].
«Дійсно, якась доля правди у цьому є», - сказав Президент (ЗІК. – 2011. – 1 грудня)
Для уникнення лексичного росіянізму потрібно написати частка правди [13, с. 95].
Реформи мають відбуватися з урахуванням сучасного стану Збройних сил і геополітичної специфіки сучасного положення України та її економічних можливостей (Експрес. – 2012. – 23 лютого).
Коли мовиться про «обстановку, що склалась», «ситуацію», «обставини», «місце, роль у суспільному житті» потрібно вживати слово становище [32, с. 172].
А зростання цін інших складових базової інфляції стримувалось в результаті зміцнення номінального обмінного курсу (Львівська Хвиля. – 2011. – 2 грудня).
Правильно писати внаслідок [13, с. 95].
Оперативники Управління боротьби з організованою злочинністю ГУ МВСУ у Львівській області затримали чоловіка, який видавав себе за правоохоронця (Львівська Пошта. – 2012. – 23 лютого).
У цьому контексті правильно писати вдати, вдавати із себе [13, с. 95].
Помилки, пов’язані з використанням таких же коренів в українській мові:
Але остаточно в душі та людина пуста, нічого собою не представляє (ЗІК. – 2012. – 28 лютого).
Щоб уникнути лексичного росіянізму потрібно написати із себе не являє [28, с. 36].
Оксана Марченко гарна жінка і вартує більш оригінальної сукні (СТБ. – 2012. – 14 лютого).
Дієслово вартує треба пов’язувати зі словами стерегти, охороняти, пильнувати, сторожувати. У контексті вищенаведеного речення потрібно писати варта [1, с. 66].
Для покращення якості питної води в Україні необхідно запровадити водну рамкову директиву ЄС та прийняти закон про повну відмову від миючих засобів на основі фосфатів (Львівська Пошта. – 2011. – 22 грудня).
В українській мові неправильно використовувати активні дієприкметники із суфіксам -уч-, -юч-. Тому замість миючих потрібно писати мийні засоби [28, с. 31].
Щорічно зростають обсяги накопичення побутових відходів у населених пунктах на чотирьох з половиною тисячах полігонах і звалищах (Експрес. – 2011. – 13 грудня).
Правильно писати нагромадження [13, с. 98].
Водночас дані про намір скоротити в середніх класах кількість годин на вивчення української мови та історії виявилися вірними (Львівська Хвиля. – 2012. – 20 лютого).
Якщо в реченні йдеться не про відданість, а про слушність, правдивість, потрібно вживати прикметник правильний [2, с. 78].
Щоб скоординувати подальші дії й єдиним ударом наносити удари проти української мафії (Радіо Свобода. – 2011. – 23 грудня).
Для уникнення лексичного росіянізму потрібно написати завдавати [28, с. 32].
Ще одним типом лексичних помилок є неправильне вживання паронімів, що теж має свої різновиди.
По-перше, хибне слововживання паронімів внаслідок незнання журналістами їх значень:
Він пояснив, що в нинішньому році ялинку почали встановлювати раніше, ніж звичайно, тому що вона має конструкцію, що відрізняється від тих, які встановлювалися раніше (Експрес. – 2011. – 6 грудня).
Як пише О.Пономарів, в значенні як завжди, як заведено доцільно вживати зазвичай. Адже таке словесне розрізнення звичайно і зазвичай підтверджує лексичне багатство нашої мови [24, с. 88].
Краще перевіряти скорочені посилання, щоб дізнатися висхідний ресурс (ЗІК. – 2012. – 25 лютого).
Висхідний — той, що підіймається вгору, розвивається до вищого рівня. Очевидно, що в цьому реченні йшлось про початковий, тобто вихідний, ресурс [5, с. 78].
Вони дійсно солодкі як мед, і їх смак не зрівняти ні з чим іншим на планеті (Експрес. – 2012. – 8 січня).
Слово зрівняти недоречне у цьому контексті, бо в нормативному мовленні означає робити рівним, однаковим. А в тексті йдеться про зіставлення, яке потрібно передавати словом, порівняти [5, с. 119].
Я від нього почув, що Зборів – це дивний край, де поєднується українська козацька слава із славою чехословацьких легіонерів (Радіо Свобода. – 2011. – 23 грудня).
Дивний має значення «незрозумілий своїми якостями або вчинками». З контексту випливає, що автор мав на увазі дивовижний край, тобто незвичайний, гідний захоплення [5, с. 93].
Ми можемо пропонувати для розгляду, як версію, роботу над проектом закону, який базуватиметься на змішаній системі (СТБ. – 2011. – 13 грудня).
За лексикографічними джерелами української мови «змішаний — відносний прикметник, що називає тимчасову ознаку». А в наведеному прикладі йдеться про постійну ознаку, якість, що в нашій мові відтворюється словом «мішаний — такий, що складається з різних принципів, порід, статей» [5, с. 112].
По-друге, помилки пов’язані з нерозрізненням міжмовних паронімів:
Коли жертв почали лічити сотнями, влаштували розслідування (СТБ. – 2012. – 3 лютого).
Лічити — називати числа у послідовному порядку. Тож у цьому контексті потрібно вжити слово лікувати [5, с. 157].
Ознаки загроз та кризових ситуацій проявляються у різний час та з різних сторін, фіксуються з різними степенями повноти різними джерелами. (Радіо Свобода. – 2011. – 18 грудня).
Степінь — це математичний термін, що означає добуток множників. Оскільки, автор мав на увазі порівняльну величину, то йому слід було вжити слово ступінь [5, с. 234].
Але він ретельно вивчає свідоцтва очевидців - особливо тих, які спостерігали не просто НЛО, а "літаючі тарілки" в дії (Експрес. – 2012. – 19 січня).
Очевидно, що у цьому реченні йдеться про покази свідків, тому замість слова свідоцтво, що означає певний вид офіційних документів, потрібно було вжити слово свідчення [5, с. 220].
По-третє, міжмовна паронімія пов’язана з неправильним вживанням прийменників, що виникає при перекладі з російської мови на українську:
Шість днів залишилось до президентських виборів в Росії (Радіо Свобода. – 2012. – 27 лютого).
Літр бензину коштував в нас 1,28 дол. США, тоді як у середньому по вибірці країн ця ціна дорівнювала 1,74 долара США (СТБ. – 2012. – 25 лютого).
В українській мові між приголосними потрібно вживати прийменник у. Тобто вищенаведені речення потрібно виправити так: виборів у Росії, коштував у нас [31, с. 41].
В чому були порушення - нам так і не аргументували (Експрес. – 2012. – 24 лютого).
В новому складі гурт швидко привернув увагу слухачів (Львівська Хвиля. – 2012. – 11 січня).
На початку речення перед голосним потрібно вживати прийменник у: У чому, У новому [14, с. 236].
Про це повідомив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко в своєму мікроблозі на Twitter (ЗІК. – 2012. – 20 лютого)
Завтра в Львові хмарно з проясненнями (Львівська Хвиля. – 2012. – 28 лютого).
Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв, доцільно вживати прийменник «у» [31, с. 41]. Тобто правильно писати і говорити: у своєму, у Львові.
Досить часто у журналістських матеріалах трапляються помилки, пов’язані з міжмовною омонімією. Наприклад:
Саме йому приписують магічні можливості виконувати бажання, тому всі, хто про це знає, неодмінно видряпуються ще пару метрів приставною драбиною, аби доторкнутися до його чарівного металу (Львівська Пошта. – 2011. – 13 грудня).
Пара – два однорідні або однакові предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект [3, с. 917]. Тому доцільно писати кілька метрів.
Зустрінемось вже за неділю у цей же час (СТБ. – 2011. – 3 грудня).
У сучасній літературній мові проміжок часу в сім діб називають тижнем [32, с. 43]. Очевидно, що у вищенаведеному реченні правильно було б написати за тиждень.
Вони задовго мешкають з розглядом питання про будівництво нового дитсадка (ЗІК. – 2012. – 2 січня).
З контексту речення випливає, що автор мав на увазі зволікають. Адже в українській мові мешкати – жити, проживати (у певному приміщенні) [3, с. 673 ].
А якщо ні, якоїсь половини немає: чи демократичної держави, чи громадянського суспільства, то шар падає, потім десь не туди котиться, і руху немає (Радіо Свобода. – 2012. – 8 лютого).
Слово шар в українській мові має значення «суцільна маса однорідної речовини». З речення випливає, що автор мав на увазі геометричне тіло круглої форми, тож правильно написати куля [24, с. 56].
Наслідки пожежі смутні, адже постраждало 30 людей (Львівська Хвиля. – 2011. – 21 грудня).
З контексту речення очевидно, що автор говорить про сумні наслідки трагедії. Адже смутний – це непевний, неясний [3, с. 1342].
А ви кажете, холодно, умов нема, баня раз на тиждень…", - образився він (Експрес. – 2011. – 7 грудня).
Слово баня в українській мові використовують на позначення «опуклого даху у формі півкулі». Тож, оскільки журналіст мав на увазі спеціально обладнане приміщення для миття людей, йому потрібно вжити слово лазня [3, с. 295].
Однією з причин порушення лексичної норми у засобах масової інформації є вживання замість певного слова його синоніма з іншим стилістичним значенням або іншою семантикою:
Не сумуйте, погляньте за вікно – там пречудові фарби (Львівська Хвиля. – 2011. – 30 грудня).
Барва – колір, забарвлення, характер, тон, колорит. Тож у вищенаведеному реченні потрібно вжити саме це слово [3, с. 342].
Єдиний нюанс – заяву має писати абонент, на якого оформлений телефон, ніхто інший цього зробити не має права. (Львівська Пошта. – 2011. – 15 грудня).
Нюанс – тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок. Тож у контексті статті на економічну тематику доцільно вжити інше слово з синонімічного ряду – особливість [23, с. 345].
Не баріться зробити це якнайшвидше, бо за кілька місяців древньому Києву почнуть кардинально міняти лик (Радіо Свобода. – 2011. – 2 грудня).
Лик - обличчя, а також його зображення (звичайно на іконах). Отже, в цьому реченні доречно вжити слово вигляд [3, с. 769].
Повнометражне ігрове кіно з елементами мультиплікації - така собі казкова мішанка з відомих кіноцитат й натяків на сучасне українське життя (СТБ. – 2012. – 3 січня).
Слово мішанка поширене лише у розмовному стилі [25, с. 54]. Тож у цьому реченні доречно написати загальновживаний іменник суміш.
Антологія «Потяг надій та інші залізничні сполучення», про яку вже повідомляв ЗІК, присвячена 150-річному ювілеєві першій на території сучасної України залізниці, з котрою пов’язувалися великі надії на модернізацію, поступ і культурний трансфер (ЗІК. – 2011. – 1 грудня).
Поступ – успіх, досягнення в чому-небудь, у процесі розвитку; крок уперед. Але це слово доцільно використовувати в урочистому мовленні. Тобто у вищенаведеному реченні краще використати загальновживане прогрес [25, с. 75].
У сучасних засобах масової інформації спостерігається тенденція до зловживання іншомовними словами. Це виявляється у таких видах помилок: використанням запозичень замість українських відповідників, перенасичення суспільно-політичних текстів іншомовними словами, що не зрозумілі широкому загалу, недоречне використання іншомовних слів, пов’язане з незнанням значення слова, додавання до слів іншомовного походження зайвого означення.
Невиправдане використання іншомовних слів замість українських відповідників:
Вкласти гроші в нерухомість, яка не потребує від власника витрат на утримання і маркетинг…- це безперечно хороша можливість інвестування (ЗІК. – 2011. – 16 грудня).
Маркетинг – торгівля, продаж; організація збуту товарів на зовнішньому ринку [29, с. 322].
Пізніше всі взяли участь в паті (СТБ. – 2012. – 19 січня).
Паті – вечірка, гулянка.
Український політичний істеблішмент, на його думку, практично цілком налаштований іти на захід (Експрес. – 2011. – 11 грудня)
Істеблішмент – панівна верхівка [29, с. 264].
Перенасичення суспільно-політичних текстів іншомовними словами, що незрозумілі широкому загалу:
Якщо спочатку їх лейтмотивом були заохочення і рекомендації. то останнім часом – імперативні вимоги (Львівська Хвиля. – 2012. – 7 лютого)
Імперативний – владний, наказовий [29, с. 250].
До речі, цікаво, що в Росії є така аберація свідомості (Радіо Свобода. – 2011. – 1 грудня)
Аберація – хибність, відхилення від істини [29, с. 25].
Ефемерна поїздка завершилась вкрай успішно (Львівська Пошта. – 2012. –28 лютого)
Ефемерний – недовговічний, швидкоминучий [29, с. 192].
Недоречне використання іншомовних слів, пов’язане з незнанням значення слова:
Три зірки отримує Філіп Грін – гуру роздрібної торгівлі, у кишенях якого завалялось 7,2 мільярда доларів (Експрес. – 2012. – 5 лютого)
Гуру – духовний наставник, учитель; голова релігійної громади сикхів у Пенджабі [29, с. 119].
На вечірку до Львова прилетіла Катя Осадча. Такі раути команда телепрограми проводить у найбільших містах України (Львівська Пошта. – 2011. – 24 грудня)
Раут – урочистий званий вечір без танців; прийом [29, с. 543].
Депутати міської ради Львова надали іподрому в оренду сімдесят гектарів землі,однак вже третього січня міський голова наклав на це рішення вето (ЗІК. – 2012. – 15 січня).
Вето – право верховної влади заборонити або припинити введення в дію законопроекту, прийнятого законодавчою установою [29, с. 75].
Додавання до слів іншомовного походження зайвого означення:
Люди не мають інших альтернатив вкладання грошей (Експрес. – 2012. – 21 лютого).
Альтернатива – необхідність вибору між двома можливостями; кожна з цих можливостей [23, с. 39].
Могло бути кращим і сервісне обслуговування (СТБ. – 2011. – 16 лютого).
Сервіс – обслуговування [29, с. 578].
Тріумфальна перемога Рафаеля Надаля принесла Іспанії п’ятий в історії Кубок Девіса (ЗІК. – 2012. – 1 січня).
Тріумфальний – пов’язаний з тріумфом, урочистий, здійснюваний на ознаменування тріумфу [29, с. 515].
Розхитує мовні норми та знижує рівень культури мовлення вживання діалектних слів у матеріалах, в яких воно є недоречним:
Президент навряд відмовиться взяти презент з рук російського колеги (Радіо Свобода. – 2011. – 15 грудня) [подарунок].
У матеріалі про ділові поїздки В.Януковича.
А якщо гонор не дозволяє вам дарувати дешевий подарунок коханій – не біда (СТБ. – 2012. – 13 лютого) [гордість].
У матеріалі про подарунки до Дня закоханих.
Залишилася її головна болячка – формувати бюджет «згори – до низу» (ЗІК – 2012. – 18 січня) [біль].
У матеріалі про обласний бюджет на 2012 рік.
Вилки із зігнутими зубцями вперше з’явились в Німеччині в ХVІІІ столітті (Львівська Хвиля. – 2011. – 25 грудня) [виделки].
У матеріалі про історію виделок.
Такий ослін коштує не менше 350 гривень (Експрес. – 2012. – 16 лютого) [стілець].
У матеріалі про асортимент у магазині меблів.
Якщо пiдприємець заплатить пiвмiльйона, то, гадаю, йому вiдпаде охота зливати промисловi вiдходи у воду (СТБ. – 2012. – 28 грудня) [бажання].
У матеріалі про нові штрафи за забруднення земельних і водних ресурсів.
Напасті супроводжують українця у другому колі змагань (Львівська хвиля. – 2012. – 2 лютого) [невдачі].
У матеріалі про змагання з шахів.
Отож лексичні норми — це норми слововживання, прийняті в сучасній українській літературній мові. Вони регулюють вибір слова відповідно до змісту і мети висловлення. Через недостатній словниковий запас, незнання журналістами правил слововживання в українській мові в засобах масової інформації часто трапляються помилки пов’язані з уживанням лексичних росіянізмів, неправильним вживанням паронімів, міжмовною омонімією, невмотивованим вживанням діалектизмів, зловживанням іншомовними словами. Зважаючи на величезні можливості вибору лексичних засобів української мови, висловлювати свої думки неодноманітно, виразно й оригінально є цілком реальним завданням для того, хто постійно збагачує свій лексичний запас і по-справжньому шанує слово.