44. Поняття стійкості геосистем. Типи стійкості.

Стійкість геосистем - це здатність геосистеми підтримувати свою структуру незмінно. Типи стійкості геосистем: інертність, пластичність, відновлюваність.

Інертність геосистем - це здатність геосистем при зовнішній дії зберігати свій вихідний стан на протязі деякого часу. Інертність геосистем залежить від інертності всіх її геокомпонентів.

Пластичність - це здатність геосистем підлаштовуватися під зовнішній стрессор в рамках існуючих геосистем. Залежить від пластичності її геокомпонентів. Приклад, буферність грунтів, пластичність біоти (на рівні популяції, на фенотипічному рівні і на рівні життєвої стратегії).

Відновлюваність геосистем - це здатність геосистем після зняття зовнішньої дії повертатися у вихідний стан. Залежить від відновлюваності її компонентів, від здібності геосистем до самоочищення.

Відмова геосистем - це вихід геосистем з рівноваги під дією зовнішнього чинника. Типи відмов геосистем залежать від того який показник геосистеми вийшов із стану рівноваги.

46. Ієрархія птк і (70).52 морфологічна структура ландшафту

Основні організаційні рівні:

- Глобальний (Планетарний) - географічна оболонка, ландшафтна сфера, територіальні (сухопутні) і аквальні (водні комплекси);

- Регіональний - фізико-географічні країни, області, райони;

- Топологічний (місцевий) – вивчаються фації, урочища, місцевості (морфологічні частини ландшафту).

Морфоструктура ландшафту.

58. Найменша одиниця ландшафту - фація. Термін „фація“ введений Л.С.Бергом в 1945 р. Фація - найменший геокомплекс, що характеризується найбільшою однорідністю всіх природних компонентів. Н.А.Солнцев всі фації розділив на

- корінні - це елементарні ПТК, в яких біогенний компонент (рослинність) якнайповніше відповідає умовам місцезростання, отже це непорушені елементарні комплекси;

- похідні - це елементарні ПТК, в яких порушений біогенний компонент (унаслідок антропогенних або природних стихійних процесів).

Типи місць розташування:

1) Фація може займати форму мікрорельєфу (фація невеликого старичного пониження в заплаві річки з хвощовою рослинністю на торфяно-глеєвих ґрунтах).

2) Фація займає частину мікроформи рельєфу (фація центральної частини невеликої западини на моренній рівнині з певною рослинністю і ґрунтами).

3) Фація займає частину мезоформи рельєфу (фація верхньої частини схилу з певною рослинністю і ґрунтами).

4) Фація займає весь елемент мезоформи рельєфу (фація схилу південної експозиції зростаючого яру з певною рослинністю і ґрунтами).

Фація - це елементарний ПТК що відокремився на поверхні ландшафтної сфери під впливом біологічного і географічного кругообігів і що характеризується стійкістю певних тимчасових і просторових інтервалів.

Урочище - це система генетично (один генезис) і динамічно (один фізико-хімічний процес) зв'язаних фацій в межах мезоформи рельєфу.

Фації пов'язаного ряду фацій називаються підурочищем.

Урочища бувають прості (якщо елемент рельєфу зайнятий не більше ніж однією фацією) і складні (більш ніж одна фація).

Малюнок

Типи місць розташування, які може займати урочище:

1) Пов'язано з позитивними формами рельєфу;

2) Пов'язано з негативними формами рельєфу (балки, лощини, урочища яру);

3) Приурочені до відносно вирівняним або схилових територій (урочище тераси, урочище заплави, урочище плакорних рівнин);

4) Ботанічна точка зору, тобто урочище відокремлюється під впливом рослинності.

По мірі значущості в ландшафтній структурі, згідно К.С.Пашканга, урочища розділені на:

- основні, серед яких виділяють фонові (домінантні) і субдомінантні;

- доповнюючі (рідкі і унікальні реліктові).

У зв'язку з генезисом, Ф.Н.Мільков урочища підрозділив на 3 типи:

І - характерні - найчіткіше відповідають умовам;

ІІ - рідкі - одиничні, реліктові;

ІІІ - пануючі - максимально поширені за площею.

Місцевість - найбільш крупна одиниця ландшафту, яка утворилася в результаті поєднання певних урочищ, що мають один тип господарського використання.