- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мoдуль 2. Деталі машин
- •2.1. Взаємозамінність деталей машин
- •Системою отвору називають сукупність посадок, в яких різні натяги і зазори отримують шляхом зміни граничних відхилень розмірів валів, а розміри отворів однакові для всіх посадок.
- •2.2. Шорсткість поверхні деталей
- •2.3. Класифікація деталей машин
- •Загальні відомості про передачі.
- •2.5. Зубчасті передачі.
- •Класифікація зубчастих передач.
- •2.6. Черв'ячні передачі.
- •Черв'ячна передача складається з черв'яка, що представляє собою гвинт, і черв'ячного колеса, що є різновидом косозубого колеса (рис.2.6.1.).
- •2.7. Редуктори та приводи технологічних машин.
- •2.8. Фрикційні передачі
- •Для прикладу розглянемо фрикційну передачу з циліндричними гладкими колесами.
- •2.9. Пасові передачі.
- •2.10. Ланцюгові передачі Конструкція та принцип дії ланцюгової передачі
- •2.11. Передача гвинт-гайка
- •2.12. Осі та вали
- •2.12.1. Призначення, конструкції та матеріали
- •2.12.2. Критерії працездатності та розрахунку
- •Для розрахунку валів і осей складають розрахункову схему. Вали та осі розглядають як балки на шарнірних опорах із прольотом, рівним відстані між підшипниками.
- •2.13. Підшипники
- •2.13.1. Підшипники ковзання – область застосування, класифікація, конструкції та матеріали
- •2.13.2. Підшипники кочення Загальні відомості. Підшипник кочення (рис.2.13.2) складається з двох кілець: зовнішнього 1 і внутрішнього 2, тіл кочення 3 і сепаратора 4, який роз’єднує тіла кочення.
- •Класифікація і конструкції підшипників кочення
- •2.14. Муфти
- •2.14.1. Глухі муфти
- •2.14.2. Рухомі (компенсуючі) муфти
- •2.14.3. Зчіпні муфти
- •2.14.4. Самокеровані муфти
- •2.15. З’єднання деталей машин
- •2.15.1. Нероз’ємні з’єднання
- •2.15.2. Роз’ємні з’єднання
- •Контрольні питання
- •Ckлад самостійної роботи студентів та модульного контролю при вивченні другого модуля дисципліни „прикладна механіка”
- •1. Поточний контроль - 70 балів:
- •Рекомендована література
2.3. Класифікація деталей машин
Розрізняють деталі і складальні одиниці двох видів:
1) загального призначення, що зустрічаються майже у всіх машинах (болти, вали, підшипники, зубчасті колеса тощо);
2) спеціальні деталі і складальні одиниці, що входять до складу тільки визначених видів машин (поршні, шатуни, колінчаті вали тощо).
Деталі загального призначення поділяються на три основні групи:
1) з'єднання – деталі і складальні одиниці, що служать для з'єднання між собою частин машин і споруджень;
2) передачi – це деталі і складальні одиниці, що служать для перетворення і передачі руху від однієї частини машини до іншої;
3) деталі і складальні одиниці, що обслуговують передачі (вали, підшипники, муфти, деталі системи змащення).
В окрему групу входять рами, корпуси, пружини й інші деталі.
З'єднання деталей машин поділяються на дві підгрупи: роз’ємні і нероз'ємні.
Роз’ємні з'єднання допускають зручне розбирання деталей машин без руйнування елементів, що з'єднуються (різьбові, клинові, штифтові, шпонкові, зубчасті і профільні).
Нероз'ємні з'єднання можна розібрати тільки після їх повного або часткового руйнування (клепані, зварні, паяні, клейові).
Загальні відомості про передачі.
Передачі служать для передачі енергії від двигунів до робочих органів машини з перетворенням швидкостей, сил і обертальних моментів (рис. 2.4.1).
Рис.2.4.1. Передача енергії від двигуна до робочих органів машини.
Д – двигун, П – передача, РМ – робочий орган машини.
Передачі поділяють на передачі безпосереднього контакту і передачі гнучким зв’язком (рис 2.4.2.).
Передачі безпосереднього контакту поділяють на фрикційні, зубчасті, черв’ячні i гвинт-гайка.
Передачі гнучким зв’язком поділяють на пасові і ланцюгові.
Рис.2.4.2. Передачі: a) фрікційна, б) зубчаста, в) черв’ячна, г) пасова, д) ланцюгова,
e) гвинт-гайка.
У кожній передачі розрізняють двi основні ланки: вхідну (ведучу) і вихідну (ведену).
Між цими ланками в багатоступінчатих передачах розташовуються проміжні ланки.
Параметри, що відносяться до ведучої ланки, позначаються індексом 1, а до веденої – індексом 2 (рис.2.4.3.).
Рис.2.4.3. Ведуча (1) і ведена (2) ланки зубчастої передачі.
До основних характеристик передач відносяться:
1) потужність N1 на вході і N2 на виході (кВт);
2) швидкохідність, що виражається кутовою швидкістю ведучої 1 і веденої 2 ланок, або частотою обертання, відповідно n1 і n2.
Одиниці виміру: [1/c], n [1/хв].
Кутову швидкість мрожна виразити через частоту обертання:
= n / 30.
Крім основних, розрізняють такі похідні характеристики:
1) коефіцієнт корисної дії (ККД):
= N2 / N1 ;
коефіцієнт корисної дії привода, що складається з декількох послідовно розташованих передач, дорівнює:
п = 1 · 2 · 3 · ... · k ;
2) передаточне відношення (передаточне число) – це відношення кутової швидкості ведучої ланки до кутової швидкості веденої ланки:
u = 1 / 2;
передаточне відношення привода, що складається з k передач:
unp = u1 · u2 · u3 · ... · uk.
лінійна швидкість ведучої (або веденої) ланки:
v = · d / 2 , [м/с];
де d – діаметр відповідної ланки;
4) колова (окружна) сила передачі:
Ft = N / v = 2 T /d , [Н];,
де T – обертовий момент (момент, що крутить) на ведучій ланці:
T = N / , [Нм];
4) обертовий момент на веденій ланці:
T2 = T1· · u, [Нм];