Висновок
Народні
ідеали і сподівання знайшли своє втілення
в казках, легендах, переказах. Образність
та художня символіка фольклору
створилисвоєрідний, багатий, неповторний
поетичний фонд українського народу. Як
більш рання, порівняно з писемністю,
народна творчість не була поглинута
нею. Навпаки, вона зберігалася та існувала
поряд з літературою і слугувала джерелом
для численних літературних творів.
Аналіз
культурологічних, археологічних,
історіографічних джерел, пам'яток
історії та культури дає змогу зробити
висновок: відбувалася безперервна зміна
численних поколінь, кожне з яких освоювало
і користувалось усіма здобутками культур
своїх попередників, робило свій внесок
у культурну спадщину.
Стародавня
слов'янська культура на українських
землях формувалася протягом довгого
часу, і в цьому процесі значну роль
відігравали традиції місцевих народностей,
а також культурні зв'язки з сусідніми
народами. Культура давніх слов'ян
характеризується цілісністю і
самобутністю. На її грунті виникла
культура Київської Русі.