60. Правова природа договору позички.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, а останній повинен повернути ту ж річ в такому стані, в якому вона була отримана, з урахуванням нормального зносу. Договір позички є безоплатним, двостороннім, може бути як реальним, так і консенсуальним. Сторонами можуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права. Предметом договору є речі, визначені індивідуальними ознаками. Строк договору — може бути як визначений, так і невизначений, в цьому випадку він визначається відповідно до мети користування річчю. Форма договору залежить від суб'єктного складу договору та предмету договору: 1) речей побутового призначення між фіз. особами може укладатися в усній формі; 2) між юр. особами, а також між юр. та фіз. особою укладається в письмовій формі; 3) будівлі, іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі, а строком понад 1 рік — підлягає нотаріальному посвідченню; 4) транспортного засобу, якщо однією із сторін є фіз. особа — укладається в нотаріальній формі. Користувач має право повернути річ в будь-який час, але якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, він зобов'язаний повідомити позичкодавця про свою відмову від договору не пізніш ніж за 7 днів. Кожна із сторін має право вимагати дострокового розірвання договору у випадку істотних порушень договору іншою стороною. Так, позичкодавець має на це право, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; використання речі не відповідає її призначенню та умовам договору; річ самочинно передана у користування іншій особі; в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. Договір позички зберігає свою чинність і при зміні власника речі, але новий власник має право в будь-який час розірвати договір, який укладено без визначення строку. При розірванні договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички. Подібність договору позички до договору майнового найму дозволяє поширити на нього положення договору майнового найму (оренди).

61. Поняття та зміст договору підряду.

Договір підряду - це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Ознаки договору - двосторонній, консенсуальний, оплатний. Предмет договору — результат праці підрядника. Сторони договору — підрядник і замовник. Істотними умовами ДП є його предмет, ціна і строк виконання робіт. Ціна включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна у ДП може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Законодавством врегульовані взаємовідносини генерального підрядника і субпідрядника. Передбачене право підрядника залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Обов'язки підрядника: 1) організовувати роботу і керувати нею; 2) виконати роботу, визначену ДП, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором; 3) зберігати майно, надане йому замовником; 4) виконати роботу у визначені строки; 5) здати замовнику предмет ДП. Обов'язки замовника: 1) прийняти роботу, виконану підрядником; 2) оплатити роботи. Відповідальність підрядника. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов ДП, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання, замовник має право на свій вибір вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов ДП або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.