- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.
- •51. Поняття, особливості та зміст договору міни(бартеру).
- •52. Поняття, предмет та форма договору дарування.
- •53. Поняття, форма та зміст договору ренти. Види ренти.
- •54. Поняття, форма та зміст договору довічного утримання (догляду).
- •55. Поняття, предмет та зміст договору найму (оренди). Договір піднайму.
- •56. Договір прокату.
- •57. Правова природа договору найму (оренди) транспортного засобу.
- •58. Поняття та особливості договору найму (оренди) земельної ділянки.
- •59. Поняття, предмет, форма договору найму (оренди) житла.
- •60. Правова природа договору позички.
- •61. Поняття та зміст договору підряду.
- •62. Поняття та особливості договору побутового підряду.
- •63. Поняття та особливості договору будівельного підряду.
- •64. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •65. Поняття та правова природа договору про надання послуг.
- •66. Поняття та види договору перевезення (загальні положення).
- •67. Поняття, форма та зміст договору транспортного експедирування.
- •68. Поняття, форма та зміст договору зберігання.
- •69. Поняття та особливості договору складського зберігання.
- •70. Поняття, предмет та форма зміст договору страхування.
- •71. Правова природа договору доручення.
- •72. Поняття та зміст договору комісії та умови його виконання.
- •73. Поняття, предмет та форма дог. Управління майном. Зміст договору управління майном.
- •74. Поняття, форма та зміст договору позики.
- •75. Правова природа кредитного договору.
- •76. Поняття, форма договору банківського вкладу. Види банківських вкладів.
- •77. Поняття та зміст договору банківського рахунку.
- •78. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •79. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди.
- •80. Зобов'язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •81. Зобов'язання, які виникають внаслідок рятування життя, майна фізичної або юридичної особи.
- •82. Зобов'язання, які виникають внаслідок створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
- •83. Підстави та умови виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •84. Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •85. Поняття та види спадкування. Час і місце відкриття спадщини. Право на спадкування та усунення від цього права.
- •86. Прийняття та відмова від спадщини. Оформлення прав на спадщину.
- •87. Черговість спадкування за законом та порядок її зміни. Спадкування за правом представлення.
- •88. Поняття та правова природа заповіту. Види заповітів.
- •89. Виконання заповіту.
- •90. Спадковий договір.
- •49. Права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу.—18
- •50. Поняття, особливості та зміст договору поставки.—18
68. Поняття, форма та зміст договору зберігання.
Договір зберігання — це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов'язана зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Ознаки — звичайно, він є реальним, але може бути і консенсуальним, якщо зберігач є СПД, тобто професійним зберігачем. Є публічним, якщо зберігання речей здійснюється СПД на складах загального користування. Є оплатним, якщо інше не встановлено договором. Безоплатним є договір між громадянами. Предметом може бути річ, яка має як індивідуально-визначені, так і родові ознаки. Сторонами є зберігач (особа, яка надає послуги щодо зберігання) і поклажодавець (особа, яка передає майно на зберігання з метою забезпечення збереження і наступного повернення їй майна). Форма – письмова форма між юр. особами, між фіз.. та юр. особою, фіз. особами між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір НМ. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує її прийняття на зберігання, якщо це встановлено законом і є звичним для цього виду зберігання. Строк. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Обов'язки зберігача: 1) забезпечувати схоронність речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну; 2) виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду; 3) не користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також не передавати її у користування іншій особі без згоди поклажодавця; 4) негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі; 5) повернути поклажодавцеві річ, передану на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Обов'язки поклажодавця: 1) сплатити зберігачу плату за зберігання, якщо договір оплатний; 2) відшкодувати зберігачу витрати на зберігання; прийняти річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
69. Поняття та особливості договору складського зберігання.
Договір складського зберігання — це договір, за яким товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути його у схоронності. Товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Тобто, цей договір є підприємницьким договором. Форма – письмова. Письмова форма договору додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами. Ознаки: договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним, консенсуальним, оплатним. Зберігач зобов'язаний надати товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків, взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження товару, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості товару, про які зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів: 1) складську квитанцію; 2) просте складське свідоцтво; 3) подвійне складське свідоцтво. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва. Подвійне складське свідоцтво складається із двох частин: складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені один від одного. Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника.