1. Сфера стандартизації – це:

а) діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв’язання наявних чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов;

б) сфера діяльності, що охоплює взаємопов’язані об’єкти стандартизації;

в) елементи механізму правового регулювання питань забезпечення якості;

г) діяльність, спрямована на задоволення потреб споживачів.

2. Стандартизацією, участь у якій доступна до відповідних органів усіх країн називають:

а) міжнародна;

б) регіональна;

в) національна;

г) глобальна.

3. Не є суб’єктами стандартизації:

а) Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

б) Рада стандартизації;

в) технічні комітети стандартизації;

г) організаційно-методичні та загальнотехнічні об’єкти.

4. До завдання стандартизації можна віднести:

а) встановлення положень, що забезпечують відповідність об’єкта стандартизації своєму призначенню та безпека життя та здоров’я людей;

б) забезпечення участі фізичних чи юридичних осіб у розробленні стандартів та можливості вільно обирати види стандартів;

в) забезпечення захисту та збереження майна і продукції, зокрема, під час їх транспортування чи зберігання;

г) забезпечення відповідності стандартів законодавству.

5. Завданням курсу «Стандартизація і сертифікація» є:

а) вивчення систем управління якістю продукції, контролю якості продукції, аналіз процесів стандартизації і сертифікації продукції;

б) вивчення системи управління підприємств на етапах впровадження нового виробу;

в) в вивчення закономірностей формування споживчої вартості;

г) вивчення предмету дослідження та управління керівниками підприємств для підвищення ефекту виробництва.

6. У яких роках почали розвиватися процеси сертифікації продукції і де:

а) 1920-1930 роках в Німеччині;

б) 1920-1930 роках в Японії;

в) 1910-1920 роках в США;

г) 1920-1940 роках в Англіїї.

7. Законодавство в галузі стандартизації та сертифікації виконується на основі:

а) нормативних актів;

б) правових норм;

в) нормативних актів та правових норм;

г) відповідь б) і в)

8. Технічна якість виступає однією з властивостей для оцінки якості і вона:

а) характеризується комплексом властивостей, пов’язаних з естетичними відчуттями і поглядами;

б) пов'язаний з технічною стороною використання продукції;

в) матеріалізує в продукції науково-технічні досягнення;

г) являє собою гармонічне вв’язування передбачуваних і фактичних споживчих властивостей в експлуатації виробу.

9. Показники якості продукції в залежності від використання для оцінки поділяються на:

а) базові і відносні;

б) проектні і експлуатаційні;

в) ергономічні і естетичні;

г) естетичні і відносні.

10. Головна мета стандартизації полягає в тому, щоб:

1. створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні;

2. регламентувати правила, процеси, методи виготовлення виробів;

3. гарантувати безпеку життя, здоров'я, майна та довкілля;

4. зменшити кількість типів виробів до числа, достатнього для задоволення потреби.

ІІ Тести 23

1. Назвіть види стандартизації:

1. міжнародна, національна, регіональна;

2. міжнародна, національна, республіканська;

3. національна, регіональна, республіканська;

4. міжнародна, республіканська, регіональна.

2. Результатом діяльності в галузі стандартизації є:

1. розробка стандартів та інших НД;

2. створення міжгалузевих систем стандартизації;

3. отримання інформації про об'єкти стандартизації;

4. нагляд за впровадженням і додержанням стандартів.

3. Назвіть методи стандартизації:

1. типізація, взаємозамінність, агрегатування, динамічність;

2. уніфікація, взаємозамінність, агрегатування, спеціалізація, динамічність;

3. уніфікація, типізація, взаємозамінність, агрегатування, спеціалізація;

4. уніфікація, типізація, агрегатування, спеціалізація, динамічність.

4. На якому принципі ґрунтується випереджаюча стандартизація?

1. плановість;

2. перспективність;

3. оптимальність;

4. динамічність.

5. Які стандарти діють на території України і застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування?

1. СТУ;

2. ДСТУ;

3. ГСТУ;

4. СОУ.

6. При оцінці рівня якості використовуються наступні методи:

1. диференційний, комплексний, змішаний;

2. інтеграційний, функціональний, метод узагальнень;

3. диверсифікаційний, кореляційний, абсорбції;

4. кореляційний, комплексний, метод узагальнень.

7. Одиницею продукції вважається:

1. один штучний виріб;

2. партія продукції, що супроводжується одним сертифікатом відповідності;

3. партія продукції, що виготовлена з однієї партії вихідної сировини, матеріалів тощо;

4. партія продукції, що не супроводжується сертифікатом відповідності.

8. Етапи сертифікації продукції включають:

1. випробування і дослідження за специфічним стандартом на продукцію;

2. позначення відповідності продукції за допомогою сертифікату або знаку відповідності;

3. позначення реєстрації системи у вигляді логотипу відповідності;

4. варіант а) і г) вірні.

9. Стандарти на продукцію встановлюють:

1. вимоги до груп однорідної продукції, які забезпечують її відповідність своєму призначенню;

2. послідовність робіт, операцій, способи їх виконання для різних видів продукції;

3. вимоги до послідовності та методів виконання різних робіт;

4. немає вірної.

10. Головна мета стандартизації полягає в тому, щоб:

1. створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні;

2. регламентувати правила, процеси, методи виготовлення виробів;

3. гарантувати безпеку життя, здоров'я, майна та довкілля;

4. зменшети кількість типів виробів до числа, достатнього для задоволення потреби.

ІІ Тести 24

1. Для вимірювання об'єктів застосовують такі методи:

1. органолептичний, інструментальний;

2. порівняння з мірою, безпосередньої оцінки;

3. порівняння з мірою, органолептичний;

4. безпосередньої оцінки, органолептичний.

2. Різновидами вимірювань методу порівняння є:

1. органолептичний, інструментальний, соціологічний;

2. евристичний, соціологічний, інструментальний;

3. органолептичний, евристичний, інструментальний;

4. органолептичний, евристичний, соціологічний.

3. Який різновид вимірювання є найбільш об'єктивним (точним)?

1. органолептичний;

2. експертний;

3. інструментальний;

4. евристичний.

4. Яке визначення має термін "якість продукції"?

1. відповідність продукції вимогам нормативної документації.

2. сукупність характеристик об'єкта стосовно його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби.

3. об'єктивна особливість продукції, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи споживання.

4. відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації чи споживання продукції до сумарних витрат на її створення,

5. Показники якості продукції залежно від кількості властивостей, що характеризуються, бувають:

1. одиничні, визначальні;

2. одиничні, комплексні;

3. комплексні, визначальні;

4. визначальні, базові.

6. Стандарти на продукцію встановлюють:

1. вимоги до груп однорідної продукції, які забезпечують її відповідність своєму призначенню;

2. послідовність робіт, операцій, способи їх виконання для різних видів продукції;

3. вимоги до послідовності та методів виконання різних робіт;

4. немає вірної відповіді.

7. Підприємства використовують за договірними зобов’язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізації продукції:

1. ТУ;

2. ГСТУ;

3. ДСТУ;

4. всі відповіді вірні.

8. Головна мета стандартизації полягає в тому, щоб:

1. створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні;

2. регламентувати правила, процеси, методи виготовлення виробів;

3. гарантувати безпеку життя, здоров'я, майна та довкілля;

4. всі відповіді вірні.

9. До економічних факторів належать:

1. ціна;

2. собівартість;

3. спеціалізація;

4. технологія виготовлення.

10. Метод симпліфікації у стандартизації полягає у:

1. зменшенні кількості типів виробів до числа, достатнього для задоволення потреби;

2. об’єднанні документів в одному з розрахунком, щоб регламентовані цим документом вироби можна було взаємозамінювати;

3. розробці типових конструкцій чи технологічних процесів на основі загальних для виробів технічних характеристик;

4. немає вірної відповіді.

ІІ Тести 25

1. До економічних факторів належать:

1. ціна;

2. собівартість;

3. спеціалізація;

4. технологія виготовлення.

2. Принцип повторюваності у стандартизації означає:

1. коло об’єктів, до яких можна застосовувати види діяльності, що мають загальну властивість;

2. забезпечення мінімуму різновидів стандартних елементів, що входять в об’єкт стандартизації;

3. створення систем стандартів, зв’язаних між собою внутрішньою сутністю конкретних об’єктів стандартизації;

4. немає вірної.

3. Економічний ефект стандартизації –

1. виражена в грошових або натуральних показниках економія живої і оречевленої праці від впровадження стандарту;

2. економія споживача на поточних витратах експлуатації і супутніх капіталовкладень стандартизованих засобів праці;

3. економія на річних експлуатаційних витратах в розрахунку на обсяг продукції, що виготовляється за допомогою стандартизованого засобу праці;

4. коло об’єктів, до яких можна застосовувати види діяльності, що мають загальну властивість.

4. Метод симпліфікації у стандартизації полягає у:

1. зменшенні кількості типів виробів до числа, достатнього для задоволення потреби;

2. об’єднанні документів в одному з розрахунком, щоб регламентовані цим документом вироби можна було взаємозамінювати;

3. розробці типових конструкцій чи технологічних процесів на основі загальних для виробів технічних характеристик;

4. випробування і дослідження за специфічним стандартом на продукцію.

5. Етапи сертифікації продукції включають:

1. випробування і дослідження за специфічним стандартом на продукцію;

2. позначення відповідності продукції за допомогою сертифікату або знаку відповідності;

3. позначення реєстрації системи у вигляді логотипу відповідності;

4. всі відповіді вірні.