Билет№15
1. Електроустановки і електросилове обладнання
2.5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки ( z1410-04 ), ДНАОП 0.00-1.21-98 ( z0093-98 ), Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97), Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Мінпраці України від 21.06.2001 N 272 ( v0272203-01 ) (ДНАОП 0.00-1.32-01), Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451, із змінами (ДНАОП 1.1.10-1.01-97), державних стандартів ГОСТ 12.1.013-78, "Електробезпека. Гранично допустимі значення напруг дотикання і струмів", із зміною (ГОСТ 12.1.038-82), "Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю" (ГОСТ 12.1-045-84), "Машини електричні, що обертаються. Вимоги безпеки" із зміною (ГОСТ 12.2.007.1-75), Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.2002 N 476 ( z0203-03 ), зареєстрованих у Мін'юсті України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002), експлуатаційної документації та цих Правил.
2.5.2. Обслуговування діючих електроустановок, організація і виконання ремонтних, монтажних або налагоджувальних робіт та випробувань мають здійснюватися спеціально підготовленими електротехнічними працівниками, які входять до складу енергетичної служби підприємства, та мають відповідну групу допуску з електробезпеки відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 ( z0093-98 ).
2.5.3. Електропроводка і арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях мають бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії.
2.5.4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що застосовуються під час експлуатації та ремонту електроустановок, необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 253 (ДНАОП 1.1.10-1.07-01).
2.5.5. Під час наближення грози необхідно припинити усі роботи на повітряних лініях і у відкритих розподільних пристроях, а в закритих розподільних пристроях - роботи на уводах і комутаційній апаратурі, яка під'єднана до повітряних ліній. Під час дощу та туману забороняються роботи з використанням захисних ізолюючих засобів.
2.5.6. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог державного стандарту "Електробезпека. Захисне заземлення, занулення" із зміною (ГОСТ 12.1.030-81) та бути захищеним від попадання тріски, стружки, пилу та лакофарбових матеріалів.
Стан ізоляції і надійність заземлення після капітального ремонту, довготривалих простоїв або аварії заземлювального пристрою необхідно перевірити контрольно-вимірювальними приладами.
2.5.7. Електроприводи й електрообладнання, установлені на верстаті та ізольовані від станини верстата, повинні мати самостійне заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки мають бути негайно відключені і вжиті заходи з відновлення заземлення.
2.5.8. Під час виконання роботи поблизу відкритих струмоведучих частин електричних пристроїв підлога повинна бути обладнана дерев'яними щитами, решітками, покритими гумовими або діелектричними килимками. Знімати огородження струмоведучих частин, що перебувають під напругою, забороняється.
2.5.9. Під час виявлення замикання на землю забороняється наближатися до місця замикання на відстань меншу 4 м у закритих і меншу 8 м у відкритих розподільних пристроях. Наближення на ближчу відстань дозволяється тільки для виконання операцій з комунікаційною апаратурою з метою усунення замикання на землю, а також за необхідності надання першої допомоги потерпілим. У таких випадках обов'язково необхідно користуватись основними і допоміжними електрозахисними засобами відповідно до вимог державного стандарту "Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту" із зміною (ГОСТ 12.1.019-79).
2.5.10. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики (лакування, полірування, шліфування деталей тощо), повинне мати пристрій, який виключає можливість її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.29-97.
2.5.11. Силова електропроводка, розподільна і пускова електроапаратура в цехах, де проводяться оздоблювальні роботи, складах та коморах для змащувальних мастил, фарб і лаків мають відповідати вимогам до приміщень, небезпечних в пожежному відношенні, а в приміщеннях складів для легкозаймистих рідин - вимогам до вибухонебезпечних приміщень.
2.5.12. Під'єднання до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.001.21-98 ( z0093-98 ) та державного стандарту "Машини ручні електричні. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань" (ГОСТ 12.2.013.0-91).
2.5.13. Установлення трансформаторів необхідно здійснювати відповідно до вимог державного стандарту "Трансформатори силові і реактори електричні. Вимоги безпеки" із зміною (ГОСТ 12.2.007.2-75).
2.5.14. Електроустановки мають проходити опосвідчення стану безпеки відповідно до вимог Порядку проведення опосвідчення електроустановок споживачів, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.12.99 N 258 (ДНАОП 0.00-8.1998).
2. Застосування керованого дроселя помітно ускладнює і здорожує схему пристрою і його конструкцію. Набагато простіше можна досягти позитивних результатів при застосуванні електромагнітного реле К1 і гасить резистора RI.
На рис. 3.4 приведена принципова електрична схема пристрою включення ламп розжарювання з м'якою
Рис. 3.4. Схема пристрою з м'яким включенням ламп розжарювання і захистом від коротких замикань.
навантаженням і захистом від коротких замикань. Пристрій складається з вихідних ланцюгів, вузла релейного захисту та вузла захисту від перевантажень у вихідний ланцюга. Резистор R1 зі змінним опором великої потужності включений на вході пристрою.
3.Пристрій і принцип дії двигунів постійного струму
Пристрій машин постійного струму (генераторів і двигунів) у спрощеному вигляді показано на рис.1. До сталевого корпусу 1 статора машини прикріплені головні 2 і додаткові 4 полюси. На головних полюсах розташована обмотка збудження 3, на додаткових - обмотка додаткових полюсів 5. Обмотка збудження створює магнітний потік Ф машини.
Рис.1
На валу 10 двигуна закріплений циліндричний магнітопровід 6, у пазах якого розташована обмотка якоря 7. Секції обмотки якоря приєднані до колектора 9. До нього ж притискаються пружинами нерухомі щітки 8. Закріплений на валу двигуна колектор складається з ряду ізольованих від нього і один від одного мідних пластин. За допомогою колектора, і щіток здійснюється з'єднання обмотки якоря з зовнішньої електричної ланцюгом. У двигунів вони, крім того, служать для перетворення постійного по напрямку струму зовнішньої ланцюга в змінюється по напрямку струм у провідниках обмотки якоря.
Додаткові полюси з розташованої на них обмоткою зменшують іскріння між щітками й колектором машини. Обмотку додаткових полюсів з'єднують послідовно з обмоткою якоря і на електричних схемах часто не зображують.
Для зменшення втрат потужності магнітопровід якоря виконаний з окремих сталевих листів. Всі обмотки виготовлені з ізольованого проводу. Крім двигунів, що мають два головних полюси, існують машини постійного струму з чотирма і б ό льшим кількістю головних полюсів. При цьому відповідно збільшується кількість додаткових полюсів і комплектів щіток.
Якщо двигун включений в мережу постійної напруги, то при взаємодії магнітного поля, створеного обмоткою збудження, і струму в провідниках якоря виникає обертаючий момент, що діє на якір:
(1)
(2)
де К М - коефіцієнт, що залежить від конструктивних параметрів машини, Ф - магнітний потік одного полюса; I Я - струм якоря.
Якщо момент двигуна при n = 0 перевищує гальмуючий момент, яким навантажений двигун, то якір почне обертатися. При збільшенні частоти обертання n зростає индуцируемая в якорі ЕРС. Це призводить до зменшення струму якоря:
(3)
де r Я - опір якоря.
Наслідком зменшення струму I Я є зменшення моменту двигуна. При рівності моментів двигуна і навантаження частота обертання перестає змінюватися.
Напрямок моменту двигуна і, отже, напрямок обертання якоря залежать від напрямку магнітного потоку і струму в провідниках обмотки якоря. Щоб змінити напрямок обертання двигуна, слід змінити напрямок струму якоря або струму збудження.
4. Вимірювання опору ізоляції мегомметром в діючих електроустановках слід проводити тільки після виконання необхідних організаційних та технічних заходів щодо підготовки робочого місця.
Вимірювати опір ізоляції мегомметром може один працівник з групою III.
В тому разі, коли це вимірювання є складовою частиною робіт, обумовлювати його в наряді або розпорядженні не вимагається.
17.2.2. Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється тільки на вимкнених струмовідних частинах, з яких знято залишковий заряд шляхом попереднього їх заземлення. Заземлення зі струмовідних частин слід знімати тільки після підімкнення мегомметра.
17.2.3. У разі вимірювання мегомметром опору ізоляції струмовідних частин з'єднувальні проводи слід приєднувати до них за допомогою ізолювальних тримачів (штанг). В електроустановках понад 1000 В, крім того, необхідно користуватись діелектричними рукавичками.
17.2.4. Забороняється у разі проведення робіт з мегомметром доторкатися до струмовідних частин, до яких він приєднаний. Після закінчення робіт необхідно зняти зі струмовідних частин залишковий заряд шляхом їх короткочасного заземлення.
17.2.5. Приєднувати та від'єднувати прилади, що потребують розри вання електричних кіл, які перебувають під напругою до 1000 В, необхідно після того, як напругу з цих кіл знято. Приєднання і від'єднання приладів, що не потребують розривання електричних кіл, допускається виконувати під напругою із застосуванням електрозахисних засобів.
17.2.6. У тому разі, коли потрібно вимірювати електричні параметри пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземлити металевий корпус переносного приладу і застосувати спеціальні щупи або з'єднувальні провідники з ізолювальними рукоятками.
17.2.7. Роботи в колах електролічильників, підімкнених до трансформаторів струму, повинні виконувати за нарядом два працівники з групами IV і III. Одним з членів бригади може бути працівник з групою III зі складу працівників підприємства-споживача.
За наявності в колах струму електролічильника спеціальних контактних затискачів або випробувальних блоків, які дозволяють працювати без розмикання кіл, що підімкнені до вторинних обмоток трансформатора струму та зняття напруги з клемної колодки лічильника, ці роботи можна виконувати за розпорядженням, не знімаючи напругу із схем електролічильника. (Абзац другий пункт 17.2.7 розділу 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
У разі відсутності спеціальних контактних затискачів або випробувальних блоків напругу і струм в колах електролічильника необхідно вимкнути. (Абзац третій пункту 17.2.7 розділу 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26від 25.02.2000)
За розпорядженням можна виконувати роботи в колах електролічильників, вимкнених приєднань електроустановки і однофазних електролічильників безпосереднього ввімкнення.
17.2.8. Роботи з електролічильниками на різних приєднаннях, розміщених в одному приміщенні, можна виконувати за одним нарядом (розпорядженням). Допускається видавати один наряд (розпорядження) для почергового проведення однотипних робіт з лічильниками безпосереднього ввімкнення, розміщеними в різних приміщеннях. Оформлення в наряді переходу з одного робочого місця на інше не вимагається. (Пункт 17.2.8 розділу 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
17.2.9. У разі розміщення однофазних електролічильників безпосереднього ввімкнення в приміщеннях без підвищеної небезпеки щодо ураження електричним струмом роботи з електролічильниками можна виконувати одному працівникові з групою III без знімання напруги, але з вимкненням навантаження та з урахуванням вимог пунктів 5.2.5 і 16.4.2 цих Правил. (Пункт 17.2.9 розділу 17 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000)
17.2.10. В електроустановках до 1000 В споживачів, які не мають працівників, що їх обслуговують, оформлення наряду (розпорядження), підготовку робочих місць і допуск до робіт з електролічильниками можуть виконувати працівники електропостачальної організації.
БИЛЕТ№16
1. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗА СТУПЕНЕМ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
За характером середовища розрізняють наступні виробничі
приміщення:
— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно'активним
СЄрЄДОВИЩЄМ;
— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;
— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;
— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;
— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;
— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;
— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;
— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.