Державний дефіцит

Класифікація. За формою вияву: плановий, фактичний, прихований.

За причинами виникнення: свідомий (виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві і досить високого рівня доходів юридичних і фізичних осіб), вимушений (пов*язаний з низьким рівнем ВВП, якщо процес оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходаами), циклічний (є результатом циклічного падіння виробництва, тобто зменшення нац. доходу в результаті конюнктурних коливань), структурний (результат свідомої політики держави, що передбачає маніпулювання податками і урядовими видатками з метою зміни реального обсягу виробництва і зайнятості, контролю над інфляцією)

За характером впливу на економіку: стійкий і тимчасовий.

За напрямом дефіцитного фінансування: пасивний (спрямування залучених під покриття дефіциту коштів на поточні потреби), активний (фінансування бюджетних інвестицій, зокрема кап. вкладень у високоефективні інвестиційні проекти)

Напрями подолання бюджетного дефіциту: 1. підвищення ефективності суспільного виробництва, 2. розвиток ринкових відносин, 3. адміністративно-територіальна реформа, 4. забезпечення оптимального рівня податків з метою стимулювання підпр. Діяльності, 5. оптимізація видатків бюджету, 6. вдосконалення міжбюджетних відносин і механізму їх регулювання для вирівнювання соц.-екон. Розвитку регіонів та реального збалансування бюджетів всіх рівнів.

Державні цільові фонди

Державні цільові фонди - це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та у органів місцевого самоврядування. Державні цільові фонди є однією з ланок державних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

Державні цільові фонди можуть утворюватись:

• шляхом відокремлення із державного бюджету окремих видатків, що мають велике значення

• формування спеціальних фондів з самостійними джерелами доходів.

Мобілізація коштів до державних цільових фондів здійснюється через: спеціальні збори (як правило обов'язкові); добровільні внески і пожертвування; позики; кредити; направлення коштів із бюджету.

В залежності від рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути: державними; місцевими.

В залежності від напрямів використання існують фонди: економічні; соціальні; науково-дослідні; страхові; міждержавні та інші.

Соціальні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд соціального захисту інвалідів.

Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені, вони забезпечують реалізацію функцій держави. Однак держава має певні потреби, для яких властиве особливе значення, тому вони повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Це і є причиною формування фондів цільового призначення.

Головне призначення державних цільових фондів полягає у:

— забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій та субсидій, фінансування соціальної інфраструктури;

— сприянні економічному розвитку держави за допомогою фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

— фінансуванні природоохоронних заходів;

— наданні позик та кредитів.