До бойових документів

Кожен бойовий документ виправдовує своє призначення тільки при дотриманні певних вимог.

Основними з них є:

1. своєчасність розробки та доведення до виконавців (адресата)

2. повнота змісту бойового документа

3. точність та достовірність змісту бойового документа

4. наочність оформлення бойового документа.

5. Порядок розробки та ведення бойових документів

6. Висока культура та наочність оформлення бойових документів мають важливе значення. Неохайне виконання бойового документа ускладнює його вивчення та розуміння адресатом.

7. При розробці графічних бойових документів основна увага приділяється розкриттю та відображенню тактичного змісту задумки рішення командира, найважливіших даних обстановки та способів виконання найбільш складних задач.

8. На графічних бойових документах не допускаються прикрашення, не слід загромаджувати їх невиправданими текстовими даними, а топографічна основа карти не повинна забиватися умовними позначками, надписами, таблицями, довідками та пояснювальними текстами.

9. Необхідно прагнути до максимального спрощення форм графічних документів, це дозволяє розробляти їх в короткі строки та полегшує користування ними.

60. Основні умовні позначення та скорочення, що застосовуються в бойових документах.

В бойових документах при їх розробці застосовуються умовні позначення та скорочення.

По группах вони поділяються на:

- пункти управління та засоби зв’язку;

- озброєння та техніка;

- бойові дії та завдання військ;

- забезпечення бою.

Щоб не вставляти 4 сторінки див. знаки і скорочення які давав Малярчук

61. Робота командира відділення, взводу щодо організації бою.

Командир відділення, одержавши бойове завдання, повинен:

- зрозуміти завдання взводу, відділення, а також завдання сусідів, час готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання;

- з'ясувати, де противник і що він робить, а також місце розташування його вогневих засобів;

- вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню;

- визначити завдання особовому складу і віддати бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення указує:

1- орієнтири;

2- склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

3- завдання взводу і відділення;

4- завдання сусідів;

5- завдання особовому складу: навіднику-оператору, кулеметникам, гранатометнику, механіку-водію, а при необхідності і решті особового складу;

6- сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

7- час готовності до виконання завдання і заступника.

Під час постановки особовому складу завдань командир відділення повинен вказати місце кожного підлеглого в бойовому порядку (на позиції) і визначити порядок спостереження і ведення вогню.

Після віддання бойового наказу командир відділення організовує підготовку відділення для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування бойової машини піхоти, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення до бою.

Командир взводу, одержавши бойове завдання:

- з'ясовує його;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- проводить рекогносцировку;

- віддає бойовий наказ;

- організовує взаємодію;

- організовує бойове забезпечення;

- організовує управління.

Далі він організовує підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою, перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.

62. Зміст бойового наказу командира відділення, взводу при організації бою.

У бойовому наказі командир відділення указує:

1- орієнтири;

2- склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

3- завдання взводу і відділення;

4- завдання сусідів;

5- завдання особовому складу: навіднику-оператору, кулеметникам, гранатометнику, механіку-водію, а при необхідності і решті особового складу;

6- сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

7- час готовності до виконання завдання і заступника.

У бойовому наказі командир взводу указує:

1- орієнтири;

2- склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

3- завдання роти і взводу;

4- об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

5- бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам, а також завдання заступнику командира взводу, снайперу, стрільцю-санітару;

6- час готовності до виконання завдання;

7- своє місце і заступника.

63. Що вказує командир відділення, взводу при постановці підлеглим бойового завдання на оборону.

64. Що вказує командир відділення, взводу при постановці підлеглим бойового завдання на наступ.

65. Організація, озброєння мвід, мв, мр на БМП ЗСУ.

66. Організація, озброєння тв, тр ЗСУ.

67. Організація, озброєння гранатометного взводу мб на БМП ЗСУ.

68. Організація, озброєння мінометної батареї мб ЗСУ.

69. Організація, озброєння зенітно-ракетного взводу мб ЗСУ.

70. Організація інженерно-саперного взводу мб ЗСУ.

71. ТТХ БМП-2 ЗСУ.

Види техн.

Рік

Маса (т)

Ек. (чол)

Озброєння

Товщ. бр.

Потуж Кін/с

Швид. (км/г) суш/в

Зап. ходу (км)

Гармата, снарядів

Кулемети

ПТКР

лоб

БМП-2

1980

13,8

3

ЗО

7,62

9М111

350

62/7

550

500

2000

4

72. ТТХ БТР-80 ЗСУ.

Види техн.	Рік	Маса (т)	Ек. (чол)	Озброєння					Товщ. бр.	Потуж Кін/с		Швид. (км/г) суш/в		Зап. ходу (км)
				Гармата, снарядів	Кулемети			ПТКР	лоб
БТР-80	1980	13,6	2	-	7,62	14,5	-			-456		80/10		540
					2000	500				210

73. ТТХ 120мм міномета ЗСУ.

74. ТТХ ПТРК "Конкурс" ЗСУ.

75. ТТХ РПГ-7 ЗСУ.

Види озброєння	Вага (кг)			КЛБ (мм)		ОБС (чол)	Достр. (м)			Брон. проб, мм		БК (шт.)		Швид. стріл, сн/хв		Час. пер. (сек)		V™ м/хв
	Зраз	сн.	max				min
РПГ-7В	6,3	2,2	40		2		1000	-	200		5		6		15		140

76. ТТХ АК-74 ЗСУ.

Виді калібр обр.	Дпр. (м)	Дпп. (м)	Темп стріл, п/хв	Швид. стріл, од/чер	Убійна сила (м)	Кільк. патр. в маг. (шт.)	vпочкулі (м/с)	Вага
								Зразок (кг)	Патр. (г)	Кулі (г)
5,45 мм АК-74	1000	440/ 625	600	40/100	1350	ЗО	900	3,6	10,2	3,4

77. ТТХ РПК-74 ЗСУ.

78. ТТХ ПКМ ЗСУ.

79. ТТХ СВД ЗСУ.

Калибр, мм 7,62

Применяемый патрон 7,62х54R Вес без патронов и прицела, кг 4,3

Габаритные размеры с оптическим прицелом (Д х В х Ш), мм 1220 х 230 х 88

Длина ствола, мм 620

Начальная скорость пули, м/с 830

Скорострельность, в/м 30

Ёмкость магазина, патронов 10

Прицельная дальность стрельбы, м:

- с открытым прицелом 1200

- с оптическим прицелом 1300

- с ночным прицелом 300

Гарантированная живучесть ствола, выстрелов 10000

80. Організація, озброєння мпв, мпр, мпб армії умовного противника.

Мотопіхотні підрозділи умовного противника мають високу вогневу потужність і маневреність, можуть застосовуватися в усіх видах бойових дій. Організаційно мотопіхотні підрозділи умовного противника являють собою батальйони, роти, взводи і відділення.

Мотопіхотний батальйон (мпб) армії умовного противника організаційно входить до складу мотопіхотної бригади (мпбр) і є основним бойовим підрозділом. Батальйон складається зі штабу (36), 4-х мотопіхотних рот (136), роти штабної (109) та мінометної роти (91).

Рота штабна складається з взводів управління (БМП-1, БТР-1, ПЗРК-4), зв’язку (КШМ-2, авто –10), розвідки (БРМ “Лукс” – 4), ремонтного (БРЕМ-2, авто – 18), транспортного – (авто – 41).

Мінометна рота складається із взводу управління (БТР-3, авто – 16) і двох мінометних взводів (по два вогневих відділення в кожному).

Всього в мінометній роті: особовий склад - 91 чол.; 120-мм самохідні міномети – 8; БТР «Фукс» - 3; 84 мм РПГ «Карл Густав» - 10; 7,62 мм автоматична гвинтівка G-3 – 12.

Всього в мотопіхотному батальйоні: особовий склад - 780 чол. БМП «Мардер» - 53 КШМ – 2 БТР М113 - 8 БРМ “Лукс” – 4 120-мм СМ – 8 ПТРК «Мілан» - 16 ПЗРК – 4 автомобілі – 85

81. Організація, озброєння тв, тр, тб армії умовного противника.

82. Організація, озброєння мінометної роти мпб армії умовного противника.

83. ТТХ стрілецької зброї: 7,62 мм єдиний кулемет МG-3; 7,62 мм автоматична гвинтівка G-3 армії умовного противника.

МG-3

G-3

84. ТТХ 120 мм міномета армії умовного противника.

85. ТТХ ПТУР "Мілан-2" армії умовного противника.

86. ТТХ танка "Леопард-2" армії умовного противника.

87. ТТХ БМП "Мардер" армії умовного противника.

88. ТТХ РПГ "Карл Густав" армії умовного противника.

1. Бойовий порядок взводу, роти в обороні.

Є на стендах і в зошиті

2. Система опорних пунктів та вогневих позицій роти в обороні.

Система опорних пунктів і вогневих позицій роти включає:

– опорні пункти взводів;

– вогневі позиції танків, БМП (БТР), ПТКР, гармат, кулеметів, гранатометів та інших штатних і приданих вогневих засобів;

– траншеї і ходи сполучення.

Система опорних пунктів і вогневих позицій готується в залежності від прийнятого рішення, бойових можливостей роти, наявності часу і характеру місцевості.

Опорний пункт – це ділянка місцевості зазначених розмірів, підготовлена до оборони в інженерному відношенні у відповідності з рішенням командира, пристосована до кругової оборони і зайнята ротою для виконання поставлених завдань.

Опорний пункт механізованої роти обладнується двома траншеями і складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів роти і приданих підрозділів, з’єднаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти. Танки, які придані механізованій роті, займають оборону в її опорному пункті і посилюють її протитанкові можливості.

3. Вогневе ураження противника. Система вогню роти в обороні.

Система вогню роти в обороні включає:

- ділянки зосередженого і рубежі загороджувального рухомого і нерухомого вогню артилерії і мінометів, підготовленні на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флангах, в проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони;

- зони вогню ПТЗ і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків і інших броньованих об’єктів противника;

- підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі строки на будь-якому загрозливому напрямку або ділянці.

Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей всіх видів зброї роти і приданих вогневих засобів, їх тісної взаємодії в поєднанні з інженерними загородженнями і природними перепонами.

Основу системи вогню роти складає вогонь танків і БМП (БТР), а також протитанкових засобів, який повинен забезпечити знищення танків і інших броньованих цілей перед переднім краєм оборони і в глибині опорного пункту роти, прикриття загороджень і перешкод.

4. Система інженерних загороджень роти в обороні.

Система інженерних загороджень включає мінні поля, групи мін і вузли загороджень, завали і інші протитанкові, протипіхотні перешкоди і підготовлені до руйнування (мінування) об’єкти, створені перед переднім краєм у проміжках і на флангах роти на всю глибину опорного пункту відповідно до задуму бою в поєднанні з системою вогню, природними перешкодами з урахуванням маневру своїх підрозділів і сусідів.

Основу системи інженерних загороджень складають мінно-вибухові загородження, які встановлюють придані інженерно-саперні підрозділи і призначені для цієї мети механізовані підрозділи.

Порядок руйнування об'єктів у глибині оборони визначається старшим командиром.

У ході бою нарощування загороджень на виявлених напрямках наступу противника здійснюється приданим інженерно-саперним підрозділом.

5. Інженерне обладнання опорного пункту взводу, роти.

6. Бойовий порядок механізованого взводу, роти у наступі.

Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон і складається з підрозділів першого ешелону, вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються у безпосередньому підпорядкуванні командира роти. Останні знаходяться за бойовою лінією роти, в проміжках поміж взводами або на флангах.

В ході наступу положення взводів у бойовому порядку роти може бути у лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

В бойовому порядку роти положення взводів у лінію буде застосовуватися при атаці на відкритій місцевості та при прямолінійному накресленні переднього краю оборони противника, яке створює сприятливі можливості для одночасного ведення атаки і взаємодії вогневими засобами роти з метою ураження (знищення) противника як на передньому краї його оборони, так і в найближчій глибині.

При веденні бою в глибині оборони противника, виходячи з характеру місцевості та дій противника, лінійне розташування взводів в бойовому порядку роти, як правило, буде порушуватися. На відкритих флангах або на напрямках, де противник чинить стійкий опір, положення взводів може бути уступом вправо (вліво), кутом назад (вперед).