- •1 Відкрите акціонерне товариство „комбінат „запоріжсталь”
- •1.1 Історія комбінату
- •1.2 Структура виробництва
- •1.3 Споживачі
- •1.4 Сертифікація
- •1.5 Екологія
- •2 Мартенівський цех
- •2.1 Міксерне відділення
- •2.2 Шихтовий двір
- •2.3 Пічний проліт
- •2.4 Розливний проліт
- •2.5 Цеха переробки составів
- •3 Подробиці зважування металошихти
- •3.1 Зважування лому і сипучих матеріалів та чавуну
- •3.2 Забруднення металошихти
- •3.3 Визначення маси сталі
- •3.4 Величини питомих витрат металошихти і інших параметрів виробництва
- •4 Технологія виплавки
- •4.2 Заправлення печі
- •4.3 Теплові режими печей
- •4.4 Шихтовка плавок
- •4.5 Завалка
- •4.6 Прогрів шихти
- •4.7 Заливка чавуну
- •4.8 Плавлення
- •4.9 Спуск шлаків
- •4.10 Доведення плавки
- •4.10.1 Полірування
- •4.10.2 Чисте кипіння
- •4.11 Розкислення й легування сталі
- •4.11.1 Розрахунок розкислювачів
- •4.11.2 Розкислення напівспокійної сталі ковшового варіанта розкислення
- •4.12 Випуск плавки
- •5. Характеристика печей
- •Дуттеві режими
- •6. Киснево-аргонна продувка
- •6.1 Короткий опис і технічна характеристика системи подачі аргону
- •6.2 Порядок роботи системи
- •6.3 Підготовка системи подачі аргону до роботи
- •6.4 Продувка ванни киснево-аргонними сумішами
- •6.5 Продувка металу киснево-аргонними сумішами в печі
- •6.6 Розкислення металу, продутого киснево-аргонними сумішами в печі
- •7. Розливання сталі
- •7.1 Загальні положення по розливанню сталі
- •7.2 Розливання сталі
- •8. Положення фурм і витрати кисню в ході продувки
1.1 Історія комбінату
Будівництво «Запоріжсталі» було почато 22 січня 1931 року на підставі рішення Вищої ради народного господарства СРСР від 3 травня 1929 року й мало на меті забезпечення потреб машинобудівної промисловості, що бурхливо розвивається, листовим металом. По своїх масштабах металургійний завод повинен був стати самим великим у той час у Європі, його проектна потужність була розрахована на 1 224 000 тонн чавуну й 1 430 000 тонн високоякісної сталі.
Металургійний завод (пізніше «Запоріжсталь») почав діяти 16 листопада 1933 р., коли на доменній печі № 1 була видана перша плавка чавуну. Цей день відзначається як день народження «Запоріжсталі». В 1935 році вступила в лад перша мартенівська піч, а через два роки почав діяти перший радянський слябінг. У наступні роки були побудовані й уведені в експлуатацію цеху для виробництва гарячекатаного й холоднокатаного аркуша.
До початку Великої Вітчизняної війни (1941—1945 р.) на «Запоріжсталі» уже працювала більшість металургійних агрегатів і допоміжних цехів. Завод мав у своєму складі основні — доменного, мартенівський, гарячого й холодного прокату — і необхідні допоміжні цехи. Питома вага комбінату по виробництву основних видів продукції в системі чорної металургії країни був значним, особливо по випуску якісної гарячекатаної і холоднокатаної тонколистової сталі.
Війна 1941—1945 р. перервала мирну працю запорізьких металургів. У цехах «Запоріжсталі» до самої зупинки виробництва тривав випуск продукції для оборонної промисловості. 18 серпня 1941 року робота заводу була припинена. У жовтні 1941 року робітниками й інженерами комбінату у важких фронтових умовах був закінчений демонтаж, навантаження й відправлення на схід більше 50 тис. тонн унікального металургійного встаткування.
Після звільнення Запоріжжя від фашистських військ у жовтні 1943 р. почалося відновлення заводу. У цей перший післявоєнний період все повернуте встаткування було встановлено, змонтовано в знову відновлених будинках цехів у самий короткий строк руками будівельників, монтажників й інженерами, що повернулися, і робітниками «Запоріжсталі».
Відновлення «Запоріжсталі» було оголошено ударним будівництвом 1947 року. З Уралу й із Сибіру поверталося багато чого з колишнього встаткування «Запоріжсталі», поставлялося нове. Річний план 1947 р. запоріжсталівці виконали до листопада, завершивши відновлення першої черги заводу: у червні-вересні були пущені домна № 3, ТЭЦ, турбоповітродувна станція, слябінг, тонколистовий цех гарячої прокатки й цех холодної прокатки. Уже у вересні 1947 року завод відвантажив перші ешелони листової сталі автомобільним підприємствам Москви й Горького. В 1949 р. був досягнутий довоєнний рівень виробництва по всьому металургійному циклі.
В 1950 році виробництво продукції на заводі було не тільки відновлене, але й перевищило довоєнний рівень в 1,6 рази. У наступні роки, поряд з будівництвом нових цехів і металургійних агрегатів, основне зростання виробництва чавуну, сталі, тонколистового прокату, розширення сортаменту продукції, постійне поліпшення її якості здійснюється за рахунок реконструкції й модернізації встаткування цехів, впровадження передової технології, коштів автоматизації на основі передових досягнень науки й техніки.
В 1951 році вступили в лад агломераційний цех і цех білої жерсті гарячого й електролітичного лудіння.
У наступні роки була збільшена площа спікання агломераційних машин, реконструйовані три доменні печі зі збільшенням їхнього обсягу, 5 мартенівських печей переведені на подвійну садку. У доменному й мартенівському виробництві знайшли широке застосування природний газ і кисень. Серйозної реконструкції були піддані слябінг і безперервний тонколистовий стан. Проведені в мартенівському цеху й на цих станах заходу дозволили значно збільшити масу злитків і заготівель, завдяки чому виросла продуктивність станів.
Уперше в країні в 1959 році на комбінаті був уведений в експлуатацію цех для виробництва холодногнутих профілів, що випускає 500 типорозмірів профілів з маловуглецевих і легованих марок сталей. Ці профілі користуються більшим попитом у машинобудуванні, будівництві й інших галузях промисловості.
В 1962 році почав працювати найбільший у Європі ливарний цех, що виробляє виливниці з рідкого чавуну першої плавки. У цьому цеху вперше у світовій практиці знайшли широке застосування рідкоподвижні суміші, що самотвердіють, використовувані для виготовлення форм і стрижнів. В 1963 році був уведений в експлуатацію унікальний цех холодного прокату для виробництва товстого холоднокатаного листа з нержавіючих і легованих сталей.
В 1974 р. у мартенівському цеху заводу була уведена в експлуатацію перша на Україні двованна піч, продуктивність якої в 2,5 рази перевищувала продуктивність звичайної печі. В 1977 р. у мартенівському цеху була впроваджена технологія розливання всієї виплавлюваної сталі безстопорним способом із застосуванням на сталерозливних ковшах шиберних затворів.
На «Запоріжсталі» уперше в країні освоєне виробництво листів з легованих і нержавіючих марок сталі зі спеціальною шліфованою й полірованою обробкою поверхні; сталевий вуглецевої смуги, покритої полімерними матеріалами, а також виробництво товарів народного споживання — мийок і кухонних наборів з нержавіючої сталі й інших виробів.
В 1994 р. на комбінаті вперше в практиці експлуатації широкополосних прокатних станів впроваджена в промисловому масштабі «транзитна» прокатка слябів без попереднього підігріву в печах. Сьогодні за такою технологією прокочується 95 % слябів, а витрата палива знижена з 82,5 до 13,5 кг на тонну прокату.
Перехід на «транзитну» прокатку створив передумови для прямої прокатки слябів довжиною 10—12 метрів і масою до 16 тонн. Для цього була модернізована чорнова група клітей тонколистового стану «1680» з перекладом електропривода зі змінного струму на постійний й організована безперервна прокатка слябів у підгрупах чорнових клітей.
Сьогодні металургійний комбінат «Запоріжсталь» є одним з основних постачальників якісної листової продукції й гнутих профілів для потреб вітчизняного машинобудування, жерсті гарячого лудіння для харчової промисловості.
1997 рік — комбінат «Запоріжсталь» перетворений у відкрите акціонерне товариство.
З 4 січня 1997 року комбінат перетворений у відкрите акціонерне товариство.
«Запоріжсталь» експортує свою продукцію більш ніж в 90 країн миру, серед яких: Китай, Туреччина, В'єтнам, Філіппіни, Польща, Росія, Сирія, Ізраїль, Алжир, Бєларусь, ОАЕ, Болгарія.
В 2000 р. була завершена реконструкція й після багаторічної перерви уведена в експлуатацію доменна піч № 3. ДП-3 оснащена сучасними коштами керування й контролю. Ливарний двір цієї печі із закритими високостойкими жолобами й аспірацією унікальний для вітчизняної металургії.
Для підвищення якості стали в мартенівському цеху впроваджена унікальна захищена патентом України технологія продувки металу аргонокислородними сумішами.
В 2002 році вперше у світовій практиці в електроприводі чистової групи стану «1680» використані двигуни змінного струму з регульованим числом оборотів потужністю 7000 квт фірми ABB.
На моталках безперервного стану встановлені обв'язувальні машини фірми «Титан».
Найближчим часом планується придбання проміжного перемотувального устрою (койл-бокс), що створить умови для виробництва гарячекатаних смуг товщиною 1,5 мм і менш, а також колпакових печей для отжигу холоднокатаних рулонів в атмосфері сухого водню. Намічено інші програми модернізації.
День за вдень фахівці комбінату цілеспрямовано підвищують ефективність використання виробничих потужностей, продовжують роботу з відновлення основних фондів й удосконалюванню технологій.
