4.11 Розкислення й легування сталі

Підготовка й уведення розкислювачів і легуючих матеріалів у метал:

Розкислювачі й легуючі матеріали повинні вводитися в піч і ківш строго по вазі.

Хімічний склад розкислювачів і легуючих матеріалів плавильний майстер і сталевар повинні дізнаватися заздалегідь за даними сертифікатів або контрольних аналізів.

Використання розкислювачів і легуючих матеріалів невідомого химсостава, ваги, а також змішаних раскислителей, забороняється. У паспорті плавки повинні бути зазначені їхня вага й химсостав.

При розкислення в ковші розмір шматків у поперечнику раскислителей і легуючих повинні бути не більше 50 мм, вага шматків чушкового алюмінію не більше 4 кг.

Розкислення в печі феросплавами виробляється у два-три вікна з кантуванням уліво й вправо окремими порціями з таким розрахунком, щоб більш рівномірно розкислять метал всієї ванни.

Уводять у піч й у ківш розкислювачі повинні бути сухими. При цьому феросиліцій, силікомарганець, що вводять у ківш повинні бути добре просушені під газовими пальниками (не менш 2-х годин).

Уведення розкислювачів у ківш виробляється рівномірно за допомогою бункерів-дозаторів, обладнаних пристроями, що зважують, і що дозволяють регулювати вага, швидкість і тривалість уведення розкислювачів.

Для забезпечення однорідності состава металу присадку раскислителей у ківш необхідно починати при наповненні ковша металом на 1/5 висоти, робити рівномірно й закінчувати при наповненні його на l/2 висоти.

Перед заповненням бункера розкислювачами перевіряється його працездатність.

Плавильний майстер повинен особисто контролювати процес уведення раскислителей у ківш під час випуску плавки. Після уведення раскислителей у ківш контролюється наявність і вага зоставшихся в бункері раскислителей (візуально й по даним вагозмірютельного пристрою).

Розкислення сталі всіх марок, за винятком марок 10ХДНП, 45, 55, 65Г, як правило, виробляється повністю в ковші.

При розкисленні сталі, всіх марок повністю в ковші до цементу випуску плавки припиняється подача кисню у факел.

При розкисленні сталі в печі подача кисню у факел, припиняється до моменту уведення раскислювачів у піч, а при розкисленні киплячої й напівспокійної сталі в печі висококремністим феромарганцем - до моменту випуску плавні.

4.11.1 Розрахунок розкислювачів

При розрахунку кількості розкислювачів і легуючих, що вводять у піч й у ківш, необхідно враховувати окисленность і кількість шлаків у печі, окисленность і температуру металу, зміст у ньому вуглецю й залишкових елементів, кошу печі, тривалість випуску плавні.

Кількість раскислителей і легуючих визначається по формулі:

де: Р - витрата розкислювача або легуючого, т;

Т - вага рідкої сталі, т;

Эк - середньозаданний зміст хімічного елемента в ковшевій пробі, %,

Эвип - залишковий зміст хімічного елемента в сталі до розкислення або легування, %;

Эр - зміст. хімічного елемента в розкислювачі, %.

У - вигар хімічного елемента, %

Розрахунок раскислювачів заноситься в паспорт плавки.

Розкислення киплячої, напівспокійної з „киплячою” скоринкою й нестаріючої сталі.

Розкислення киплячої й напівспокійної сталі, залежно від марки й змісту кремнію у феромарганці виробляється феромарганцем або тільки в ковші або в печі з добавкою феромарганцю в ківш.

Для розкислення киплячої, напівспокійної й нестаріючої сталі, всіх марок повністю в ковші використається вуглецевий низькокремністий феромарганець зі змістом кремнію не більше 1,1%.

Орієнтовний вигар марганцю при розкисленні сталі, у ковші становить 40-60% для сталей зі змістом вуглецю до 0,12%, 30-5ПРО% - для сталей зі змістом вуглецю більше 0,12%.

При застосуванні висококремністого феромарганцю зі змістом кремнію 1,11 - 1,8% розкислення киплячої й напівспокійної сталі всіх марок (крім сталі 08Ю) виробляється в печі. При цьому для коректування змісту - марганцю в сталі дозволяється присадка такого феромарганцю в ківш не більше 500 кг.

При розкисленні стали, у печі уведення феромарганцю у ванну виробляється при досягненні необхідного змісту вуглецю в металі.

Після присадки феромарганцю й закипання ванни відбирається проба металу на випуску плавки для визначення змісту марганцю. Випуск металу з печі виробляється через 5-15 хвилин після закипання ванни з феромарганцем.

За результатами аналізу проби металу визначається вага добавки феромарганцю в ківш.

При випуску киплячої, напівспокійної й нестаріючої сталі з „киплячою” скоринкою зі змістом вуглецю на випуску 0,08% і менш при наповненні ковша металом па 1/3 висоти (після присадки феромарганцю) уводиться чушковий алюміній для попереднього регулюванні окисленности металу. Орієнтовна витрата алюмінію наступний;

Вміст вуглецю в металі на

випуску % 0 09 і менш 0,07-0,08

Кількість чушкового алюмінію

кг/ківш 50-100 0-50

Регулювання окисленности металу рекомендується робити дрібним сухим коксиком на плавках із застосуванням продувки металу аргоном у ковші. Необхідна кількість коксика визначається залежно від вмісту вуглецю в металі на випуску данні наведені в таблиці 4.5

Таблиця 4.5-Витрати коксика в залежності від вмісту [С],% у металі на випуску

Вміст [С] у металі на випуску %	Витрата коксика кг /ківш
0,04	60
0,05-0,06	20-40
0,07	до 20

40-70 % коксика від його загальної кількості вводиться на дно ковша безпосередньо перед випуском плавки, після початку подачі аргону через продувний пристрій у каналі шиберного затвора. Інша кількість коксика вводиться в метал під час присадки в ківш феромарганцю. Чушковий алюміній при цьому в ківш не сідає.

Після випуску плавки напівспокійної сталі з „киплячою” скоринкою плавильним майстром повинні видаватися вихідні дані (передбачуваний зміст вуглецю й марганцю в ковшової пробі) для розрахунку витрати алюмінієвого дробу при розливанні стали. Етикетка із цими даними плавильним майстром підписується й передається майстрові розливання до початку розливання плавки.

Для забезпечення надійного прогнозування плавильним майстром змісту вуглецю й марганцю в металі ковшової проби необхідно робити відбір останньої проби металу строго в момент випуску плавки з печі. При видачі вихідних даних необхідно враховувати результати аналізу цієї проби (зміст вуглецю й марганцю), кількість, химсостав і режим уведення досадженого в ківш феромарганцю, кількість досадженого в ківш чушкового алюмінію, коксика (з рахунком абсолютного ступеня навуглеражування, що становить у середньому 0 005% на кожні 20 кг уводить у піч коксика) окисленность металу й шлаків й їхню температуру, кількість шлаків у ковші тривалість випуску плавки, тип печі.

Видача неправильних вихідних даних на розливання приводить до одержання недорозкисленних чи перерозкисленних злитків , як наслідок, до підвищених втрат металу в головну обрезь в обтискному цеху.