- •1 Відкрите акціонерне товариство „комбінат „запоріжсталь”
- •1.1 Історія комбінату
- •1.2 Структура виробництва
- •1.3 Споживачі
- •1.4 Сертифікація
- •1.5 Екологія
- •2 Мартенівський цех
- •2.1 Міксерне відділення
- •2.2 Шихтовий двір
- •2.3 Пічний проліт
- •2.4 Розливний проліт
- •2.5 Цеха переробки составів
- •3 Подробиці зважування металошихти
- •3.1 Зважування лому і сипучих матеріалів та чавуну
- •3.2 Забруднення металошихти
- •3.3 Визначення маси сталі
- •3.4 Величини питомих витрат металошихти і інших параметрів виробництва
- •4 Технологія виплавки
- •4.2 Заправлення печі
- •4.3 Теплові режими печей
- •4.4 Шихтовка плавок
- •4.5 Завалка
- •4.6 Прогрів шихти
- •4.7 Заливка чавуну
- •4.8 Плавлення
- •4.9 Спуск шлаків
- •4.10 Доведення плавки
- •4.10.1 Полірування
- •4.10.2 Чисте кипіння
- •4.11 Розкислення й легування сталі
- •4.11.1 Розрахунок розкислювачів
- •4.11.2 Розкислення напівспокійної сталі ковшового варіанта розкислення
- •4.12 Випуск плавки
- •5. Характеристика печей
- •Дуттеві режими
- •6. Киснево-аргонна продувка
- •6.1 Короткий опис і технічна характеристика системи подачі аргону
- •6.2 Порядок роботи системи
- •6.3 Підготовка системи подачі аргону до роботи
- •6.4 Продувка ванни киснево-аргонними сумішами
- •6.5 Продувка металу киснево-аргонними сумішами в печі
- •6.6 Розкислення металу, продутого киснево-аргонними сумішами в печі
- •7. Розливання сталі
- •7.1 Загальні положення по розливанню сталі
- •7.2 Розливання сталі
- •8. Положення фурм і витрати кисню в ході продувки
4.11 Розкислення й легування сталі
Підготовка й уведення розкислювачів і легуючих матеріалів у метал:
Розкислювачі й легуючі матеріали повинні вводитися в піч і ківш строго по вазі.
Хімічний склад розкислювачів і легуючих матеріалів плавильний майстер і сталевар повинні дізнаватися заздалегідь за даними сертифікатів або контрольних аналізів.
Використання розкислювачів і легуючих матеріалів невідомого химсостава, ваги, а також змішаних раскислителей, забороняється. У паспорті плавки повинні бути зазначені їхня вага й химсостав.
При розкислення в ковші розмір шматків у поперечнику раскислителей і легуючих повинні бути не більше 50 мм, вага шматків чушкового алюмінію не більше 4 кг.
Розкислення в печі феросплавами виробляється у два-три вікна з кантуванням уліво й вправо окремими порціями з таким розрахунком, щоб більш рівномірно розкислять метал всієї ванни.
Уводять у піч й у ківш розкислювачі повинні бути сухими. При цьому феросиліцій, силікомарганець, що вводять у ківш повинні бути добре просушені під газовими пальниками (не менш 2-х годин).
Уведення розкислювачів у ківш виробляється рівномірно за допомогою бункерів-дозаторів, обладнаних пристроями, що зважують, і що дозволяють регулювати вага, швидкість і тривалість уведення розкислювачів.
Для забезпечення однорідності состава металу присадку раскислителей у ківш необхідно починати при наповненні ковша металом на 1/5 висоти, робити рівномірно й закінчувати при наповненні його на l/2 висоти.
Перед заповненням бункера розкислювачами перевіряється його працездатність.
Плавильний майстер повинен особисто контролювати процес уведення раскислителей у ківш під час випуску плавки. Після уведення раскислителей у ківш контролюється наявність і вага зоставшихся в бункері раскислителей (візуально й по даним вагозмірютельного пристрою).
Розкислення сталі всіх марок, за винятком марок 10ХДНП, 45, 55, 65Г, як правило, виробляється повністю в ковші.
При розкисленні сталі, всіх марок повністю в ковші до цементу випуску плавки припиняється подача кисню у факел.
При розкисленні сталі в печі подача кисню у факел, припиняється до моменту уведення раскислювачів у піч, а при розкисленні киплячої й напівспокійної сталі в печі висококремністим феромарганцем - до моменту випуску плавні.
4.11.1 Розрахунок розкислювачів
При розрахунку кількості розкислювачів і легуючих, що вводять у піч й у ківш, необхідно враховувати окисленность і кількість шлаків у печі, окисленность і температуру металу, зміст у ньому вуглецю й залишкових елементів, кошу печі, тривалість випуску плавні.
Кількість раскислителей і легуючих визначається по формулі:
де: Р - витрата розкислювача або легуючого, т;
Т - вага рідкої сталі, т;
Эк - середньозаданний зміст хімічного елемента в ковшевій пробі, %,
Эвип - залишковий зміст хімічного елемента в сталі до розкислення або легування, %;
Эр - зміст. хімічного елемента в розкислювачі, %.
У - вигар хімічного елемента, %
Розрахунок раскислювачів заноситься в паспорт плавки.
Розкислення киплячої, напівспокійної з „киплячою” скоринкою й нестаріючої сталі.
Розкислення киплячої й напівспокійної сталі, залежно від марки й змісту кремнію у феромарганці виробляється феромарганцем або тільки в ковші або в печі з добавкою феромарганцю в ківш.
Для розкислення киплячої, напівспокійної й нестаріючої сталі, всіх марок повністю в ковші використається вуглецевий низькокремністий феромарганець зі змістом кремнію не більше 1,1%.
Орієнтовний вигар марганцю при розкисленні сталі, у ковші становить 40-60% для сталей зі змістом вуглецю до 0,12%, 30-5ПРО% - для сталей зі змістом вуглецю більше 0,12%.
При застосуванні висококремністого феромарганцю зі змістом кремнію 1,11 - 1,8% розкислення киплячої й напівспокійної сталі всіх марок (крім сталі 08Ю) виробляється в печі. При цьому для коректування змісту - марганцю в сталі дозволяється присадка такого феромарганцю в ківш не більше 500 кг.
При розкисленні стали, у печі уведення феромарганцю у ванну виробляється при досягненні необхідного змісту вуглецю в металі.
Після присадки феромарганцю й закипання ванни відбирається проба металу на випуску плавки для визначення змісту марганцю. Випуск металу з печі виробляється через 5-15 хвилин після закипання ванни з феромарганцем.
За результатами аналізу проби металу визначається вага добавки феромарганцю в ківш.
При випуску киплячої, напівспокійної й нестаріючої сталі з „киплячою” скоринкою зі змістом вуглецю на випуску 0,08% і менш при наповненні ковша металом па 1/3 висоти (після присадки феромарганцю) уводиться чушковий алюміній для попереднього регулюванні окисленности металу. Орієнтовна витрата алюмінію наступний;
Вміст вуглецю в металі на
випуску % 0 09 і менш 0,07-0,08
Кількість чушкового алюмінію
кг/ківш 50-100 0-50
Регулювання окисленности металу рекомендується робити дрібним сухим коксиком на плавках із застосуванням продувки металу аргоном у ковші. Необхідна кількість коксика визначається залежно від вмісту вуглецю в металі на випуску данні наведені в таблиці 4.5
Таблиця 4.5-Витрати коксика в залежності від вмісту [С],% у металі на випуску
Вміст [С] у металі на випуску % |
Витрата коксика кг /ківш |
0,04 |
60 |
0,05-0,06 |
20-40 |
0,07 |
до 20 |
40-70 % коксика від його загальної кількості вводиться на дно ковша безпосередньо перед випуском плавки, після початку подачі аргону через продувний пристрій у каналі шиберного затвора. Інша кількість коксика вводиться в метал під час присадки в ківш феромарганцю. Чушковий алюміній при цьому в ківш не сідає.
Після випуску плавки напівспокійної сталі з „киплячою” скоринкою плавильним майстром повинні видаватися вихідні дані (передбачуваний зміст вуглецю й марганцю в ковшової пробі) для розрахунку витрати алюмінієвого дробу при розливанні стали. Етикетка із цими даними плавильним майстром підписується й передається майстрові розливання до початку розливання плавки.
Для забезпечення надійного прогнозування плавильним майстром змісту вуглецю й марганцю в металі ковшової проби необхідно робити відбір останньої проби металу строго в момент випуску плавки з печі. При видачі вихідних даних необхідно враховувати результати аналізу цієї проби (зміст вуглецю й марганцю), кількість, химсостав і режим уведення досадженого в ківш феромарганцю, кількість досадженого в ківш чушкового алюмінію, коксика (з рахунком абсолютного ступеня навуглеражування, що становить у середньому 0 005% на кожні 20 кг уводить у піч коксика) окисленность металу й шлаків й їхню температуру, кількість шлаків у ковші тривалість випуску плавки, тип печі.
Видача неправильних вихідних даних на розливання приводить до одержання недорозкисленних чи перерозкисленних злитків , як наслідок, до підвищених втрат металу в головну обрезь в обтискному цеху.
