4.7 Заливка чавуну

Заливання чавуну робити „під факел” через дві ринви, установлених у крайні завалочні вікна.

Тривалість заливання чавуну витримувати не більше 15 хвилин на одножолобних печах й 25 хвилин - на двухжолобних печах.

Забороняється заливати чавун у піч при відсутності порожніх жужільних чаш, а також при поганому прогріві шихти.

Все необхідне для заливання кількість чавуну подається в піч одночасно. Разом із чавуном сталеварові вручається накладна із вказівкою тари кожного ковша й ваги налитого в нього чавуну.

Забороняється зливати в піч чавун з наявністю шлаків.

Після зливу чавуну ковші провішуються, і уточнюється вага залитого чавуну.

При використанні тензометричних ваг при заливанні чавуну остаточна вага чавуну визначається після тарування чугуновозних ковшів з лафетами.

4.8 Плавлення

Продувку ванни киснем починати після зливу всього чавуну в піч.

На початку продувки кисневі фурми необхідно опускати обережно, щоб уникнути натикання на скрап і виводу їх з ладу.

У міру проплавлення шихти й зниження рівня ванни фурми необхідно опускати. Під час продувки вихідні сопла головок фурм повинні перебувати на 50 - 100 мм нижче рівня роздягнула шлаки - метал. При установці фурм необхідно користуватися покажчиком системи автоматичного контролю положення продувних фурм.

При різкому скипанні ванни або посиленні барботажу, коли можна чекати викид металу, необхідно піднімати фурми із припиненням продувки до осідання ванни, а потім продовжувати нормальну продувку.

Протягом усього періоду продувки сталевар зобов'язаний систематично перевіряти фурми, вчасно виявляючи текти води; забороняється продувка ванни фурмами с наявністю течі води.

4.9 Спуск шлаків

Через 10-15 хвилин після зливу всього чавуну в піч починати спуск шлаків.

Своєчасне видалення шлаків - найважливіша умова одержання шлаків необхідної основности до моменту розплавлювання, максимального видалення сірки й фосфору з металу й мінімальних втрат заліза зі шлаками, що збігає. Оптимальна тривалість спуска шлаків 30-40 хвилин

Спуск шлаків необхідно робити через жужільні отвори й через поріг середнього завалочного вікна. Спуск шлаків робити в сухі жужільні чаші.

Кількість шлаків, що спускає, у період плавлення повинне бути не менш 1/2 чаші на одножолобних печах і не менш 1 чаші на двухжолобних печах. Осаду первинного шлаків у чаші робити сухим або вологим сміттям, водою, скупчування води в чаші не допускається. При влученні в жужільну чашу рідкого металу осаду шлаків вологими матеріалами або водою не робити.

З метою нормального проведення операції спуска шлаків необхідно не допускати заварювання й зниження жужільних отворів, вчасно забезпечувати печі жужільними чашами, не допускати затримки шлаків у печі кришками завалочних вікон.

Для виключення влучення первинних шлаків і металу в шлаковики, сталевар повинен ураховувати:

а) тривалість періоду завалки й прогріву (при збільшенні їхньої тривалості понад установлені норми відключати кисень у факел);

б) початок й інтенсивність продувки ванни киснем;

в) стан перевалів, підтримуючи їх на проектному рівні відповідно до інструкції по експлуатації мартенівських печей (ТІ 226-СТ. М-1,1).

Після закінчення спуска первинних шлаків необхідно стежити за станом шлаків у печі.

Виправлення шлаків повинне бути зроблене до розплавлювання ванни.

Густі шлаки варто виправляти бокситом, шамотним боєм або окалиною, рідким - вапном або вапняком. Допускається виправлення густих шлаків або прискорення шлакоутворення шляхом короткочасної (до 5 хвилин) продувки - киснем із зануренням фурм на рівень розділу шлак - метал.

Наприкінці плавлення (коли ванна „сіла”), за 20-30 хвилин до повного розплавлювання, відбирається попередня проба металу для визначення змісту вуглецю й сірки.

У тому випадку, якщо попередня проба показує, що зміст вуглецю по розплавленню буде нижче встановленої межі для даної марки сталі, допускається долівка рідкого чавуну в кількості, що не викликає перевантаження печі й сталерозливних ковшів (не більше 5% від ваги садки).

Ознакою розплавлювання ванни є відсутність місцевого бурління (фонтанування) на її поверхні, наявність активного рідкоподвижного шлаків необхідної основности й назрівши металу до температури 1540—-1570°С

Для фіксування моменту розплавлювання рекомендується робити підйом кисневих фурм.

Товщина шаруючи шлаків, що залишився в печі до моменту розплавлювання,

повинні бути в межах 60 - 100 мм.

Після повного розплавлювання ванни відбираються проби металу й шлаків. У пробі металу визначається зміст вуглецю, марганцю, сірки, фосфору й, при необхідності, нікелю, хрому й міді в пробах шлаків - закис заліза й основность.

Вміст вуглецю по розплавлюванні повинне бути достатнім для успішного проведення десульфурации й нагрівання металу перед випуском до необхідної температури.

Перевищення вмісту вуглецю по розплавлюванні над середньо заданим змістом його в готовій сталі дані наведенні в таблиці 4.1

Таблиця 4.1- Перевищення вмісту вуглецю по розплавлюванні в залежності від типу продувки

Робота печі	Печі
	одножолобні	двухжолобні
Із продувкою ванни киснем.	0,6-12	0,4-1,0
Без продувки ванни киснем.	0,4-0,8	0,25-0,7

Рекомендується в період доведення плавок сталей 45, 55, 65Г проводити без продувки ванни киснем.

До моменту розплавлювання повинен бути підготовлений активний, рідкоподвижні шлаки наступної основности:

- для сталі 08Ю - не менш 2,2;

- для інших марок стали - не менш 1,9.

- рекомендуєма основность шлаків - 2,2 - 2,7

З метою підвищення активності шлаків, поліпшення умов видалення сірки й фосфору з металу робити присадки в піч перевелися по розплавлюванні (при змісті вуглецю в металі не менш 0,6. %) або вапняку (при змісті вуглецю в металі не менш 0,7-0,8%)

Зміст сірки в металі після розплавлювання, при продувці ванни киснем рекомендується мати вище верхньої межі його змісту в готовій сталі не більше ніж на 0,015%.