4.5 Завалка

Подача металлошихти й сипучих, відбувається стандартними составами.

Одночасно з подачею до печі шихтового состава сталеварові вручається накладна із вказівкою маси шихти по видах.

Рекомендується завалку 250-тонних печей робити двома составами, 500-тонних - трьома составами.

Остаточна маса заваленого в піч лома визначається з урахуванням результатів тарування состава. У паспорті плавки відзначається кількість відвантаженого, завантаженого лома і його повернення по кожному составі окремо.

Порядок і швидкість завалки, а також режим прогріву сипучих матеріалів і металобрухту визначаються термічною потужністю печі, інтенсифікацією плавки киснем, затвердженими тепловими режимами. Вони значною мірою впливають на тривалість і характер протікання наступних періодів плавки, особливо плавлення й спуска шлаків.

При продувці ванни киснем завалка шихти виробляється в наступному порядку: на подину завалюється легковагий лом, потім вапняк, і при необхідності, залізна руда з розкантовкою вправо - вліво, пакети, скрап й „козли”, обріз слябів і бій злитків.

При використанні в завалку антрациту він завалюється перед вапняком, у середнє завалочне вікно з розкантовкою вправо - вліво. Зверху антрацит прикривається вапняком.

Алюмошлак завалюється в піч упереміш е вапняком. Допускається змішування алюмошлака з вапняком у шихтовому дворі при навантаженні в мульдові состави. Не допускається завалка алюмошлака на подину або поверх вапняку.

Допускається завалка вапняку й залізної руди пошарно з металобрухтом. Шихта завалюється рівномірно по ванні.

Не допускається, завалка великовагового лома поблизу газових пальників й у районі занурення кисневих фурм щоб уникнути виводу їх з ладу.

При роботі без продувки ванни киснем, а також якщо буде потреба на подину завалюється руда або інші окислювачі.

При роботі печей без продувки ванни киснем установлюється наступний порядок завалки шихти залізна руда (50-60% від загальної витрати), вапняк, залізна руда (інша частина) металобрухт (у зазначеному вище порядку).

Завалку всіх шихтових матеріалів необхідно, робити можливо швидше при максимальному тепловому навантаженні без зниження температури зводу печі нижче 1500°, для чого:

- завалку лома в піч робити, як правило, двома завалочними машинами одночасно;

- перерви при зміні составів із шихтою не повинні перевищувати 10-15 хвилин.

Тривалість завалки й тепловий режим витримувати відповідно до теплотехнічної інструкції.

Кришки завалочних вікон відкривати під час завалки на мінімальний час. Відкривати тільки ті вікна, через які виробляється завалка.

4.6 Прогрів шихти

Для забезпечення швидкого заливання чавуну з наступним енергійним протіканням реакцій у ванні й спуском шлаків необхідний обов'язковий прогрів шихти без закозління й місцевого її розплавлювання.

Прогрів шихти вважається закінченим при не великому її осіданні легкому оплавленні крайок і зникненні плям на поверхні лома.

Тривалий прогрів приводить до оплавлення металобрухту стіканню рідкого металу вниз і закозління нижчележащіх шарів шихти, що подовжує наступний процес плавлення. У цьому випадку металобрухт перегрівається й переокислюється в результаті чого після заливання чавуну виникають бурхливі реакції з викидом шлаків на робочу площадку й через перевали в шлаковики, вуглець вигорає швидко при низькій температурі металу що приводить до „замяканню” плавки, її холодному ходу.

Недостатній прогрів приводить до збільшення тривалості плавлення більшою мірою, чим скорочення тривалості прогріву, у результаті чого тривалість всієї плавки збільшується. Заливання чавуну на непрогріту шихту приводять до утворення в нижніх шарах ванни „козлів”. При цьому сповільнюється окислювання вуглецю, погіршується формування шлаків, процес плавлення затягується, плавка протікає холодно.

Оптимальна тривалість прогріву шихти й тепловий режим установлюються

теплотехнічною інструкцією.

У випадку подовження періоду прогріву проти встановлених норм виробляється скорочення теплового навантаження відповідно до теплотехнічної інструкції й, при необхідності повне відключення кисню на факел.

Негайно після закінчення завалки треба починати підсипання порогів і здійснювати цю операцію не більше 20 хвилин.

Перед підсипанням пороги завалочних вікон повинні бути ретельно очищені від металобрухту, настилів металу й шлаків.

Підсипати поріг сирим доломітом. При необхідності, якщо рівень ванни перевищує рівень основних порогів, на поріг підсипається „гребінець” з обпаленого доломіту або магнезитового порошку, після чого виробляється підсипання порогів сирим доломітом.

До початку заливання чавуну необхідно:

- підготувати до роботи сводовий кисневий пристрій і переконатися у відсутності течі кисневих фурм;

- установити й приєднати сталевипускний жолоб;

- установити шлакові чаші (ємкістю 16 м³) під середнє завалочне вікно й у задньої стінки;

- підготувати середній поріг для спуска, шлаків.

Подача кисню в період прогріву здійснюється тільки у факел.