- •1 Відкрите акціонерне товариство „комбінат „запоріжсталь”
- •1.1 Історія комбінату
- •1.2 Структура виробництва
- •1.3 Споживачі
- •1.4 Сертифікація
- •1.5 Екологія
- •2 Мартенівський цех
- •2.1 Міксерне відділення
- •2.2 Шихтовий двір
- •2.3 Пічний проліт
- •2.4 Розливний проліт
- •2.5 Цеха переробки составів
- •3 Подробиці зважування металошихти
- •3.1 Зважування лому і сипучих матеріалів та чавуну
- •3.2 Забруднення металошихти
- •3.3 Визначення маси сталі
- •3.4 Величини питомих витрат металошихти і інших параметрів виробництва
- •4 Технологія виплавки
- •4.2 Заправлення печі
- •4.3 Теплові режими печей
- •4.4 Шихтовка плавок
- •4.5 Завалка
- •4.6 Прогрів шихти
- •4.7 Заливка чавуну
- •4.8 Плавлення
- •4.9 Спуск шлаків
- •4.10 Доведення плавки
- •4.10.1 Полірування
- •4.10.2 Чисте кипіння
- •4.11 Розкислення й легування сталі
- •4.11.1 Розрахунок розкислювачів
- •4.11.2 Розкислення напівспокійної сталі ковшового варіанта розкислення
- •4.12 Випуск плавки
- •5. Характеристика печей
- •Дуттеві режими
- •6. Киснево-аргонна продувка
- •6.1 Короткий опис і технічна характеристика системи подачі аргону
- •6.2 Порядок роботи системи
- •6.3 Підготовка системи подачі аргону до роботи
- •6.4 Продувка ванни киснево-аргонними сумішами
- •6.5 Продувка металу киснево-аргонними сумішами в печі
- •6.6 Розкислення металу, продутого киснево-аргонними сумішами в печі
- •7. Розливання сталі
- •7.1 Загальні положення по розливанню сталі
- •7.2 Розливання сталі
- •8. Положення фурм і витрати кисню в ході продувки
3.4 Величини питомих витрат металошихти і інших параметрів виробництва
Величини питомих витрат металошихти і інших параметрів виробництва (середніх за рік, а також за останнє десятиріччя наведене в таблиці 3.3
4 Технологія виплавки
4.1 ВИБІР ПЕЧІ
Виплавка киплячої, напівспокійної, нестаріючому спокійної вуглецевої і низьколегованої сталі виробляється в одно - і двухжолобних печах
Безпосередньо після холодного або гарячого ремонтів печей дозволяється виплавка тільки рядової напівспокійної сталі для гарячекатаного листа за ДСТ 380-94 (крім плавок на експорт).
Після ремонту подини, за умови одержання до моменту розплавлювання активного рідко рухливого шлаку дозволяється, виплавка стали всіх марок, за винятком сталей 08Ю, 45, 55, 65Г.
Після ремонту сталевипускного отвору плавки низьколегованої сталі, розкисляємі повністю в ковші не виплавляються.
Плавку сталей марок 45, 55, 65г після ремонтів печей дозволяється виплавляти після плавок звичайного призначення в кількості не менш: двох - після холодного ремонту, однієї - після гарячого ремонту або ремонту подини.
Після холодного й гарячого ремонтів печі плавки експортного призначення, дозволяється виплавляти тільки після виплавки не менш однієї плавки звичайного призначення.
4.2 Заправлення печі
Заправлення печі вище рівня шлаків сполучається з періодом доведення плавки. При цьому не допускається загущення шлаків заправними матеріалами. Ділянки, що перебувають нижче рівня шлаків, заправляються в міру оголення стін й укосів при випуску плавки.
Початком періоду заправлення вважається початок випуску попередньої плавки. Заправну машину варто подавати до печі до початку випуску плавки.
Заправлення печі проводити в мінімально короткий час при високій температурі робочого простору. Не допускаючи його остуджування, що сприяє кращому приварюванню заправних матеріалів. Зменшенню їхньої витрати, підвищенню стійкості печі, зниженню втрат тепла, гарячому ходу, наступних періодів плавки, скороченню тривалості плавки.
Торкретування печі рекомендується робити в періоди доведення плавки або на випуску, при цьому не допускати загущення шлаків.
4.3 Теплові режими печей
Теплотехнічний режим плавки витримувати відповідно до вимог теплотехнічних інструкцій, розроблювальних для кожної печі.
Виплавка стали всіх марок і призначень виробляється із застосуванням кисню у факел для збагачення повітря - в усі періоди плавки й із застосуванням кисню для продувки - у періоди плавлення й доведення.
Продувку ванни робити киснем чистотою не менш 95%.
Інтенсивність продувки ванни киснем - відповідно до теплотехнічних інструкцій.
4.4 Шихтовка плавок
Всі шихтові матеріали - металобрухт, окислювачі, флюси, заправні матеріали й раскислители - повинні задовольняти вимогам відповідних стандартів і технічних умов, а також технологічної інструкції ТІ 226-СТ М-03. „Приймання, складування, зберігання й навантаження в мульдові состави шихтових матеріалів у шихтовому відділенні мартенівського цеху”
Рідкий чавун для виплавки сталі повинен відповідати вимогам СТП 226.01-96 технологічної інструкції ТІ 226 -СТ. М-03 „Приймання в міксерне відділення, зберігання в міксерах і видача рідкого чавуну для сталеплавильних печей”
При виплавці стали, зі зниженим змістом хрому за ДСТ 380-94 рекомендується застосовувати рідкий чавун зі змістом хрому не більше 0,06%
Металобрухт, вапняк й, при необхідності, залізна руда подаються в мульдах обсягом 1.85 м3 установлених на рухливих составах візків.
Маса металобрухту по видах в одному мульдовому составі визначається стандартним составом, що затверджується щомісяця виходячи з балансу лома.
Не допускається завалка в печі „козлів” понад установлений стандартним составом норм і не пакетированної стружки. Кількість пакетів для 500 тонних печей рекомендується в межах 90-11О т. Стружка зі змістом хрому більше 0,3% для пакетування не застосовується.
Для виплавки мідистих і хромистих марок стали (09Г2Д, 10ХНДП, 15нп) використається максимальна кількість оборотного лома скрапу й недоливков цих марок сталі.
Витрата чавуну й металобрухту на кожну плавку визначається залежно від установлених планових норм витрати матеріалів. При цьому враховуються також наступні фактори:
- інтенсивність і тривалість продувки ванни киснем;
- тип печі;
- технологічний режим;
- результати шихтовки попередньої плавки;
- химсостав і температура чавуну,
- якість, вид металобрухту;
- необхідний зміст вуглецю в металі по розплавлюванні.
Оптимальною витратою чавуну на плавку вважається такий, котрий забезпечує нормальне ведення процесу плавки без використання залізної руди в завалку, без присадок окислювачів у піч у період доведення. При необхідності зниження витрати металобрухту й еквівалентного збільшення витрати рідкого чавуну використається залізна руда в завалку. Для 250 тонної печі й для 500 тонних печей оптимальним є зменшення витрати металобрухту в кількості 23,0-46,0 т на плавку з використанням відповідно 5,0 -10,0 т (1-2 мульд) залізної руди в завалку без зміни загальної металевої садки.
Витрата вапняку в завалку витримуються в межах:
- для 250-тонних печей - 55-70 кг/т;
- для 500-тонних печей - 60-70 кг/т металевої садки.
Така витрата вапняку забезпечує одержання необхідної основности шлаків до моменту розплавлювання.
При застосуванні чавуну зі змістом кремнію більше 0,8% витрата вапняку в завалку збільшувати на 4 т/плавку на 500-тонних печах і на 2 т/плавку на 250-тонної печі, а при застосуванні чавуну зі змістом кремнію менш 0,6% зменшити витрата вапняку в завалку на ті ж величини. При зниженні витрати металобрухту й еквівалентному збільшенні витрати рідкого чавуну із застосуванням залізної руди в завалку на 250-тонної печі й 500-тонних печей витрата вапняку в завалку збільшувати на 2,0 т/плавку на кожні 5,0 т (1 мульду) використаної залізної руди.
Для зниження витрати чавуну рекомендується застосовувати в завалку низькосерністий антрацит (зі змістом сірки менш 1%, розмір шматків 5-25 мм), витрата якого на плавку повинен бути1,9-2,1 т (1 мульда). При цьому витрата чавуну зменшується на
3-5 т на плавку.
Замість антрациту для зниження витрати чавуну допускається застосовувати безсерністі алюмошлаки - безсольові високоглиноземні шлаки виробництва вторинного алюмінію (зі змістом алюмінію н.м. 10% розмір шматків до 300 мм). Витрата алюмошлака на плавку 2-3 т.
При цьому витрата чавуну зменшується на 5 - 7 т на плавку. Застосування антрациту й алюмошлака враховується при розрахунку витрати чавуну й металлома на плавку.
У паспорті плавки і відзначається кількість завалених шихтових матеріалів і залитого в піч чавуну.
