3)Словники у професійному мовленні.Типи словників.

Словник-книга в якій в алфавитному чи тематичному порядку подано слова якоюсь мовою з тлумаченням та перекладом на інші мови.

Бувають:

1)Енциклапедичні(містять відимості про наукові поняття,терміни,історічні події):

-літературна

-дитяча

-філосовскій словник

-політична енциклопедія

2)Лінгвистичні(філологичні):

-тлумачні

-перекладні(Двомовні,багатомовні)

- етимологічні(походження,розвиток,первинне значення)

-орфографичні(наголос,вимова)

-фразеологічні

-сіноніми,антоніми,пароніми

Створенням словників займається наука-лексикографія.

4)Класифікація сталів сучасної української літературної мови.Основні ознака функціональних стилів укр мови.

Стиль-система мовних елементів,способів їх відбору й уживання,об.єдненних за певним функціональним призначенням.

Стилі мови:

1)науковий-функціональний різновид україньської мови що використовується с пізновально-інформативною метою в галузі науки та освіти.

Характерні ознаки:

-Вживання слів у прямому значенні

-стрункість викладу думки

-логічна побудованість

-Наявність специфічних термінів

-широке використання складних речень,зокрема складнопідрядних з читким,логічним зв.язком між компонентами

2)публіцистичний- функціональний різновид україньської мови щозастовується у різних сферах суспільного життя(у журналах,газетах,телебаченні,радіо)

Характерні ознаки:

-Доступність мови й формулювань

-поєднення логічності доводів й полимічності викладу

- поєднення точних факторів з емоційно експресивною образністю

-наявність засобів позитивного чи негативного тлумачення,тенденційність

- наявність художніх засобів.

3)Художній- функціональний різновид україньської мови що використовується в поетично художньої творчості

.Характерні ознаки:

-образність

-естетика мовлення

-експресія

-зображувальність

-поетичний опис

-відсутність реглантамування

-суб.єктивізм,розвміння й відображення

4)офіційно-діловий- функціональний різновид україньської мови що використовується для спілкування в державно-політичному громадьському житті,законодавстві.

Ознаки

-послідовність і точність викладу фактів

-обьєктивність оцінок

-емоційно-експресивна нейтральність

-відсутність діалектів жаргонів простіх виразів

5)Розмовний- функціональний різновид україньської мови що використовується в усновному повседневному спілкуванні

Ознаки:

-беспосередня участь у спілкуванні

-усна форма спілкування

-неформальність

-невумушиність спілкування

-уживання несловесних засобів

-уживання позамовних чинників

-емоційні реакції,інтонації,модуляції

-можливість одразу уточнити нерозуміння,виділити головне

епістолярний стиль- функціональний різновид україньської мови що використовується в приватному листуванні

-наявність повної композиції

6)Книжні і іншомовні слова в документах

Книжні й урочисті слова у документах

 

Усі слова української мови можуть бути поділені на дві великі групи: ті, що вживаються переважно в писемному мовленні (їх ще звуть книжними), й ті, що вживаються в усному мовленні (вони називаються розмовними). "Книжні", "нейтральні", "писемні" – це умовні назви, вони закріплені за певною вузькою сферою – наукові праці, публіцистичні та ділові папери.

"Книжні" слова, як правило, виражають загальнонаукові поняття: прогрес, компонент, демократизм, асигнація, експеримент, абітурієнт.

Значне місце займають слова із абстрактним значенням із суфіксами –анн /я/, -енн /я/, -інн /я/, -ість, -ств /о/,  -цтв /о/: змагання, засвоєння, посвідчення, спостереження, цілісність, сумісництво, товариство, здобуття, доручення, одержання.

Відтінок книжності може виявлятися також у дієсловах на –ува /ти/, -юва /ти/, (виконувати, заповнювати), у дієприкметниках: виконуючий, ознайомлений, виданий, присутні, віддієслівних іменниках на -ння, -ття (посвідчення, здобуття).

Для укладання ділового паперу необхідно добирати саме книжні, а не розмовні слова. Так слово дбати вживається у висловах "Як дбаєш, так і маєш", "У недбалого руки не болять". Для тексту документа слід вжити вислів типу: виявити піклування, проявити турботу, багато зробити для чогось.

У документах різного типу особливу увагу слід звертати на урочисті книжні слова, які проникають у ділові папери з мови газет. Їх вживання у діловій сфері спричиняє чимало недоречностей. Це, переважно, помилки такого характеру: "високе" слово вставляється в текст чисто ділового, виробничого характеру; урочистими словами користуються в документах, де йдеться про справи буденні, дрібні. У високому, урочистому мовленні вживаються слова труд, трудитися, трудовий, трудівник, у звичайному, поточному діловому папері повинно вживатися: праця, працювати, працівник; робота, робітник. На місці трудитися – працювати, виконувати, здійснювати, робити.

      Можна споруджувати палаци, зводити мости, але типові корівники слід будувати. Замість проживати слід використовувати мешкати, жити, бути прописаним, займати житлоплощу.

 

Іншомовна лексика у професійному мовленні

 

Як відомо, діловий стиль української мови сформувався пізно, тому в основному він спирався на давні зразки й на те, що було створене в цьому плані в інших народів. Тому не випадково в діловому стилі сьогодні так багато запозичень.

Іншомовні слова – слова запозичені з різних мов. Іншомовні слова вимагають до себе критичного ставлення. Їх слід вживати у разі потреби, коли немає відповідного еквівалента в українській мові, або вони дістали міжнародне визнання. До міжнародних належать терміни фінансові, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв'язків (бланк, штраф, бандероль, віза, гриф, маркетинг, менеджер, фінанси, бюджет, авізо, дебет).

Щоб правильно застосовувати іншомовні слова, треба дотримуватись таких правил:

– не вживати у тексті іншомовні слова, якщо є відповідники в українській мові /апелювати – звертатися, аргумент – підстава, доказ, домінувати – переважати, екстраординарний – особливий, координувати – погоджувати, лімітувати – обмежувати, пріоритет – першість, репродукувати – відтворювати, симптом – ознака, шеф – керівник/;

– запозичене слово слід вживати правильно, відповідно до його значення (Ефективність режиму економії залежить від того, наскільки лімітуються фінансові витрати). У цьому реченні половина слів запозичені, а слово лімітуються вжите ще й неточно, оскільки ліміт – це гранична норма, то лімітуються не витрати, а кошти;

– не вживати в одному тексті власне українське слово та його іншомовний відповідник (координувати – погоджувати, екстраординарний –- особливий, фіксувати – записувати, лімітувати –  обмежувати, прерогатива – перевага, симптом – ознака).

При виборі запозиченого чи власнемовного слова слід звертати увагу на відтінки у його значенні (сервіс – обслуговування: сервіс – це будь-яке обслуговування, аобслуговування – тільки побутових потреб населення).

Отже, і добір, і вживання іншомовного слова в професійному тексті диктуються кількома обставинами й мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.

7)конфисійний- функціональний різновид україньської мови що використовується у церкві та релігійній сфері.

Ознаки:

-урочистість,піднесенність

-Повернення до загально-людських і давньонаціональних цінностей

-конфесійна лексіка