Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Рівненської обланої держадміністрації

Радивилівський професійний ліцей

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО ТВОРЧОЇ РОБОТИ

З професії_______________________________________

На тему_________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник_______________________

(прізвище, ім.’я по батькові)

Виконав учень групи №___________

_______________________________

(прізвище, ім.’я по батькові)

20__рік

Література

1. Податковий кодекс України (від 02.12.10 р., № 2755-VІ): чинне законодавство із змі-

нами і допов. на 16.02.2011 року: (Відповідає офіц. текстові). – К. : Вид-во "Алерта"; ЦУЛ,

2011. – 480 с.

2. Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р., № 504/96-ВР.

3. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування" від 08.07.10 р., № 2464-VІ.

5. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ

від 08.02.95 р., № 100.

6. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку

сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них

податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р., № 1020.

7. Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Мінстату від

13.01.04 р., № 5.

8. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове дер-

жавне соціальне страхування, затверджена постановою правління ПФУ від 27.09.10 р., № 21-5.

Висновок

Отже, Право на відпустку мають всі категорії працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також незалежно від режиму їхньої роботи., існує декілька видів відпусток: 1) щорічна відпустка: основний і додаткові (надається за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер роботи) 2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. 3) Творчі відпустки. 4) соціальні відпустки (у зв’язку з пологами або для догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку) 5) - відпустки без збереження заробітної плати. 6) інші види відпусток, установлені законодавством, генеральними, галузевими і регіональними угодами, колективними і трудовими договорами.

Нарахування самих відпусток відбувається в залежності від розміру відпускних виходячи із середньоденної (годинної) зарплати, що визначається шляхом розподілу сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (без урахування святкових і неробочих днів). Отриманий результат помножується на число календарних днів відпустки

Вступ

На кожних організаціях , установах чи підприємствах всі категорії робітників мають право на відпустку, незалежно від режиму, часу і виду їх діяльності (Не мають права на відпустку громадяни, які працюють за договорами цивільно-правового характеру) . Види відпусток бувають: щорічними, додатковими, відпустки у зв’язку з навчанням, творчі, соціальні (у зв’язку з вагітністю та пологами та доглядом за дітьми), відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток установленні законодавством та договорами укладеними з самими працівниками. Тривалість самих відпусток залежить від виду відпустки.

Зміст

1.Вступ

2.Види і тривалість відпусток

3.Розподіл і перенесення відпусток

4.Документальне оформлення відпусток

5.Порядок розрахунку відпускних

6.Створення резерву відпусток

7.Відображення сум відпускних у бух обліку

8. Висновок

9.Використана література

Право на відпустку відповідно до ст. 2 Закону № 504 мають всі категорії працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також незалежно від режиму їхньої роботи. Таким чином, право на відпустку мають як штатні працівники, так і сумісники, а також сезонні і тимчасові працівники, яким відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу (ст. 6 Закону № 504).

Не мають права на відпустку громадяни, які працюють за договорами цивільно-правового характеру.

Види і тривалість відпусток

Ст. 4 Закону № 504 установлені такі види відпусток:

- щорічна відпустка: основний і додаткові (за роботу зі шкідливими і тяжкими умовами праці; за особливий характер роботи тощо);

- додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

- творчі відпустки;

- соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);

- відпустки без збереження заробітної плати;

- інші види відпусток, установлені законодавством, генеральними, галузевими і регіональними угодами, колективними і трудовими договорами.

У нашій статті ми розглянемо порядок надання щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, а також відпусток, установлених законодавством, генеральними, галузевими і регіональними угодами, колективними і трудовими договорами.

Законодавчо тривалість щорічної відпустки регулюється ст. 6, 7, 8, 19 Закону № 504, а також спеціальними нормативними актами, які встановлюють право окремих категорій працівників на додаткові відпустки.

Конкретна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. При цьому щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 ка-лендарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 календарних днів.

Святкові та неробочі дні, установлені ст. 73 КЗпП, при визначенні тривалості щорічної чергової відпустки та додаткових відпусток не враховуються. У випадку, якщо на той період, у якому надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, тривалість відпустки збільшується на кількість таких днів.