Обов’язки лізингодателя

- передати майно лизингополучателю негайно або в строк, установлений договором (у консенсуальному договорі);

- попередити| лизингополучателя| про відомий лизингодателю| недоліки| майна|;

- нести відповідальність перед лизингополучателем солідарно з постачальником по зобов'язаннях щодо поставки предмета договору лізингу;

- повідомити лизингополучателя про права третіх осіб на майно

Обов’язки лізингоодержувача

- сплачувати лізингові платежі;

- повернути річ по закінченні договору;

- користуватися річчю відповідно до її призначення й договором;

- нести ризик випадкової загибелі (випадкового ушкодження) предмета договору лізингу

Відповідальність сторін

До серйозних порушень, як прав лізингодавців, так і цивільних правовідносин у цілому може призвести порушення лізингоодержувачем обов'язки, що складається в неприпустимості без згоди лізингодавця здавати лізингове майно в сублізинг, передавати свої права та обов'язки за договором іншій особі, надавати майно у безоплатне користування, віддавати лізингові права в заставу, вносити їх як внесок до статутного капіталу господарських товариств і товариств чи пайового внеску у виробничий кооператив (п.2 ст.615 ЦК).

63. Договір найму (оренди) житла: поняття, правова ціль, юридична характеристика, істотні умови, особливості та форма.

Договір найму (оренди) житла – це двостороння угода, у чинність якого одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому за плату на певний строк .

Правова мета

перехід житла в тимчасове користування для проживання

Юридична характеристика

1. Оплатний - замість переданого в користування житла, наймач сплачує певну грошову суму

2. Консенсуальний – коли майно буде передано в тимчасове користування після укладання договору, або реальний, коли майно передається в тимчасове користування в момент укладання договору

3. Двосторонній – права й обов'язки виникають в обох сторін договору

Істотні умови

1. Предмет – житлове приміщення або його частина. Це може бути квартира; кімната у квартирі; житловий будинок; садиба; частина вдома або садиби, придатні для проживання, що перебувають у приватній власності. Наймання житла, що перебуває в державній або комунальній власності регулюється спеціальним житловим законодавством

2. Ціна – плата за користування житлом. Визначається в договорі наймання, згідно ст. 820 ЦК України

3. Строк користування житлом установлюється в договорі наймання житла за згодою сторін. Якщо строк наймання житла не встановлений, він уважається ув'язненим на П'ЯТЬ років

форма

Договір наймання житла укладається в писемній формі

У випадку зміни власника житла, переданого в наймання, до нового власника переходять права й обов'язки наймодавця (ст. 814 ЦК України).

Специфіка договору найму (оренди) житла полягає в наявності низки особливостей змісту прав та обов'язків сторін, зокрема наймача. Основні обов'язки наймача житла (ст. 815 ЦК):

1) використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Причому він не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця;

2) своєчасно вносити плату за житло (у строк встановлений договором найму житла, а якщо строк не встановлено — щомісяця). Крім того, зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму;

3) здійснювати поточний ремонт житла, переданого у найм, якщо інше не встановлено договором.