3 Модель дуополії Курно

Вперше спробу створити теорію олігополії зробив французький математик, філософ і економіст Антуан Огюстен Курно (1801-1877) ще в 1838 р. Проте його книга, в якій викладалася ця теорія, залишилася непоміченою сучасниками. У 1863 р. він випустив нову роботу "Принципи теорії багатства", де виклав старі положення своєї теорії, але без математичних доказів. Лише в 70-і рр.. XIX ст. послідовники стали розвивати його ідеї.

Модель Курно виходить з того, що на ринку діють тільки дві фірми і кожна фірма приймає ціну і обсяг виробництва конкурента незмінними, а потім приймає своє рішення. Кожен з двох продавців припускає, що його конкурент завжди утримуватиме свій випуск стабільним. У моделі передбачається, що продавці не дізнаються про свої помилки. Фактично ж ці припущення продавців про реакцію конкурента, очевидно, зміняться, коли вони дізнаються про свої попередні помилки.

Модель Курно багато економістів вважали наївною з наступних підстав. Модель припускає, що дуополістів не роблять ніяких висновків з помилковості своїх припущень щодо реакції конкурентів. Модель закрита, тобто число фірм обмежене і не змінюється в процесі руху до рівноваги. Модель нічого не говорить про можливу тривалість цього руху. І нарешті, нереальним є припущення про нульових операційних витратах. Рівновага в моделі Курно можна зобразити через криві реагування, що показують максимизирующие прибуток обсяги випуску, який здійснюватиметься однією фірмою, якщо дані обсяги випуску конкурента.

4. Інвестиційні рішення фірми

Кап.блага можуть приносити дохід протягом деякого періоду. Поточна (дисконтована) вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу. Для безстрокового (довічного) володіння, наприклад, таким активом, як земля, що приносить N грош.од.доходу кожного року від цього моменту аж до вічності, поточна вартість землі PV обчислюється:

PV = N / i,

де і – ринкова проц.ставка, %.

Поточ.вартість будь-якого активу, що приносить дохід, який з часом змінюється, обчислюється як дисконтована вартість кожної частини потоку доходів. Це виражається сумою окремих складових поточної вартості .

Якщо сума майбутнього доходу FV через n років відома, величина коштів, які потрібно вкласти сьогодні.

У цьому випадку і є ставкою дисконту.

Підприємства, намагаючись максимізувати прибуток, інвестують тоді, коли доходи від інвестиції вищі від ринкової процентної ставки. Якщо процентна ставка вища від норми прибутку на інвестиції, то підприємство не інвестуватиме.

Інвестування – процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.

Дисконтування – приведення ек.показників, наприклад, грошового потоку, майбутніх років до сьогоднішньої (поточної) вартості.

Тому при прийнятті рішення про інвестування потрібно порівняти суму вкладень із отриманими доходами, якщо доходи вищі чи дорівнюють вклиденим потрібно інвестувати, якщо нищі ні.