
- •Дерева. Означення та основні властивості.
- •Кореневе дерево. Упорядковане кореневе дерево, m-арне дерево, повне m-арне дерево.
- •Властивості повного m-арного дерева. Рівень вершини і висота кореневого дерева. Збалансоване дерево.
- •Обхід бінарних дерев (три способи).
- •6.Інфіксна форма запису.
- •7. Префіксна форма запису виразів (прямий польський запис).
- •8. Постфіксна форма запису виразів. (обернений польський запис).
- •9. Бінарне дерево пошуку.
- •10. Дерево прийняття рішень.
- •11. Алгоритм бектрекінг. Приклади: пошук гамільтонових циклів у графі, задача про n ферзів та інші задачі.
- •12. Каркаси графів. Способи їх побудови.
- •13. Задача про мінімальний каркас. Алгоритм Краскала.
- •14. Відношення. Означення відношення із однієї множини в іншу, n-арні відношення. Означення відношення на множині. Бінарні відношення. Властивості відношень. Способи задання бінарних відношень.
- •15. Відношення еквівалентності.
- •16. Відношення часткового порядку.
- •17. Рефлексивне замикання відношення. Симетричне замикання відношення.
- •18. Транзитивне замикання відношення. З’єднувальне відношення.
- •19. Алгоритм Уоршала.
- •20. Постановка проблеми кодування, її значення в інформатиці. Алфавітне і рівномірне кодування. Достатні умови однозначності алфавітного кодування.
- •21. Властивості однозначного алфавітного кодування. Нерівність Крафта-Макміллана.
- •22. Задача оптимального кодування. Метод Фано побудови «економних» кодів.
- •23. Метод Хаффмана побудови оптимального коду.
- •24. Коди, стійкі до перешкод. Загальна теорія.
- •25. Коди, стійкі до перешкод: коди Хемінга.
- •26. Булеві функції. Означення, задання таблицями і формулами, істотні і неістотні змінні.
- •27. Диз’юктивні нормальні форми.
- •28. Кон'юктивні нормальні форми.
- •29. Поліном Жегалкіна
- •30. Алгебри булевих функцій
- •31. Алгебра Жегалкіна
- •35. Клас l. Лема про нелінійну функцію.
- •36. Теорема Поста.
- •37. Постановка задачі мінімізації булевих функцій.
- •38. Методи Квайна та Мак-Класкі.
- •39. Імплікантна таблиці Квайна. Метод Петрика відбору тупікових днф.
- •40. Граматики з фразовою структурою.
- •42. Скінченні автомати з виходом. Способи задання, приклади.
- •43. Скінченні автомати без виходу. Способі задання приклади.
- •44. Машина Тьюрінга.
13. Задача про мінімальний каркас. Алгоритм Краскала.
Алгоритм Краскала:
Нехай G – зв’язний зважений граф з n вершинами.
Вибрати ребро e1, яке має в G найменшу вагу.
Індуктивно визначити послідовність ребер e2,e3,…,en-1; на кожному кроці вибирати ребро (відмінне від попередніх) з найменшою вагою і таке, що не утворює простих циклів з попередньо вибраними ребрами. Отримане дерево Т з множиною ребер ЕТ={e1, e2,e3,…,en-1} є мінімальним каркасом графа G.
Розглянемо одну із можливих реалізацій алгоритму Краскала.
Початок. Упорядкувати множину ребер за зростанням ваг: e1, e2,e3,…,em. Виконати розбиття множини вершин: ρ1={{v1}, {v2},…, {vn}}.
Ітерація. Вибрати таке чергове ребро із упорядкованої послідовності ребер, що його кінці містяться в різних множинах розбиття (це забезпечує відсутність простих циклів). Якщо вибране ребро еі={v,w}, то множини, що містять вершини v та w, об’єднати в одну множину.
Закінчення. Роботу закінчити, коли буде вибране (n-1) ребро, при цьому всі підмножини розбиття об’єднаються в одну.
14. Відношення. Означення відношення із однієї множини в іншу, n-арні відношення. Означення відношення на множині. Бінарні відношення. Властивості відношень. Способи задання бінарних відношень.
Відношенням (n-місним відношенням) в теорії множин називається підмножина декартового степеня Mn деякої множини M. Кажуть також, що елементи a1,a2,...,an∈M знаходяться у відношенні R, якщо кортеж (a1,a2,...,an)∈R.
Бінарне відношення з А в В – це деяка підмножина декартового добутку АхВ цих множин. Бінарні відношення описують зв’язки між елементами двох множин. Зв’язки між елементами більше, ніж 2 множин задають n-арними відношеннями. Здебільшого розглядають бінарні відношення за умови А=В. Відношенням на множині А називають бінарне відношення з А в А. Задати бінарне відношення на множині А можна за допомогою мулевої матриці або орієнтованого графа. Матриця, яка задає відношення R на n-елементній множині А, - це nxn матриця. МR=[mij], i,j = 1,…,n, де
1,
якщо (аі,
aj)єR
mij=
0, якщо (аі, aj)не належить R
Граф GR, який задає відношення R на множині А, будують так. Вершини графа позначають елементами цієї множини, а дуга (аі, aj) існує тоді і лише тоді, коли (аі, aj)єR. Такий граф GR називають графом, асоційованим із відношенням R, або просто графом відношення R.
Властивості відношень на множині А:
Відношення R на множині А називають рефлексивним, якщо для будь-якого аєА виконується (а, a)єR. Відношення R на множині А називають симетричним, якщо для будь-яких a,bєA виконується умова: з того, що (a,b) єR випливає, що (b,a) єR. Відношення R на множині А називають антисиметричним, якщо для всіх a,bєA виконується умова: з того, що (a,b) єR та (b,a) єR випливає, що a=b. Відношення називають транзитивним, тоді і тільки тоді, що якщо пари (a,b) та (b,c) належать цим відношенням, то й пара (a,c) теж їм належить.