
- •Дерева. Означення та основні властивості.
- •Кореневе дерево. Упорядковане кореневе дерево, m-арне дерево, повне m-арне дерево.
- •Властивості повного m-арного дерева. Рівень вершини і висота кореневого дерева. Збалансоване дерево.
- •Обхід бінарних дерев (три способи).
- •6.Інфіксна форма запису.
- •7. Префіксна форма запису виразів (прямий польський запис).
- •8. Постфіксна форма запису виразів. (обернений польський запис).
- •9. Бінарне дерево пошуку.
- •10. Дерево прийняття рішень.
- •11. Алгоритм бектрекінг. Приклади: пошук гамільтонових циклів у графі, задача про n ферзів та інші задачі.
- •12. Каркаси графів. Способи їх побудови.
- •13. Задача про мінімальний каркас. Алгоритм Краскала.
- •14. Відношення. Означення відношення із однієї множини в іншу, n-арні відношення. Означення відношення на множині. Бінарні відношення. Властивості відношень. Способи задання бінарних відношень.
- •15. Відношення еквівалентності.
- •16. Відношення часткового порядку.
- •17. Рефлексивне замикання відношення. Симетричне замикання відношення.
- •18. Транзитивне замикання відношення. З’єднувальне відношення.
- •19. Алгоритм Уоршала.
- •20. Постановка проблеми кодування, її значення в інформатиці. Алфавітне і рівномірне кодування. Достатні умови однозначності алфавітного кодування.
- •21. Властивості однозначного алфавітного кодування. Нерівність Крафта-Макміллана.
- •22. Задача оптимального кодування. Метод Фано побудови «економних» кодів.
- •23. Метод Хаффмана побудови оптимального коду.
- •24. Коди, стійкі до перешкод. Загальна теорія.
- •25. Коди, стійкі до перешкод: коди Хемінга.
- •26. Булеві функції. Означення, задання таблицями і формулами, істотні і неістотні змінні.
- •27. Диз’юктивні нормальні форми.
- •28. Кон'юктивні нормальні форми.
- •29. Поліном Жегалкіна
- •30. Алгебри булевих функцій
- •31. Алгебра Жегалкіна
- •35. Клас l. Лема про нелінійну функцію.
- •36. Теорема Поста.
- •37. Постановка задачі мінімізації булевих функцій.
- •38. Методи Квайна та Мак-Класкі.
- •39. Імплікантна таблиці Квайна. Метод Петрика відбору тупікових днф.
- •40. Граматики з фразовою структурою.
- •42. Скінченні автомати з виходом. Способи задання, приклади.
- •43. Скінченні автомати без виходу. Способі задання приклади.
- •44. Машина Тьюрінга.
44. Машина Тьюрінга.
Машина Тьюрінга – це математична модель пристрою, який породжує обчислювальні процеси. Використовується для теоретичного уточнення поняття алгоритму та його дослідження. У кожній машині Тьюрінга є три частини: 1) стрічка, поділена на комірки, 2) пристрій керування (ПК), 3) голова читання (записування) (Г). З кожною машиною Тьюрінга пов’язані 2 скінченні алфавіти: алфавіт зовнішніх символів А, алфавіт внутрішніх станів Q={ q0, q1,…, qk}. Алфавіт зовнішніх символів А часто називають зовнішнім алфавітом, а його елементи – буквами. Один символ з А називають порожнім, зазвичай його позначають ᴧ. Всі інші букви з А, крім ᴧ, називають не порожніми. Комірку стрічки, в якій записано букву ᴧ, називають порожньою.
Машина Тьюрінга працює в часі, що вважають дискретним, і його моменти занумеровують 1, 2, 3, … .У кожний момент часу стрічка містить скінченну к-сть комірок. Головка пересувається поздовж стрічки; у кожний момент часу головка перебуває над певною коміркою стрічки. У такому разі кажуть, що головка зчитує букву, яка записана в цій комірці. У наступний момент часу головка залишається над цією ж коміркою ( що позначають Н), або пересувається на одну комірку вправо (що позначають П), або пересувається на одну комірку вліво (що позначають Л). Якщо у певний момент t головка перебуває над крайньою коміркою і зсувається на відсутню комірку, то автоматично прибудовується нова порожня (тобто з порожньою буквою ᴧ) комірка, над якою у момент часу t+1 перебуватиме головка. Отже, стрічка є потенціально нескінченною в обидва боки, тобто до неї як зліва, так і справа можуть бути додані нові комірки.
Алфавіт внутрішніх станів Q={ q0, q1,…, qk} – це внутрішня пам’ять. Внутрішня пам’ять скінченна. Елемент q0 називають заключним внутрішнім станом, а елемент q1 – початковим внутрішнім станом. Пересування головки поздовж стрічки залежить від букви, яка зчитується і від внутрішнього стану машини. Пристрій керування в кожний момент часу t, залежно від букви, яка зчитується у цей момент на стрічці, і внутрішнього стану машини, виконує такі дії: 1) змінює букву аі, яка зчитується в момент t на стрічці на нову букву aj (зокрема, може бути aj= ai), 2) пересуває головку в одному із напрямків Н, П, Л, 3) змінює наявний у момент t внутрішній стан машини qі на новий стан qj, у якому машина буде в момент часу t+1 (зокрема, може бути qj= qi).
Таку дію пристрою керування називають командою, і її записують так: qi ai ajD qj, де qі – внутрішній стан машини в даний момент; аі – буква на стрічці, яка зчитується в цей момент; aj – буква, на яку змінюється буква аі; символ D є або Н, або П, або Л і вказує пересування головки; qj – внутрішній стан машини у наступний момент часу. Виконання однієї команди називають кроком. Робота машини Тьюрінга повністю визначена завданням у перший момент: 1) слова на стрічці, тобто послідовності букв, записаних у комірках стрічки; 2) положення головки Г; 3) внутрішнього стану машини. Сукупність цих трьох умов (у даний момент часу t) називають конфігурацією (у даний момент часу t).