Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
strat_upravlenie.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
600.58 Кб
Скачать
  1. Дайте характеристику принципових настанов стратегічної діяльності. Як їх можна урахувати при побудові системи стратегічного управління на конкретному підприємстві?

Загальні принципові засади(настанови) стратегічної діяльності на підприємстві.

  • Кожне підприємство являє собою «відкриту», матеріально-речовинну та соціально-економічну систему, що змінюється, розвивається та реорганізується в динамічному, часто ворожому середовищі, тому минулі здобутки не рятують від загроз.

  • Новостворені підприємства мають високий рівень гнучкості та реактивності, що дає змогу деяким з них забезпечити собі виживання.

  • Послідовний розвиток підприємства чи організації пов’язаний з формулюванням ясних, простих і досяжних цілей, виражених у системі техніко-економічних, кількісних і якісних показників, а також у системі стратегій їх досягнення, що інтерпретується у «стратегічному наборі» .

  • Навіть у разі застосування системи стратегічного управління з орієнтацією на «стратегічний набір» настає час, коли стратегії застарівають і починають стримувати розвиток підприємства.

  • Механізм функціонування підприємства має містити стратегічну підсистему, спрямовану на складання, аналіз і перегляд балансу зовнішніх і внутрішніх факторів, які передбачають розробку та коригування заходів щодо формування середовища та пристосування до нього підприємства.

  • Стратегічно орієнтоване підприємство для вироблення цілей і стратегій розвитку має формувати підсистему стратегічного планування.

  • Підтримка змін, нововведень різних типів, визначених стратегіч­ними планами, має базуватися на запезпечувальних підсистемах цільового типу — організаційній, фінансово-економічній, соціально-психологічній, інформаційно-методичній, що сприяє виконанню стратегічних заходів.

  • Забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи оперативного регулювання та контролю.

  • Створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв’язків, що є сприйнятливими до змін і дають змогу досягти визначених цілей.

  1. Охарактеризуйте відомі вам моделі зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища, що застосовуються в стратегіч­ному управлінні. Чому ієрархічні моделі середовища організації є зараз домінуючими у теорії та практиці стратегічного управління?

Зовнішнє середовище — це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив.

Проміжне середовище — це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона може впли­вати через встановлення ефективних комунікацій.

Внутрішнє середовище організації — це сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації

  1. У чому відмінність між зовнішнім і проміж­ним середовищами (середовищем опосередкованого впливу та безпосереднім оточенням)? Охарактеризуйте можливості впливу під­приємства на різні прошарки свого оточення.

Зовнішнє середовище — це сукупність факторів, що формують довгострокову прибутковість (збитковість) організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив.

Проміжне середовище — це сукупність факторів, що формують довгострокову прибутковість (збитковість) організації і на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікацій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]