Чехія та Словаччина в XV – першій половині XVII ст. Економічний та соціально-політичний розвиток Чехії та Словаччини в хv – першій половині XVII ст.

Чехія. Безперечно, спустошливі війни, вторгнення іноземних загар бників паралізували економіку країни, руйнували як внутрішній ринок, так і торговельні зв 'язки із зарубіжжям. Проте у дру гій половині XV ст. ситуація поступово нормалізувалася. По новлювалися традиційні ділові відносини (як внутрішні, так і зовнішні), у містах пожвавилася торгівля, відновлювалися ремесла. У 60-х роках XV ст. відновився і навіть зріс видобу ток срібла на Кутній горі. У 20-х роках XVI ст. відкрилася ще одна копальня —- Якнмовська, де згодом почали карбу вати срібний якимовський талер. З роками його вага збіль шилася настільки, що він став однією з найавторитетніших грошових одиниць на континенті. У другій половині XV ст. пожвавилася інвестиційна діяльність. Минуло лише кілька десятиліть, і майже в усіх містах завирувало будівництво. Мурувалися чи перебудовувалися міські вали, костели, ратуші, брами та вежі.

Гуситський рух не вплинув ані на юридичні норми господарсь кої діяльності, ані на виробничі відносини. Водночас майнові та соціальні відносини зазнали відчутних змін, унаслідок чого відбулися зміни і в соціальній структурі суспільства.

Однією з найпомітніших ознак у суспільному житті стало піднесення міст, які відігравали важливу роль у революцій них подіях. Це піднесення мало відповідні політичні наслід ки. Духовенство поступово втрачало риси феодального стану. Водночас міста, як "третій стан", слідом за панами та рицарями, почали втручатися в політику. Все це створювало пере думови для нових конфліктів, що дали про себе знати на зламі ХУ-ХУІ ст. Перші два стани були заінтересовані в обмеженні економічних і політичних прав міст, і значною мірою лосями цього при кодифікації земельного права за короля Владислава II (1471—1516). У 1500 р. він видав земельний ста тут ("Законник Владислава"). На думку представників міст, їхнім правам і вимогам у цьому документі не було приділено належної уваги.

Тривалій суперечці в чеському суспільстві у 1517 р. було покладено край з прийняттям чеським сеймом Святовацлавської угоди. Шляхта визнала статус міст як третього земельного стану та їхню автономію у судових справах, водночас позбавивши міста певних господарських привілеїв. Міські рин ки проголошувалися вільними, а отже, відкритими для това рів, вироблених на підприємствах шляхтичів.

Словаччина. Угорські королі в XIV—XV ст. послідовно проводили політи ку, спрямовану на підтримку дворянства, розраховуючи на ньо го в боротьбі з магнатами. Декрет від 1351 р. закріпляв права та привілеї дворянства й фактично підводив риску під його оформленням в єдиний стан. Відтоді шляхта за підтримки короля могла ефективніше захищати свої інтереси. Цим за вданням також служили дворянські комітети (виникли в ХIII ст. замість королівських). Шляхті надавалося право в ме жах комітатів мати власний суд, адміністрацію, фінанси, зброй ні формування. Вищим органом комітету були збори. Очо лював комітат призначений королем ішпан.

Важливою галуззю економіки в словацьких землях було ремісництво. Якщо в ХII ст. ремесла були зв'язані з сільсько господарським виробництвом (ковальство, гончарство, тес лярство та ін.), то вже з XIII ст. ремісники працювали пере важно в передмістях, або в містах, які стали центрами торгів лі. У XV ст. реміснича справа почала регламентуватися певними правилами. Вдосконалювалася цехова організація, збільшилась кількість ремесел. Словацька земля славилася ви робами зі скла, кришталю, золота, срібла, заліза й дерева.

Уже в XIV ст. словацькі землі стають одним із центрів гірничої справи в Європі. Тут постійно зростав видобуток залізної руди, міді, цинку, срібла й золота. Здавна в гірничому виробництві у глибоких шахтах застосовували енергію водяних коліс, насоси для відкачування ґрунтових вод. При виплавці заліза повітря подавалося в доменні печі механічним способом.

З метою розвитку міст угорські королі запрошували німе цьких торговців і ремісників, надаючи їм всілякі пільги. Са моврядування міст здійснювалося на засадах "німецького пра ва", а міський патриціат здебільшого складався з німців. Од нак уже в другій половині XV ст. завдяки пожвавленню господарської діяльності в містах зростала питома вага сло вацького населення, з якого формувалися основні прошарки робітничого люду. Існування привілеїв для німців та нерівність словацького населення викликали невдоволення, що призводило до зростання соціальної напруженості в містах.

Для XV ст. характерним залишалося прагнення феодалів підпорядкувати собі міста, які здебільшого (крім королівсь ких міст) не були захищені від свавілля магнатів. З метою протидії зазіханням угорських феодалів і захисту власних ін тересів словацькі міста об'єднувалися в союзи. Так, у 40-х роках XV ст. Кошице, Левоча, Пряшів, Бардієв і Сабінов ство рили "союз Пентаподітана" (п'яти міст).

У першій половині XV ст. міста Словаччини переживали еко номічну кризу, зменшилися видобуток руди та виплавка мета лів. Поверхневі рудні горизонти вичерпались, а для закладан ня нових глибинних шахт не вистачало необхідних коштів. Зменшення видобутку срібла й золота негативно позначило ся на стані державної скарбниці. Водночас добуте у словаць ких землях контрабандою надходило до Італії.

Поліпшенню економічного становища словацьких земель сприяла діяльність Я. Турзо. Завдяки цьому підприємцю було збільшено видобуток міді в Банській Бистриці. З метою роз витку гірничої справи в краї були залучені кошти німецького ділка Футтера й Товариства з видобутку руди та виплавлен ня срібла й міді. Невдовзі словацькі землі стали одним із провідних центрів мідного виробництва в Європі.

Феодальні усобиці в Угорщині на межі XV—XVI ст. при звели до посилення феодальної експлуатації, що прискорило запровадження нового кодексу законів — "Трипартітуму''. Згід но з новим законодавством були скасовані будь-які юридичні обмеження для феодалів на право володіння своїми сільськи ми й міськими підданими, встановлювався фіксований міні мум грошової натуральної ренти. Селяни втратили рештки особистої свободи й перетворилися на кріпаків. Водночас згі дно з новими правовими нормами шляхта могла не сплачува ти податків і захищати набуті привілеї. Новий кодекс набув чинності і в словацьких землях.