Затриманний психічний розвиток

Варіанти ЗПР

Характеристика

Конституціонального походження: гармонічний, психічний, психофізіологічний інфантилізм

Емоційна сфера знаходиться ніби знаходиться на ранніх ступенях розвитку, переважання емоційних реакцій в поведінці, ігрових інтересах, навіюваності й недостатній самостійності. Невтомні в грі. Ускладнення соціальної адаптації. – формування особистості за нестійким типом.

Соматогенна затримка

Емоційна незрілість обумовлена тривалим, хронічним захворюванням,; риси характеру – сором’язливість,боязливість, невпевненість в своїх силах. Штучна інфантилізація викликана умовами гіперопіки.

Психогенного походження

Неблагополучні умови виховання. В умовах бездоглядності – невміння гальмувати свої емоції й бажання, імпульсивність, відсутність почуття обов’язку й відповідальності. В умовах гіперопіки – формування егоцентричних установок, нездатність до вольового зусиля, праці. В психотравмуючих умовах – невротичний тип особистості, відсутність ініціативи й самостійності, боязливість.

Церебрально-органічного ґенеза – визначає структуру ЗПР в вигляді явищ незрілості пізнавальних й емоційно-вольових процесів.

Залежить від часу й масивності враження. Майже завжди проявляється набір енцифалопатичних розладів, що свідчать про враження НС.

Послідовність реагування рівнів ЦНС:

1. енергетичний – астенічні стани – швидка виснаженість, підвищена чутливість до зовнішніх збудників;

2. когнітивна – порушення працездатності, зниження об’єму уваги й памяті, швидка втомлюваність.

3. афективна – емоційна лабільність, підвищена збудливість, швидке насичення будь-якими видами діяльності; симптоми підвищеної тривожності, страхи тощо.

Підвищений або понижений емоційний фон супутники органічного інфантилізму та їх похідні.

Порушення мови на рівні побудови фрази.

Причини не лише біологічні, а й соціальні – невстигання в школі як фактор постійного неуспіху та неблагополучні умови виховання, мікросоціальна запущеність: недостатній рівень розвитку навичок, умінь й знань у дитини з повноцінною НС, але довгий період перебуваю чого в умовах нестачі інформації, інтелектуальної, а часто й емоційної деривації.

Можливість корекції на грунті наявності збережених ланок в структурі психіки, і перед усім потенційно збережених можливостей розвитку вислих психічних функцій.

Мозаїчність порушень, що зумовлена більш пізнім часом враження й різну ступінь пошкодження окремих функцій до шкідливого впливу.

Показник/фактор

Характеристика

Етіологія

Перенесені інфекції, інтоксикації, травми НС, спадкові дегенеративні, обмінні захворювання мозку. Виникає або починає грубо прогресувати в віці після 2-3 років.

Прогресуюча деменція

Обумовлена протікаючи ми органічними процесами, мова йде про наростаючий розлад психічних функцій, обумовленим не аномальним розвитком, а грубо прогресуючим хворобливим процесом.

Резидуальна органічна

Деменція являє собою залишкові явища враження мозку травмою, інфекцією і т.д

Парціальність розладів. Інертність мислення, важчає виснажуваність, спостерігаються персеверативні явища в наслідок враження підкіркових зон.

Порушення критичності, відсутність розуміння й переживання своєї неспроможності, байдужість до оцінки, відсутність планів на майбутнє навіть у дітей старшого віку.

Типи порушення мислення: зниження функції узагальнення; порушення логічної будови мислення; порушення критичності й ціле направленості. Зміни особистості в більшій мірі дисоціюють з рівнем інтелектуального розвитку.

Порушення особистості

Розгальмованість потягів; в одних випадках мала прив’язаність до близьких, відсутність сорому, жалості і т.д. в інших – ейфорія або дисфорія з похмурістю, злобністю, схильністю до агресії, патологією потягів – сексуальність, ненажерливість, прагнення до самокаліцтва, садистичні тенденції.

Структура відрізняється великим поліморфізмом, що стосується як інтелектуальних, так і емоційно-вольових сфер й особистості в цілому. Можливості психічного розвитку обмежені.