47. Правові форми використання, відтворення та охорони земель громадянами

Згідно зі ст. 94 Кодексу контроль за використанням і охороною земель здійснюється радами, а також Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством екології та природних ресурсів України, іншими спеціально уповноваженими органами.Спеціально уповноваженим державним органом, на який законодавством покладене здійснення контролю за використанням і охороною зем ресурсів, є Держкомзем України. Для виконання цієї функції і функції моніторингу в структурі центрального апарату Держкомзему створено Управління моніторингу земель. На місцях контроль покладений на обласні, Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів та районні відділи зем ресурсів. Голова держкомзему, начальники обласних, Київського, Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів є головними держ інспекторами по використанню та охороні земель відповідно У., областей, міст Києва і Севастополя, а їх заступники –заступниками відповідних держ інспекторів. Начальники рай відділів – є інспекторами по вик земель районів, а їх заступники- заступниками держ інспекторів по використанню та охороні земель районів.

Контроль який здійснює Мінекології є надвідомчим. Для здійснення контрольної функції в структурі Мінекології було створено Державну екологічну інспекцію. До складу Державної екологічної інспекції входять Головна екологічна інспекція, інспекція охорони Чорного і Азовського морів та екологічна інспекція відповідних тер органів Мінекології АРК, областей, міст Києва і Севастополя.Певні контрольні повноваження надвідомчого характеру в сфері земельних відносин мають також органи інших міністерств, зокрема органи державного санітарного нагляду Міністерства охорони здоров’я України (в частині дотримання саніт зак-ва при використанні зем ділянок); органи Держбуду (в частині контролю за забудовою територій міст…); органи Міністерства аграрної політики (в частині контролю за охороною грунтів с/г використання); органи Держлісгоспу (використ. Лісового фонду); органи Держ комітету водного господарства У (в частині контролю якості зрошуваних і осушуваних земель) та деякі інші.

48. Поняття і значення правової охорони земель

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності наnземлю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.nВідповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду;7) землі запасу.

Власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необгрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості грунтів,

продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей. Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

Стаття 84. Зміст і порядок охорони земель Власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі, здійснюють: раціональну організацію території; збереження і підвищення родючості грунтів, а також поліпшення інших корисних властивостей землі; захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, висушування, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування; захист від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям, інших процесів погіршення культур технічного стану

земель; рекультивацію порушених земель, заходи щодо підвищення їх родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; знімання, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель; тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість грунтів. Державні органи здійснюють необхідні заходи у рамках

міжнародних, державних і регіональних програм щодо охорони земель.