40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення

Юридична відповідальність — один із найважливіших правових засобів забезпечення дотримання екологічного законодавства (екологічної законності) та екологічних прав громадян і юридичних осіб, підтримання в державі і суспільстві належного екологічного правопорядку. Підставою для застосування такої відповідальності є факт вчинення екологічного правопорушення, тобто винної, протиправної поведінки, яка порушує встановлений нормами права екологічний правопорядок. Основною рисою екологічного правопорушення, яка відрізняє його від інших правопорушень, є його екологічна спрямованість. Підставою для застосування юридичної відповідальності в екологічній сфері є екологічне правопорушення. Фактичною підставою для юридичної відповідальності в екологічній сфері є екологічне правопорушення, сутність якого визначається його складом: суб'єктом, об'єктом, суб'єктивною стороною, об'єктивною стороною. Серед об'єктів екологічного правопорушення виокремлюють: навколишнє природне середовище як норми найбільш загального характеру, норми природоресурсового (земельного, надрового, водного, лісового, атмосферного, фауністичного) законодавства, а також норми природоохоронного (заповідно-охоронного тощо) та екологобезпечного законодавства. Об'єкти екологічного правопорушення поділяються на три великі групи: загальні, спеціальні та особливі. Найбільш загальним об'єктом усіх видів екологічних правопорушень є встановлений нормами екологічного права екологічний правопорядок. Його основою є суспільні правовідносини щодо охорони, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища. Спеціальні види та система екологічних правопорушень у різних галузях і сферах екологічної діяльності передбачаються в окремих актах екологічного законодавства

41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення

Екологічне правопорушення за ступенем екологічної небезпеки і заходами державного примусу – еколого-правовий проступок, еколого-майновий-делікт, еколого-адміністративне правовпорушення, екологічний злочинВідповідальність – майнова, еколого-правова, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна.Еколого – правова відповідальність - перевищення лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, вимог екобезпеки

Санкції – обмеження діяльності, її зупинення, або припиненняДисциплінарна відповідальність – дисциплінарні проступки в галузі екології (в галузі використання природних ресурсів, охорони нпс, в галузі забезпечення екологічної безпеки)

Умови настання дисціплінарної відповідальності – протиправність, вина, професійна правосуб”єктність в галузі екології, (не)виконання екологічних вимог, які складають коло службових професійних обов”язківВиди дисц. Стягнень – догана, звільнення з посади.

42. Законодавчі засади раціонального природокористування

РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАН­НЯ — використання природних ресурсів в обся­гах та способами, які забезпечують сталий екон. розвиток, що не призводить до пору­шення відновлювальних властивостей приро­ди і погіршення екол. умов навкол. природ, середовища. Принцип Р. п. реалізується за до­помогою екол.-прав, вимог: -встановлення лімітів використання природних ресурсів,- засто­сування маловідходних, енерго- і ресурсозбе­рігаючих технологій, -здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природ, ресур­сів,

-планування розміщення вироб. та ін. госп. об'єктів з урахуванням екол. ємності відповід. території,

-збереження біол. та ландшафтного розмаїття,

-запобігання забрудненню навкол. природ, середовища, -застосування біол., хім. та ін. методів поліпшення якості природ, ресурсів, екон. стимулювання заходів щодо забезпечен­ня рад. використання природ, ресурсів та здій­снення ін. заходів, що забезпечують екологічно обгрунтоване природокористування. Забезпечення Р. п. визначається Основними напрямами державної політики України в га­лузі охорони довкілля, використання природ­них ресурсів та забезпечення екологічної без­пеки (затв. ВР України 5.III 1998), Законом України «Про охорону навколишнього при­родного середовища» (1991), ЗК України, ЛК України, ВК України, КпН України, закона­ми про твар, і росл. світ, а також ін. законо­давчими актами.