41. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов'язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.

Питання про екологічні права людини і громадянина є централь¬ним у національному і міжнародному екологічному праві. Воно тісно пов'язане з правом на життя і охорону здоров'я населення.Екологічні права громадян — це закріплена в законі і гарантована правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дають змогу задовольняти потреби та інтереси громадян у галузі охорони навколиш¬нього природного середовища, використання природних ресурсів і забез¬печення екологічної безпеки.Загальна декларація прав людини — перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основні права та свободи людини, — прямо не закріплювала екологічні права, однак поряд з правом на життя про¬голосила право на такий життєвий рівень, який необхідний кожній людині для підтримання її здоров'я і добробуту (ст. 25). Необхідність правового забезпечення права людини на сприятливе навколишнє се¬редовище була виголошена на Стокгольмській конференції ООН. Найбільш повно екологічні права людини знайшли відображення в Конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, схваленій на Нараді міністрів охорони навколишнього середовища в Орхусі (Данія) у червні 1998 р. і ратифі¬кованій Верховною Радою України в 1999 році. Українське національне законодавство стало найбільш прогресив¬ним у цій сфері, оскільки з прийняттям в 1991 р. Закону «Про охоро¬ну навколишнього природного середовища» вперше закріплено пра¬вову категорію «екологічні права та обов'язки громадян». З 1996 року екологічні права в Україні належать до конституційних. Екологічні права — комплексна правова категорія, яка охоплює цілу І систему таких прав, визначену Законом «Про охорону навколишньо- о природного середовища», відповідно до ст. 9 якого кожен громадя¬нин України має право на:а) безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище (право на екологічну безпеку);б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів норма-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань (право на масть в обговоренні проектів екологічно значимих рішень);в) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, мікористання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом (право на екологічну інформацію);є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та проведенні громадської екологічної експертизи;ж) одержання екологічної освіти;Екологічний характер мають права, закріплені й іншими закона¬ми. Так, Законом України «Основи законодавства України про охоро¬ну здоров'я» в статті 6 проголошено право кожного на охорону здоров'я, що передбачає: безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинкуюЕкологічні права закріплені також у законах України «Про вико¬ристання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про відходи», «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» та інших.Екологічні права, як і будь-які інші, не можуть існувати без обов'язків, що їм кореспондують. Стаття 66 Конституції України закріпила обов'язок кожного не заподіювати шкоду природі, куль¬турній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки. А стаття 12 Зако¬ну «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає обов'язком кожного берегти природу, охороняти, раціонально вико¬ристовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяль¬ність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушу-вати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів; вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати шкоду, заподіяну забруд-ненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище