- •1. Методологія та форми взаємодії людини і суспільства з природним середовищем в умовах індустріального періоду цивілізації.
- •2. Екологічна криза: поняття, причини, наслідки, форми прояву та шляхи подолання.
- •3. Поняття екологічного права в широкому і вузькому змісті: сучасні концепції екологічного права: однорідність і комплексність норм екологічного законодавства.
- •4. Основні критерії самостійності екологічного права як галузі законодавства і права, правової науки і навчальної дисципліни.
- •5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.
- •6. Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.
- •7. Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
- •8. Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- •9. Спеціальні закони як джерела екологічного права: зміст і структура Закону «Про охорону навколишнього природного середовища».
- •10. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- •11. Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.
- •12. Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин.
- •13. Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин і співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
- •14. Завдання удосконалювання екологічного законодавства щодо регулювання екологічних відносин: перспективи кодифікації екологічного законодавства.
- •15. Поняття і функції об'єктів природи: природні об'єкти, природи і ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об'єктів
- •16. Природне і соціальне середовище як інтегрований об'єкт екологічного права: матеріалізовані та не матеріалізовані об'єкти екологічного права.?.
- •17. Суб'єкти екологічного права: природоохоронна правосуб'єктність і екологічні права й обов'язки юридичних і фізичних осіб.
- •18. Право власності українського народу на природні багатства: суб'єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- •19. Підстави виникнення права власності на природні об'єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об'єкти.
- •20. Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об'єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об'єктів.
- •21. Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об'єкти та їх ресурси.
- •22. Природокористування як необхідна умова існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- •23. Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.
- •24. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об'єктами та їх ресурсами,
- •25. Здійснення права природокористування та основні права й обов'язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.
- •26. Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
- •28. Система державних органів управління у сфері охорони довкілля: правовий статус спеціального органу виконавчої влади та його структурних формувань на місцях.
- •29. Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. (28-29)
- •30. Правовий механізм забезпечення ефективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- •31. Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.
- •32. Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •33. Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища.
- •34. Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля.
- •35. Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх (становлення та контролю виконання.
- •36. Юридичні вимоги щодо інформації про стан навколишнього іриродного середовища: зміст права громадян на екологічну інформацію.
- •37. Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози та їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- •38. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та юго юридичне і практичне значення.
- •39. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- •40. Державний облік об'єктів та речовин, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.
- •41. Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов'язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.
- •42. Функції юридичної відповідальності за природоохоронні правопорушення й основні види екологічних правопорушень.
- •43. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- •44. Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •45. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу: співвідношення економічного збитку й екологічної шкоди,
- •46. Попередження екологічних правопорушень: усунення законодавчих прогалин і поліпшення роботи природоохоронних органів.
- •47. Правова охорона водних ресурсів через охорону інших природних об'єктів: охорона земель водного фонду, ділянок дна річок, озер, морів та інших водних об'єктів.
- •48. Правовий режим водоохоронних зон і зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відводу, берегових смуг водних шляхів.
- •49. Правова охорона вод від забруднення, засмічення і виснаження: умови розміщення та будівництва підприємств, що можуть впливати на стан водних об'єктів.
- •50. Економічні ти екологічні функції лісів і стан законодавства про охорону лісових ресурсів: піввідношення вимог лісового і земельного законодавства.
- •51. Державне управління і державний контроль в області охорон и, захисту і відтворення лісів.
- •52. Законодавство про охорону рослинного світу та природних рослинних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення.
- •53. Правові вимоги щодо здійснення інтродукції, акліматизації та селекції рослин; правила створення і збереження ботанічних колекцій.
- •54. Основні характерні риси законодавства про охорону тваринного світу: структура та зміст Закону «Про тваринний світ».
- •55. Правові заходи охорони тваринного світу: охорона середовищів існування, умов розмноження та шляхів міграції тварин.
- •56. Особливості охорони тваринного світу на територіях і об'єктів природно-заповідного фонду: «Червона книга України» та значення її ведення.
- •57. Правові вимоги щодо переселення й акліматизація тварин: правила ввозу та вивозу об'єктів тваринного світу в Україну та створений біологічних колекцій тварин.
- •58. Загальна характеристика законодавства про природно-заповідний фонд України: поняття і класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •59. Умови і порядок оголошення та створення територій й об'єктів заповідними: правове й економічне забезпечення функціонування природно-заповідного фонду.
- •60. Особливості правової охорона окремих видів територій та об'єктів природно-заповідного фонду. (59-60)
- •3. Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України
- •4. Правовий режим біосферних заповідників
- •5. Правовий режим природних заповідників
- •6. Правовий режим національних природних парків
- •7. Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- •8. Правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ
- •9. Правовий режим ботанічних садів
- •10. Правовий режим дендрологічних парків
- •11. Правовий режим зоологічних парків
- •12. Правовий режим парків-пам’яток садово-паркового мистецтва
- •61. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів: структура і зміст Закону «Про курорти».
- •62. Умови оголошення територій та об'єктів курортними: правові заходи охорони територій і середовища курортів та їх охоронних зон.
- •63. Лікувально-оздоровчі території й об'єкти та їх правове становище: охорона мінеральних джерел і кліматичних умов, що сприяють лікуванню населення країни.
- •64. Правовий режим особливо охоронюваних об'єктів і територій, що мають курортно-оздоровче значення.
- •65. Формування міського ландшафту й охорона природних ресурсів в населених пунктах при здійсненні планування, проектування, будівництва та благоустрою.
- •66. Особливості правової охорони зеленої і захисної рослинності в містах та інших насолених пунктах.
- •67. Екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації промислових підприємств.
- •68. Правові заходи охорони довкілля на підприємствах паливно-енергетичного комплексу та ядерної енергетики.
- •69. Юридична відповідальність підприємств за заподіяну шкоду довкіллю: відшкодування здоров'ю людини внаслідок погіршення середовища життєдіяльності.
- •70. Основні напрями охорони навколишньої природного середовища у сільському господарстві.
- •71. Види зон надзвичайної екологічної ситуації та їх правовий статус: зони екологічної катастрофи, зони підвищеної екологічної небезпеки і зони екологічного лиха.
- •72. Правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •73. Правові вимоги стосовно попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій.
- •74. Законодавчі вимоги щодо поводження з виробничими і побутовими відходами: основні напрями державної політики в сфері поводженні з відходами.
- •75. Законодавчі заходи запобігання утворенню відходів та екологічно безпечного поводження з ними.
- •76. Правове регулювання поводження з особливо небезпечними відходами: законодавчі вимоги щодо їх утворення, транспортування, зберігання та знешкодження.
- •77. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони: структура і зміст Закону «Про охорону атмосферного повітря».
- •78. Правові вимоги щодо стандартизації та нормування використання й охорони атмосферного повітря.
- •79. Правові міри охорони атмосферного повітря від побутового виробничого впливу: обмеження викидів речовин зі стаціонарних та пересувних джерел.
- •80. Роль і значення екологічної експертизи для здійснення природоохоронних заходів: структура і зміст закону «Про екологічну експертизу»
- •81. Форми екологічної експертизи: державна й громадська екологічна експертиза та їх правове значення.
- •82. Функції державних органів виконавчої влади щодо регулювання екологічної експертизи: умови і порядок призначення екологічної експертизи.
- •83. Правовий статус експерта екологічної експертизи: права й обов'язки учасників проведення екологічної експертизи.
- •84. Умови і порядок проведення екологічної експертизи: правове значення експертного висновку, його затвердження й оскарження.
- •85. Поняття екологічної безпеки: основні вимоги законодавства щодо забезпечення екологічної безпеки.
- •86. Забезпечення екологічної безпеки населення при застосуванні хімічних речовин і токсичних препаратів.
- •87. Правові заходи забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя і здоров'я населення.
- •88. Правове забезпечення екологічної безпеки населення від радіоактивного забруднення середовища існування.
- •89. Поняття та особливості джерел екологічного права, їх класифікація.
- •90. Правовий статус і структура Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- •91. Правовий статус і структура Міністерства екології та природних ресурсів України.
- •92. Екологічне прогнозування та його природоохоронне значення
- •93. Екологічне оподаткування.
- •94. Правове регулювання нормування і ліцензування природокористування.
- •95. Правовий режим охорони та використання рекреаційних зон і територій.
- •96. Правове регулювання ведення полювання і засоби забезпечення охорони тваринного світу.
- •97. Правове регулювання державного управління і ведення державного кадастру у сфері охорони природно-заповідного фонду.
- •98. Міжнародні об’єкти екологічного права і особливості їх правового статусу в національному законодавстві.
- •99. Поняття і види управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •100. Договірні форми природокористування та їх правовий зміст.
- •101. Правові засади поводження з радіоактивними відходами.
- •102. Правове забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в містах та інших населених пунктах.
5. Принципи екологічного законодавства і права: правове забезпечення гармонізації взаємодії суспільства з природою.
Принципи екологічного права — це виражені в його нормах основоположні ідеї, засади, риси, відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин. Еколого-правові принципи можуть офіційно закріплюватися у законодавстві або виводяться з його змісту. Принципи екологічного права спираються на загальноправові приписи, які враховуються при формуванні принципів галузі права. Класифікація еколого-правових принципів може здійснюватися за різними ознаками, однак вона повинна спиратися на екологічне законодавство або виводитися з його змісту. Без урахування цього фактору проголошені принципи стають формою декларації держави або автора цих принципів. В останні роки у літературі стала приділятися підвищена увага дослідженню й класифікації еколого-правових принципів. Головним принципом є правове забезпечення досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи. Він складає основу для виникнення й формування інших принципів, які забезпечують гармонізацію суспільства й природи. Офіційно це положення закріплено у преамбулі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Гармонійність суспільства і природи — це об'єктивно існуючий зв'язок суспільства і природи, який припускає узгоджену діяльність людей відносно природи з додержанням законів природи, екологічно нормальної експлуатації природних ресурсів, їх відтворення й охорони. Тому не випадково в літературі звертається увага на основні компоненти гармонізації суспільства й природи: раціональне природокористування; якість природного середовища; оптимальний соціально-економічний розвиток регіонів; рівень здоров'я населення; стан трудового потенціалу та ін. Правове забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи здійснюється з багатьох напрямків: встановлення екологічних нормативів на викиди та скиди в навколишнє природне середовище; визначення лімітів на використання природних ресурсів; установлення правил використання природних ресурсів, їх відтворення, охорони тощо. Здійснення цього принципу разом з іншими принципами сприяє запобіганню шкідливих для довкілля дій суб'єктів.
Принцип правового забезпечення екологічної безпеки сприяє підтриманню такого стану навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки й виникнення небезпеки для здоров'я людини. Екологічна безпека гарантується громадянам здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, екологічних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів (ст. 50 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»). В екологічному законодавстві визначено основні напрямки діяльності всіх органів управління, юридичних і фізичних осіб у здійсненні перелічених заходів (статті 51-53). Цей принцип за своєю правовою змістовністю досить ємний. Він містить сукупність правових приписів, які регулюють різні суспільні відносини, що виникають у процесі забезпечення екологічної безпеки в державі.Важливе значення має принцип правового закріплення приналежності природних ресурсів конкретним суб'єктам права для їх використання з метою задоволення екологічних, майнових та інших інтересів у межах законодавства. Приналежність природних об'єктів виступає у двох основних правових формах — у праві власності та праві користування. В законодавстві закріплено різні види природокористування та форми власності на природні ресурси, визначено права й обов'язки даних суб'єктів, форми захисту прав власників та природокористувачів. Головними серед них є такі:
—цільовий характер використання природних ресурсів; —додержання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог при використанні природних ресурсів; —збалансованість економічних, соціальних і екологічних чинників у процесі природокористування (забезпечення сталого природокористування);
—екосистемний підхід до природи як до цілісного організму, неспричинення в процесі використання одного природного ресурсу шкоди іншим; —непорушення в процесі природокористування прав та інтересів інших власників і користувачів природних ресурсів; —безплатність загального і платність спеціального природокористування та деякі інші. Усі ці принципи знаходять свій розвиток в екологічному законодавстві України