64.Правовий режим земель зв’язку

1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.

2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.

Землями зв'язку ст. 75 ЗК України визначає земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку. Супутникові засоби зв'язку — це технічне обладнання, що використовується для організації супутникового зв'язку, тобто космічної системи.

Зазначені землі надаються підприємствам, установам і організаціям зв'язку для будівництва і експлуатації підземних кабельних, повітряних ліній зв'язку, дротового мовлення, морських кабельних ліній зв'язку, під кабелі зв'язку при переходах через судноплавні та сплавні річки, озера, водосховища і канали, під надземні та підземні підсилювальні (регенераційні) пункти. Землі зв'язку надаються також для будівництва і експлуатації споруд радіорелейних, тропосферних, супутникових лі ній зв'язку, телевізійних, радіомовних і приймально-передавальних радіостанцій і центрів з антенними системами будинків, споруд та інших об'єктів, необхідних для експлуатації, технічного переозброєння та реконструкції систем електрозв'язку і підприємств поштового зв'язку. На наданих підприємством зв'язку земельних ділянках вони можуть у встановленому порядку прокладати кабельні та повітряні лінії зв'язку і встановлювати пристрої, що забезпечують їх надійне функціонування.

Охорона ліній і споруд зв'язку на землях і водах здійснюються відповідно до Правил охорони ліній зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р.1 Згідно з Правилами для підземних кабельних і повітряних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, охоронна зона — це смуга землі вздовж ліній, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку.

65.Землі енергетичної системи, їх правовий режим

1. Землями енергетичної системи визнаються землі, надані лід електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.

2. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Землі енергетичної системи — новий різновид земель спеціального призначення. Самостійна правова регламентація використання та охорони таких земель пов'язана з формуванням нової галузі економіки України — електроенергетики. Ця галузь забезпечує споживачів електричною чи тепловою енергією, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, регулюються Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р.1

До земель енергетичної системи належать землі, надані під електрогенеруючі об'єкти та під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.

Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Згідно з Законом України «Про електроенергетику» (ст. 6) об'єкти електроенергетики (їх майно) можуть перебувати у різних формах власності. Існують різні шляхи трансформації державної власності на об'єкти електроенергетики, зокрема приватизація цих об'єктів. Однак законодавством передбачено, що деякі об'єкти електроенергетики не можуть бути приватизовані. Перелік об'єктів електроенергетики, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Приватизація об'єкта нерухомості, розташованого на землях несільськогосподарського призначення, створює можливість для приватизації відповідної земельної ділянки.

Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. У цих зонах діють обмеження, передбачені ЗК України щодо використання земель. У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р.1 Правилами встановлено, що для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки, крім встановлення охоронних зон, здійснюються заходи, пов'язані з відведенням земельних ділянок, визначенням мінімально допустимих відстаней, а також прокладкою просік у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях. Метою установлення таких зон є забезпечення нормальних умов експлуатації ліній електропередачі, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, прилеглі землі та інші природні об'єкти.