- •5. Основні терміни і поняття в галузі охорони праці
- •5. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •5. Законодавчі акти з охорони праці, їх загальна характеристика
- •5. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •5. Загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •5. Страхові виплати працівнику потерпілому від нещасного випадку на виробництві
- •5. Обов"язки роботодавця щодо створення на підприємстві здорових,безпечних умов праці
- •5. Служба охорони праці підприємства:створення, функції, повноваження
- •5. Навчання працівників з питань охорони праці
- •5.Порядок проведення та зміст інструктажів з охорони праці
- •5. Обов"язкові медичні огляди працівників:порядок та терміни проведення, фінансування
- •5. Забезпечення працівників транспортної галузі спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту
- •5. Атестація робочих місць за умовами праці
- •5. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5. Виробнича санітарія .Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
- •5. Охорона праці жінок
- •5. Охорона праці неповнолітніх
- •5. Інформація та звітність про стан охорони праці підприємства
- •5. Відшкодування роботодавцем юридичним особам та державі збитків ,завданих порушенням вимог з охорони праці
- •5. Розслідування нещасних випадків
- •5. Розслідування спеціальних нещасних випадків
- •5. Первинні засоби пожежогасіння
- •5. Основні принципи, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги
- •5. Підіймальні пристрої. Особливості безпеки при їх експлуатації
- •5. Правила безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах
- •5. Класифікація посудин, що працюють під тиском
- •5. Причини електротравм
- •5. Класифікація і характеристика вантажів за небезпекою їх транспортування
- •5. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари.Правила безпеки при їх експлуатації
5. Законодавчі акти з охорони праці, їх загальна характеристика
Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.
Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Закон України «Про Охорону праці», Кодекс Законів про працю (КЗпП), Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Конституція України, яка була прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначає у статті 43, 45 та 46 право на працю, її фізичних умов та відшкодування збитків у разі нещасного випадку.
Кодекс законів про працю України був затверджений 10 грудня 1971 року Законом N 322-VIII. Сьогодні він існує з рядом змін та внесень, які затверджувалися протягом 1973 - 2007 рр.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Глава XI присвячена безпосередньо охороні праці.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року
Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.
Закон України «Про пожежну безпеку».
Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року.
Відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».
Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.
Б-4