- •Дипломна робота
- •Попередній захист:
- •Завдання
- •Реферат / abstract
- •Перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів
- •Розділ 1 Загальносистемні питання. Аналіз актуальності розв'язуваної задачі й огляд наявних результатів. Постановка задачі досліджень та проектування
- •1.1. Огляд і аналіз існуючих методів і засобів вирішення задач дипломного проекту.
- •1.2. Обґрунтування мети рішення поставленої проблеми і критеріїв ефективності
- •1.3. Постановка задачі. Технічне завдання на розробку
- •Розділ 2 Проектні і технічні рішення та документація
- •2.1. Інформаційне забезпечення проектованої системи
- •2.1.1. Структура і схеми інформаційних об’єктів і ресурсів
- •2.1.2. Схеми інформаційних потоків
- •2.1.3. Схема Бази Даних (Діаграми)
- •2.1.4. Опис Бази Даних
- •2.2. Моделі інформаційних баз.
- •2.2.1. Ієрархічна модель даних
- •2.2.2. Мережева модель даних
- •2.2.3. Реляційна модель даних
- •2.3. Програмне забезпечення
- •2.3.1. Опис структури програми
- •2.3.2. Опис окремих функцій, їх викликів, взаємодії компонентів
- •Розділ 3 Опис роботи програми
- •Розділ 4 Охорона праці
- •4.2. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці програміста (системного адміністратора, аналітика комп’ютерних систем тощо)
- •4.2.1 Вибір робочого місця та трудового процесу
- •4.2.2 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів та їх впливу на функціональний стан працівника
- •4.2.3 Визначення категорії важкості праці
- •4.2.4 Оцінка ступені стомлення та працездатності робітників
- •4.3. Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх ефективності
- •4.3.1 Розрахунок вентиляції виробничого приміщення
- •4.3.2 Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення
- •4.3.3 Розрахунок освітлення приміщення
- •4.4.4 Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку
- •4.4.5 Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку
- •Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої зміни, виду і категорії трудової діяльності з пеом
- •4.3. Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці
Розділ 3 Опис роботи програми
3.1. Інструкція користувача (адміністратора, фахівця)
3.2. Заходи щодо забезпечення безпеки використання програми (захист даних, резервне копіювання, захист від НДС)
Розділ 4 Охорона праці
4.1. Вступна частина
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:
знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;
впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;
розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;
забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;
впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;
розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.
Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя — те і інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей.
Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення — це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо. За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо к попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.