45. Виробничої програми підприємства

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливостей підприємства і за згодою дирекції.Виробнича програма є важливим розділом, на основі якого проводиться планування потреби матеріально-технічних, трудових, енергетичних ресурсів, розраховується собівартість, прибуток на інші фінансові показники.При плануванні виробничої програми необхідно використовувати такі матеріали:перспективний план виробництва продукції і послугпрогноз потреби у продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентівдержавний контракт і державне замовлення на продукцію підприємстварезультати вивчення поточного попиту на продукціюдоговори на виробництво та поставку продукції, які складаються у результаті вільного продажу виробів на оптових ярмаркахзаходи зі спеціалізації і кооперування виробництвазаходи зі збільшення виробничих потужностей підприємствадані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді. За принципом формування виробничої програми можна виділити 3 групи номенклатурних позицій:номенклатура продукції, встановлена в державному контракті та замовлення;номенклатура продукції, яка визначається на основі ринкового попиту, замовлень споживачів, торгових і посередницьких організаційно-менклатура виробів і послуг, які використовуються підприємством на внутрішні виробничі потреби і визначаються планом виробництва продукції та послуг.Важливо усвідомити, що продукція, яка виробляється на підприємствах, відтворюється у натуральній і вартісній формах. Тому при плануванні виробничої програми підприємства розраховується обсяг виробництва у натуральних вимірниках і вартість обсягу виробництва продукції. Вимірниками обсягу продукції у натуральному вираженні є конкретні фізичні одиниці - штуки, метри, кг.Обсяг продукції у вартісному вираженні на підприємствах різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції.Виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.Оптимізація виробничої програми проводиться з метою: планування оптимальної структури номенклатурних позицій і визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції і економічної межі нарощування виробництва.Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні дозволяють на єдиній ціновій основі порівнювати, аналізувати та визначати сумарний обсяг випуску різнорідної продукції. Але при цьому необхідно враховувати зміни ринкових цін при плануванні і визначенні обсягів виробленої і реалізованої продукції в різні періоди.Треба знати, що у вартісному вираженні плануються такі обсяги виробництва: товарна, валова і реалізована продукція, а також визначається чиста продукція.У товарну продукцію підприємства включаються:готові вироби,запасні частини для продажу,напівфабрикати виробництва підприємства,нестандартне технологічне устаткування вироблене як для потреб самого виробника, так і для реалізації,частина продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим споживачам (технологічне обладнання, енергія),інші роботи і послуги виробничого характеру.Роботи і послуги невиробничого характеру не включаться у товарну продукцію (капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства, науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам)Валова продукція включає товарну продукцію, зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини і матеріалів замовника та деякі інші елементи в залежності від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства.До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу і підлягають наступній обробці або складанню, а також вироби у складанні та на випробуваннях.Необхідно усвідомити, що обсяг незавершеного виробництва впливає на результати роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів і це негативно позначається на економічному стані підприємства, а з другого - забезпечує нормальний хід виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва повинна підтримуватися на оптимальному рівні.У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду приймається за фактичними даними на кінець передпланового періоду, а на кінець - визначається різними розрахунковими методами.