1 Див.: Мешко т. Коли офіціант і клієнт - закляті друзі // Молода Галичина. - 2001. -

18 Жовт.

" Рабочая книга социолога. - С. 474.

Див.: Журналистьі рассказьівают. - С. 275-278.

4 Див.: Романів є. Чому у Львові не вміють господарювати із субсидіями по-київ-

ськи // Тиждень. - 1996. - 13-19 верес.

Як поведеться

людина в іншій

ситуації, чи буде

інший спосіб поведінки

ліпшим?

Із цього приводу

можна лише робити

припущення,

з якими потім можуть

погоджуватись

або не погоджуватись.

Журналістові

ж потрібні

конкретні факти:

саме вони є

найвагомішим аргументом.

А здобути

такі факти

можна лише відповідно

вплинувши

на ситуацію,

стимулювавши її

розвиток у певному

напрямі, тобто

провівши експеримент

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

дії»), що події ці трапляються рідко і не залежать від волі хсурналіст

Динамізм професії не дає журналістам спокійно чекати появи «експериментальної

змінної» у суспільному житті. Можна вважати застарілим,,

таким, що стосується тоталітарних часів, твердження Т. Шуміліної про

те, що роль журналіста в експерименті активніша, ніж науковця, що

впливаючи на громадську думку і на тих, хто ухвалює рішення, журналіст

впливає на долю експерименту'. Заперечувати готовність журналіста

в певних випадках спровокувати ситуацію не можна. Йдеться про

готовність журналіста ставити соціальні експерименти.

Саме знання експериментальної методики

допомогли А. Аграновському глибше, ніж колеги,

розкрити суть відомого колись злобінського експерименту.

На той час «у всіх документах (і у всіх

статтях, які тоді друкували) бригаду М. Злобіна порівнювали

з бригадою А. О. Кузнецова, який працював

по-старому»2. Однак, на відміну від колег, які

цікавилися перемінами в експериментальній бригаді

М. Злобіна, А. Аграновськийвивчив, наскільки дотримано

принципу рівності умов у контрольній

бригаді А. Кузнецова. І почув від А. Кузнецова:

«Другий кран йому (Злобіну. - І. Л.) на централізацію

дали? А нам - ні. Коли зупинився бетонний

вузол, йому возили із Тушина? Нам не возили. З піском

у нас знову перебої, а йому подають, як годинник,

тому що експеримент»3. Вивчення ситуації в

обох (експериментальній і контрольній) бригадах свідчило, що в рівних

умовах постачання і технічного забезпечення бригада А. Кузнецова працю-

вала б не гірше від злобінської. Саме такий кваліфікований підхід дав змогу

А. Аграновському не піти руслом офіційної пропаганди і зробити мужній,

як на той час, висновок: «Ви розумієте, в принципі дослід має лише дати

відповідь на запитання. Позитивну чи негативну - будь-яка для науки цінна.

Але ж хочеться, щоб вийшло! У фізиці, хімії, чи, скажімо, у медицині допомогти

цьому «хочеться» не можна. В економіці, виявляється, можна»4.

Цей висновок розвінчував «показуху» не лише в конкретному випадку.

Адже подібні «експерименти» проводили в радянській економіці ще від

мисів О. Стаханова, і ніхто навіть не приховував, що «експериментатори

» завжди були в особливо вигідних умовах.

Див.: Шумшина Т. Методьі сбора информации в журналистике. - С. 69.

Аграновский А. Своего дела мастер. - М., 1980. - С. 182.

Тим само. - С. 188.

Аграновский А. Своего дела мастер. - М., 1980. - С. 182.

Експеримент

на шляху журналіста

з'являється

двома способами:

або це експеримент,

організований

владними

структурами, або

журналіст самостійно

ставить експеримент.

І в обох

випадках необхідне

знання соціологічної

методики

проведення експерименту

1 3 2 j ^ ) ^ В п л и в соціологічних методів збору інформації на журналістську методику ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ