Міністерство освіти і науки

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра теорії та історії

культури

Соціокультурний світ Княжої доби в історії України:європейський контекст

Курсова робота

студентки гр.ФФК-31

Молоданович О.О.

Науковий керівник-

канд.філ.наук,

доц.Стеценко В.І.

Львів-2010

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………с.3

Розділ 1. Дохристиянський (язичницький) період історії Київської Русі у світлі її зв’язків з християнською Європою………………………………с.8

Розділ 2. Софійний характер християнізації Київської Русі як наслідок соціокультурних впливів Східної і Західної Європи…………………….с.34

Розділ 3. Особливості європейського контексту соціокультурного розвитку Галицько-Волинського князівства………………………………………....с.51

Висновки ....…...……………………………………………………………с.76

Список використаної літератури ……....………………………………….с.79

Додатки ……………………………………………………………………...с.82

Вступ

Актуальність теми дослідження: У сучасних умовах суспільного розвитку дедалі більше зростає інтерес до попередніх культурних надбань людства, особливо гостро постає необхідність дослідження джерел його розвитку, збереження духовних надбань попередніх поколінь, зберігаючи свою культурну ідентичність, позаяк об’єктивне вивчення історичної спадщини того чи іншого народу і врахування її уроків сприяє визначенню подальших шляхів суспільно-культурного розвитку. Зокрема, продовжує привертати увагу багатьох дослідників Княжа доба в історії України, з її особливостями розвитку соціокультурних відносин. Цей період зіграв важливу роль в історії європейської культури, зокрема раннього Середньовіччя. Княжа доба в історії України проявилася у важких, але насичених яскравими подіями в соціокультурному житті. Київської та Галицько-Волинської Русі, яким по праву належить видне місце в прогресивному розвиткові культури Європи. Протягом історичного розвитку та її історичного наступу Київська та її наступниця Галицько-Волинська Русь створили величезну, яскраву і неповторну культурну спадщину. Соціокультурний світ Київської та Галицько-Волинської Русі відзначається самобутньою високорозвиненою духовною культурою, яка розвивалася на основі попередніх здобутків східних слов’ян. Позитивний вплив здійснювали також народи Європи, Візантії, Кавказу, Азії. Поширення християнства надало ще більшого поштовху у розвитку соціокультурного життя Русі, який проявився в органічному поєднанні передових соціокультурних надбань своєї епохи, та в гнучкості від ворожих впливів. Цивілізація Княжої доби Русі мала вагомий вплив на культуру країн Європи. Тому без урахування величезної й оригінальної культурної спадщини Княжої доби в історії України не може бути й мови про належне розуміння соціокультурного розвитку Європи. З огляду на вищесказане дослідження особливостей становлення соціокультурного світу великокняжої доби постає актуальним і назрілим науковим завданням. Актуальність дослідження даної теми обумовив вибір теми курсової роботи «Соціокультурний світ Княжої доби в історії України:європейський контекст».

Об’єктом дослідження курсової роботи є закономірності становлення та розвитку соціокультурного світу населення Європи.

Предмет дослідження є особливості соціокультурного світу Київської та Галицько-Волинської Русі в європейському контексті (явища і події, що були наслідком вплив на соціально-культурне життя народів Київської Русі та Європи).

Мета курсової роботи – дослідити особливості соціокультурного розвитку населення Київської та Галицько-Волинської Русі у порівнянні із іншими європейськими країнами.

Мета дослідження реалізується в конкретних завданнях:

сформулювати передумови які впливали на формування своєрідності руського соціокультурного світу, визначити сутність (ядро) і загальну його характеристику; реальні причини соціокультурного розвитку та занепаду Київської Русі;

вивчення процесів (етапів) соціокультурного розвитку, їх протікання і вираження у суспільному житті Княжої доби;

здійснити порівняльний аналіз розвитку Київської Русі із суспільно-культурними традиціями Сходу і Заходу за допомогою праць різних дослідників;

з’ясувати характер взаємовпливу Київської Русі у формуванні соціокультурного світу середньовічної Європи;

встановлення домінування релігійного аспекту у розвитку внутрішніх та міжнародних відносинах Київської Русі.

показати залежність утвердження християнства у східнослов’янському середовищі від військово-політичних подій;

виявлення подібності та відмінності Київської та Галицько-Волинської Русі у розвитку соціокультурних відносин;

визначити силу впливів культур як Київської, так і Галицько-Волинської Русі та їх продовжень в культурах європейських країн;

визначити можливості використання соціокультурної спадщини Київської Русі для подальшого розвитку;

підтвердити особливість та цінність соціокультурного спадку Княжої доби

Стан дослідження теми. При підготовці дослідження було опрацьовано широке коло літератури з даної тематики, завдяки чому вдалося сформувати уявлення про історичні передумови, соціальні та цивілізаційні чинники, які сприяли появі Княжої доби. Київська та Галицько-Волинська Русь завжди представляли підвищений інтерес для вчених різних галузей гуманітарного знання. Проблеми Київської та Галицько-Волинської Русі вивчаються на найрізноманітніших рівнях – від монографій до багатотомних наукових досліджень. Тема Княжа доба стала предметом дослідження багатьох науковців, мислителів, істориків, релігієзнавців тощо. Для даного дослідження існує великий обсяг дослідницької літератури.

Так, особливе значення для дослідження Княжої доби займалися такі відомі дослідниками як Греков Б.Д. «Развитие феодальных отношений Киевской Руси в ХІ-ХІІ вв., в якому ставився акцент на феодальних відносинах Київської та Галицько-Волинської Русі, та Довженюк В.Й. «Характерні риси феодалізму в Київській Русі» до праць яких звертались в написанні курсової роботи. Змістовний аналіз руської культури на основі археологічних даних знаходимо в працях Висоцького С.О. «Деякі риси давньоруської писемності ІХ-Хст. за археологічними пам’ятками», Каргера М.К. «Дофеодальный период истории Киева по археологическим данным» та Кучинко М.М. « Русско-польский этнический рубеж ІХ-ХІІІ вв. по археологическим данним» , викликає інтерес по архітектурі Княжої доби до праць Логвіна Г.Н. «Початковий період давньоруської архітектури». Глибоку оцінку дипломатичної і економічної діяльності знаходимо у Сахарова А.Н. «Дипломатия древней Руси. ІХ – первая пол. Х в.» та Фроянова И.Я. «Киевская Русь. Очерки соціально-экономической истории» . Детальний аналіз писемних джерел (літописів, свідчень сучасників Княжої доби) зроблений у працях Приселкова М.Д. «История русского летописания ХІ-ХV вв.», Насонова А.Н. «История русского летописания ХІ- начала ХVІІІ в.», Брайчевского М.Ю. «О первых договорах Руси с греками», де розглядалися русько-візантійські відносини. Цікава праця Попича М.В. «Мировоззрение древних славян». Окремо було проаналізовано соціокультурні події Волині й Галичини Княжої доби та їх вплив у працях Грушевського М.С. та Крип’якевича І.П. Проте тема соціокультурних процесів Галицько-Волинського князівства потребує проведення спеціального дослідження їх ролі в історії Русі з урахуванням факторів впливу на них держав і народів Східної і Центральної Європи.

Отже, як бачимо стан вивчення даної теми загалом задовільний, можна впевнено сказати, що проблема Київської та Галицько-Волинської Русі постійно привертала увагу науковців.

Теоретико-методологічні засади дослідження курсової роботи складають базові принципи історизму, системності та об'єктивності. До головних методів дослідження віднесено комплексний, синтетичний аналіз письмових пам'яток, який побудований на досягненнях сучасного джерелознавства, особливо у сфері вивчення літописів. В роботі також використовувався ретроспективний та компаративний (порівняльний) методи аналізу. Перший метод надавав можливість прослідкувати еволюцію соціокультурного життя в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві протягом тривалого часу. Застосування такого методу допомогло у створенні загальної картини соціокультурного поступу, незважаючи на відсутність інформації в джерелах з того чи іншого проміжку часу. Необхідність постійного розгляду аналогічних явищ в різних середовищах зробили дуже важливим компаративний аналіз досліджуваних явищ і подій. У курсовому дослідженні використання цих та інших методів ґрунтується на загальнонаукових принципах, а також питань походження та розвитку соціокультурного світу народу.

Практичне значення дослідження полягає у використанні результатів даної курсової роботи в навчальному процесі, зокрема при викладанні відкритої теми в курсі «Історія української культури».

Структура курсової роботи визначається метою та завданнями, зумовлена дослідженням. Виконана курсова робота містить вступ, 3 розділи, загальні висновки, список використаної літератури, а також додатки.

У першому розділі «Дохристиянський (язичницький) період історії Київської Русі у світлі її зв’язків з християнською Європою», характеризуються основні етапи формування та розвитку соціокультурного світу Київської Русі, враховуючи вплив на нього внутрішніх (перехід від общинного ладу до феодальних відносин) і зовнішніх (вплив європейських народів) чинників у процесі переходу русичів від язичництва до християнства.

У другому розділі «Софійний характер християнізації Київської Русі як наслідок соціокультурних впливів Східної і Західної Європи» розкривається вплив християнства на розвиток культури Київської Русі, аналізується специфіка сприйняття християнської віри русичами після їх хрещення князем Володимиром 988р, порівнюється поєднання східних і західних релігійних традицій у київському християнстві, яке виразилося у його софійному характері (універсальності), гнучкості.

У третьому розділі «Особливості європейського контексту соціокультурного розвитку Галицько-Волинського князівства» досліджується продовження соціокультурної спадщини Київської Русі в культурі Галицько-Волинського князівства, розкриваються особливості соціокультурного поступу населення Галицько-Волинського князівства під впливом католицького Заходу.