1 Експерименти поділяють на польові та лабораторні, одно- та також бііпгго-

факторні, реальні та модельовані (за допомогою комп'ютера) тощо. Кожен З

цих видів має свої особливості, підстави для застосування, недоліки і т. д. Докладніше

про види експериментів див.: Методьі сбора информации в СОЦИОЛОІЇІ"

ческих иселедованиях. - Кн. 2. - С. 193-303.

5 In: Journal of Personality and Social Psychology. - 1977. - Vol. 33. -№ I.

ментального, впливає і спричинює фіксовані зміни ще якийсь, невідомий

чинник. Щоб за таких умов уникнути помилки у встановленні причиново-

наслідкових зв'язків, і проводять відповідні заміри в контрольній групі -

максимально тотожній експериментальній, але такій, до якої

експериментальної змінної не застосовують.

Експеримент із застосуванням контрольної групи називають паралельним,

на відміну від послідовного, в якому контрольної групи нема:

одна і та ж група є контрольною (до застосування експериментальної

•змінної) і експериментальною (після того, як змінну буде застосовано).

Послідовний експеримент, зрозуміло, має сенс лише тоді, коли є гарантія,

що на групу чи явище не впливатимуть побічні, незафіксовані чинники

(крім експериментального)'.

Надійність інформації, одержаної методом експерименту, залежить,

Зрозуміло, від надійності його методики, від фаховості його побудови і про-

«едення. Структура фахово організованого наукового експерименту завжди

має обов'язкові елементи, це:

е к с п е р и м е н т а т о р ,

е к с п е р и м е н т а л ь н а змінна,

е к с п е р и м е н т а л ь н а с и т у а ц і я ,

е к с п е р и м е н т а л ь н и й о б ' є к т .

Часто навіть у лабораторному експерименті, який проводять у спеціально

створених умовах, важливо зробити так, щоб піддослідні і навіть

виконавець експерименту не знали його справжньої суті, не розрізняли

експериментальної змінної. Класичним прикладом тут є експеримент Стен-

лі Мілгрема, який пропонував студентам взяти участь у дослідженні впливу

електричних розрядів на пам'ять добровольця (студенти повинні були посилати

ці розряди добровольцеві). Насправді ж роль «добровольця» виконував

актор, а вивчалась здатність студентів до жорстоких вчинків .

Спеціаліст у галузі соціального експериментування Д. Кемпбел виділяє

вісім чинників, які треба враховувати для досягнення внутрішньої і чотири

- для зовнішньої валідності експерименту.

До перших восьми він відніс:

1. Тло - на якому здійснюється вплив експериментальної змінної.

2. Природний розвиток - пов'язані з часом, а не з конкретними подіями

зміни в піддослідних: їх втома, зголодніння, подорослішання і т. д.

Експеримент

3. Ефекти тестування - вплив виконаних випробувань на результати

повторних.

4. Нестабільність вимірювального інструменту - несправність

технічних засобів, зміни у спостерігачах.

5. Статистична регресія - наслідок добору групи на основі крайніх

показників.

6. Нееквівалентність експериментальної та контрольної груп. ?>'

7. Відсів протягом експерименту - нерівномірне вибуття піддослідних

із груп.

8. Взаємовплив між добором і природним розвитком, такий взаємовплив

можна сприйняти за наслідок впливу експериментального чинника.v

Зовнішню валідність, на думку Д. Кемпбела, під загрозу може

поставити:

1. Попереднє тестування; воно може призвести до зміни чутливості

піддослідних до експериментального впливу.

2. Взаємовплив добору піддослідних та експериментального чинника.

3. Умови організації експерименту - усвідомлення піддослідним

того, що відбувається експеримент. У зв'язку з цим не зовсім коректно

поширювати одержані в лабораторних умовах результати на позаекспе-

риментальні умови.

4. Взаємна інтерференція експериментальних впливів, яка виникає,

оскільки наслідки впливів попередніх зникають, зазвичай, не одразу1.

Сучасна соціологічна практика свідчить, що за врахування цих

чинників, фахової організації та проведення дослідження експеримент є

надійним методом збору інформації та, відтак, наукового аналізу.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке експеримент у соціології?

2. У чому унікальність експериментального методу збору інформації?

3. Які є схеми встановлення причинових зв 'язків?

4. Яка роль контрольної групи в експерименті?

5. Які обов'язкові елементи структури експерименту?

КемпбеллД. Модели зкспериментов в социальной психологии и прикладних

науках. - М, 1980. - С. 45-47.

3. КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Соціологічні дослідження поділяють на емпіричні й теоретичні,

Прикладні та фундаментальні. Цей поділ залежить від об'єкта, процедури

та рівня узагальнення. Якщо об'єктом є універсальні зв'язки і процеси,

таке дослідження називають фундаментальним. Емпіричний

матеріал у ньому - лише база для загальних, масштабних висновків про

нові закономірності та тенденції, які особливо важливі для соціологічної

науки. Якщо ж завдання соціологічного дослідження зорієнтовані на

розв'язання практичних проблем і не передбачають здобуття нових

теоретичних знань, то такі дослідження називають прикладними.

Прикладні дослідження найчастіше виконують на замовлення якихось

соціальних структур і є емпіричними, тобто такими, які встановлюють

і обґрунтовують емпіричні факти. Хоча поняття «емпіричне дослідження

» і «прикладне дослідження» близькі за змістом і часто збігаються,

але вони не тотожні. Прикладне дослідження може бути теоретичним,

емпіричне - стосуватись фундаментальних проблем суспільства.

До того ж єдність і взаємозв'язок емпіричного й теоретичного, прикладного

і фундаментального дослідження є обов'язковою передумовою

Ґрунтовного соціологічного дослідження.

Залежно від методики виділяють ще такі

дослідження: панельні (повторювані через певний

період часу для порівняння), ролінґові (повторювані

з коротким інтервалом) і моніторингові

(постійні). Завдання п а н е л ь н о г о дослідження-

простежити зміни ситуації, об'єкта, а р о л і н ґ о -

иого та м о н і т о р и н ґ о в о г о - ще й динаміку таких

змін. У різних галузях соціології, особливо в

соціології громадської думки, проводять рейтин-

І'ові дослідження - щоб встановити рівень важли-

гюсті певних явищ, осіб із погляду громадської

думки (фахівців, фанів, електорату тощо). Екзит-

Анекдот не зовсім

до теми:

Якщо Ваш конкурент

має високий

рейтинґ, можуть

допомогти

бейсбольні бити.

Якщо ж Вас не

влаштовують результати

екзит-

полу, врятує тіль»

ки сервер

Програма соціологічного дослідження. Методологічний розділ

поли (опитування виборців на виході з виборчих дільниць), які вперше

було застосовано в США всередині XX ст. і які були інформаційною

базою для ток-шоу в день виборів, у наших умовах стали чи не найважливішими

КСД (див. про це 1.4).

Проведення конкретного (емпіричного) соціологічного дослідження

(КСД), про яке йтиметься в цьому розділі, неможливе без теоретичної

бази, без урахування набутків соціологічної теорії.