54. Класифікація територій та об'єктів пзф України: штучно створені об'єкти

Відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» до природно-за­повідного фонду належать:

• природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказ­ники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

• штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Штучно створені об'єкти.

Ботанічні сади - об‘єкти, що створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.

Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва - найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

30. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин

КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ МІГРУЮЧИХ ВИДІВ ДИКИХ ТВАРИН (БОННСЬКА КОНВЕНЦІЯ) / (CONVENTION ON MIGRATORY SPECIES (CMS)

В одній з рекомендацій Конференції ООН з довкілля людини (1972 р.) була визнана необхідність співробітництва країн у сфері охорони видів тварин, що мігрують через національні кордони, що й обумовило необхідність прийняття відповідної конвенції. Конвенція була підписана 23 червня 1979 р. у Бонні (Німеччина). За станом на 1 берез­ня 2008 р. до конвенції приєдналися 108 країн. Конвенція має сильні позиції в Європі та добре представлена африканськими країнами, однак участь країн Азії та Америки зали­шається досить слабкою. Такі впливові країни, ж Росія, Китай, Японія, Канада, США та Бразилія й досі не приєдналися до конвенції.

Мета конвенції — охорона видів тварин, що мігрують по суші, морю чи у повітрі, а також їхніх місцеперебувань на всьому шляху їхньої міграції. Конвенція містить два додатки з переліком мігруючих видів, на які повинні поширюватися заходи охорони. До Додатку I занесені види, яким, відповідно до наявних даних, загрожує зникнення. У Додатку II представлені види, які мають несприятливий охоронний статус і поліпшення стану яких вимагає спеціальних заходів. Щоб потрапити до Додатку II, вид не обов’язково має перебувати під загрозою зникнення. Для спільних дій щодо окремих видів чи груп видів з Додатку II можуть розробляться угоди про співробітництво. На сьогодні укладено 6 угод: Угода про збереження тюленів у затоці Вадден-Зе (чинна з 16.10.1991). Угода про збереження кажанів в Європі (ЕІЖОВАТ8) (16.01.1994). Угода про збереження малих китоподібних Балтійського і Північного морів (А8СОВАШ) (29.03.1994). Угода про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (АЕ\УА) (01.11.1999). Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря і прилеглої акваторії Атлантичного океану (АССОВАМ8) (01.06.2001). Угода про збереження альбатросів та буревісників (АСАР) (01.02.2004). Під егідою Боннської конвенції також підписано 10 меморандумів взаєморозуміння, що мають на меті збереження таких видів: журавель білий; кроншнеп тонкодзьобий; середньоєвропейська популяція дрохви; морські черепахи Атлантичного узбережжя Африки; морські черепахи Індійського океану та Південно-Східної Азії; олень бухарський; очеретянка прудка; західно-африканська популяції слона африканського; антилопа-сайга; китоподібні південних тихоокеанських острівних держав.