Клінічні ознаки переломів ребер

Клінічна картина. Перелом навіть одного ребра спричиняє біль у місці перелому, який посилюється при вдиху і тому зав­жди супроводиться порушенням дихання (зниження глибини, порушення ритму).

При переломі ребер нерідко виявляються крепітація відлам­ків та їх зміщення, а в разі ушкодження легені — підшкірна ем­фізема. Як правило, ушкоджена половина грудної клітки відстає при диханні. При множинному і особливо вікончастому перело­мах характерні западання грудної стінки і її парадоксальний рух.

Перелом ребер призводить до розвитку гострої дихальної недостатності (задишка, тахікардія, іноді ціаноз шкіри і слизо­вих оболонок). У тяжких випадках може розвинутись плевро- пульмональний шок. Нерідко в ділянці перелому виявляється припухлість (гематома).

При переломах нижніх ребер необхідно пам’ятати про мож­ливість пошкодження селезінки, печінки, нирок.

Перша допомога. Виявивши у потерпілого перелом ребер, потрібно надати йому положення напівсидячи, дати таблетку анальгіну, прикласти до пошкодженої ділянки міхур з льодом, потім накласти на грудну клітку (на вдихові) тугу пов’язку з бинта або рушника і транспортувати до найближчого лікуваль­ного закладу. При неускладнених переломах ребер зовнішня іммобілізація не потрібна, вона тільки утруднює дихання, може призвести до запалення легень.

Госпіталізація. Потерпілих з множинним переломом ребер, які перебувають у тяжкому стані, потрібно терміново госпіта­лізувати в стаціонар. Транспортують на ношах у положенні на­півсидячи під постійним контролем життєво важливих функцій.

При ізольованому неускладненому переломі показане амбу­латорне лікування.

Перша допомога при відкритому пневмотораксі

1. Алгоритм дії

Оснащення: стерильні ватні кульки, гумові рукавички, марлеві серветки, клеол або липкий пластир, ІПП, розчин аналь¬гіну 50 % — 4,0 + розчин димедролу 1 % — 2,0, серцево-судинні препарати.

2. Послідовність виконання

Забезпечити потерпілому фізичний і психічний спокій.

1. Надати положення напівсидячи.

2. Провести знеболювання (протишокові) — 50 % — 4,0 анальгіну + 1 % — 1,0 димедролу внутрішньом’язово.

3. Викликати ШМД.

4. Обробити шкіру навколо рани 1 % розчином йодонату або іншим антисептиком.

5. Накласти на рану оклюзійну пов’язку.

6. На ділянку ушкодження покласти міхур з льодом.

7. Провести транспортування потерпілого в положенні напівсидячи до торакального відділення (до лікарні), пильнуючи за станом пацієнта.