- •1.Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні. Особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень.
- •2.Граничні величини та їх роль в мікроекономічному аналізі.
- •3.Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •4. Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •5. Аналіз змін у попиті й величині попиту. Чинники попиту. Понятт методи, обчислення та сфери застосування.
- •6. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •7.Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •8.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9..Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
- •10, Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •11. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •12. . Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.
- •14. Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •15. Закони Госсена, як теоретичне обґрунтування досягнення споживачем рівноваги.
- •16. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівноваги споживача.
- •17. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •18. Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу
- •19. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова лінії “ціна - споживання” та лінії попиту.
- •Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
- •Технологічна і економічна ефективність виробника.
- •Виробнича функція: поняття, види і параметри.
- •Спадна віддача (продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному виборі товаровиробника.
- •Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •Ефект збільшення масштабу виробництва та його відображення в характері виробництва та витрат.
- •Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
- •Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
- •Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •Концепція мінімально ефективного випуску та її прикладні аспекти.
- •Поняття “нормальний прибуток”, “чистий економічний прибуток”. Вплив зміни їх кількісних значень на ділову активність підприємців.
- •Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •Визначення оптимальних обсягів випуску за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •50.Вхідні та вихідні бар’єри, їх вплив на економічний стан виробника-учасника ринку.
- •64.Аналіз загальної рівноваги. Ефект зворотного зв’язку.
- •65.Парето-ефективний розподіл ресурсів.
- •Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.
- •68..Громадські блага та їх споживчі властивості.
- •Поняття і види монополій.
- •Ринкова (монопольна) влада товаровиробників: поняття, джерела, методи діагностування та стримування.
- •Вибір підприємством-монополістом ціни та обсягу виробництва.
- •52.Цінова і нецінова конкуренція: сфери раціонального використання у поведінці учасників ринку.
- •Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •67..Позаринкові зовнішні ефекти та їх регулювання.
- •Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •Порівняння ефективності різних моделей ринку.
- •Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •58. Правило залучення факторів виробництва для максимізації прибутку підприємства.
- •59.Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.
- •Капітал як ресурс тривалого використання.
- •61.Інвестування. Визначення поточної (дисконтованої) вартості активу довгострокового і безстрокового (довічного) володіння.
- •62.Земля як фактор виробництва. Економічна та земельна рента.
- •63.Часткова та загальна рівновага ринкової системи.
- •66.Інституціональна природа сучасної фірми. Загальні, специфічні, інтерспецифічні ресурси фірми. Трансакційні витрати.
- •Бухгалтерський прибуток – різниця між виторгом підприємства та бухгалтерськими явними витратами.
- •Виробниче підприємство – мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.
- •Економічна ефективність виробництва – випуск даного обсягу продукції з мінімальними середніми витратами або випуск максимального обсягу продукції за даного обсягу виробничих ресурсів.
- •Економічний прибуток – різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами).
- •Зовнішні ефекти – ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага.
- •Поточна вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу.
- •Рівноважна кількість товару – кількість товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.
- •Фірма – коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв’язаних між собою контрактними зобов’язаннями, які направлені перед усім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів.
Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
Витрати виробництва –це вартість усціх видів факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення певної кількості товарів. Короткостроковий період – проміжок часу, протягом якого фірма не взмозі радикально змінити свою виробничу програму й обсяг випуску варіюється лише за рахунок змін змінних витрат при незмінному стані постійних. В короткостроковому періоді витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні витрати (TFC) – це витрати підприємства, які не залежать від змін обсягу виробництва і мають місце навіть тоді, коли не виробляється продукція: (рентні платежі, амортизаційні відрахування, страхові внески). Змінні витрати (ТVC) — це витрати, які змінюються за зміни обсягу виробництва (сировина, матеріали, заробітна плата робітників та ін).
Принцип неухильного зростання граничних витрат: сутність, графічна інтерпретація, значення в діяльності підприємства.
Граничні витрати (МС) — це витрати на виробництво кожної додаткової одиниці продукції, що випускається. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з випуском останньої одиниці продукції. Крива граничних витрат показує, що спочатку їх величина зменшується, але досягнувши мінімального значення при певному обсязі випуску МС збільшується. Чим більшим буде об’єм виробництва, тим крутішим буде графік кривої граничних витрат. Залежно від змін граничних витрат вирішується питання про доцільність збільшення або зменшення обсягу виробництва. Цей показник містить важливу інформацію: показує не тільки те, у що обходиться виробництво кожної додаткової одиниці продукції, а й той виграш, що одержить фірма, відмовившись від виробництва останньої одиниці випуску.
Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
Ізокоста – це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад праці та капіталу). Це еквівалент бюджетного обмеження, у даному випадку для виробника. Тобто, усі можливі комбінації витрат, що дають максимум продукції при даному бюджеті, лежать на прямій – із окості. Ізокоста – лінійна функція. Ціни факторів розглядаються як незмінні тому незалежно від зміни обсягів виробництва її графік завжди має вигляд прямої. Нахил ізокости = PL/ Pk. Він визначає ринкову норму заміщення однієї одиниці капіталу додатковою одиницею праці. В залежності від зміни обсягу нашого виробничого бюджету ми збільшуємо або зменшуємо величину ТС. В цьому випадку ізокоста буде зміщуватись від точки відліку координат або навпаки наближатись до неї. При цьому кут нахилу ізокости буде залишатися постійним, тому що як він визначається співвідношенням цін на ресурси, а воно в цьому випадку не змінюється. При зміні цін на один з ресурсів при незмінному розмірі виробничого бюджету відбувається зміна кута нахилу ізокости. При накладанні графіка із окости на карту ізоквант визначається положення рівноваги виробника – точка дотику ізокванти з ізокостоюю.