65.Поняття, види, порядок формування і напрямки використання прибутку підприємства.

Прибуток — показника виторгу000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000, що залишається після відшко­дування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприєм­ства. Прибуток виражає мету підприємницької діяльності, служить основним економічним показником та джерелом фінансових ресурсів підприємства, за­безпечує всі форми інвестування; та є об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків. Види прибутку: Загальний (балансовий) прибуток—весь прибуток від усіх видів діяльності, до його розподілу. Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — при­буток, що реально поступає в розпорядження підприємства. Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробни­чими витратами(адміністративні, ко­мерційні). Операційний прибуток- це чистий прибуток, дорівнює валовому прибутку з мінусом невиробни­чих витрат. Маржинальний прибуток – обсяг виручки від продажу прд-ції за мінусом змінних витрат.

Джерелами формування загальної величини прибутку підприємства є: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) про­даж іншого майна; в) позаопераційні (пасивні) операції.

Прибуток від продажу продукції обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції та її повною собівартістю. Прибуток від продажу майна включає прибуток від прода­жу основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств. Він визначається як різниця між ціною продажу і ба­лансовою (залишковою) вартістю об'єкта з урахуванням витрат на продаж (демонтаж)

тощо). Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в орен­ду (лізинг), дивіденди на цінні папери, тощо Напрямки використання одержаного прибутку:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав і персоналу фірми за результатами роботи як заохочувальний захід, на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2) прибуток, що залишається на підприємстві, є фінан­совим джерелом його розвитку і спрямовується в резервний та інвестиційний фонди (нерозподілений прибуток).

66.Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства характерний рівнем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю і динамікою структури джерел фінансування, платоспроможністю.За таким показником як баланс, можна побачити – наявність і використання коштів на певну дату. Баланс підприємства склад з 2 частин: 1) актив, в якому відоб­ражається склад ресурсів, що забезпечують діяльність підприєм­ства; 2) пасив, який характеризує джерела їхнього формування.Оцінка фінансово-економічного стану підприємства на певну конкретну дату здійснюється на підставі аналізу системи таких показників:1) прибутковість: загальний прибуток, чистий прибуток, рентабельність (активів, власного капіталу, акціонерного, продукції, одного виробу) 2) ділова активність: оборотність активів, оборотність товарно-матеріальних запасів, середній термін оплати дебіторської заборгованості, середній термін кредиторської заборгованості. 3) фінансова стійкість: коефіцієнт автономії, коеф.забезпеченості боргів, фансвоий важіль (ліверидж). 4.Платоспроможність: 1) коефіціент загальної ліквідності, 2) коефіціент термінової ліквідності, 3) коефіціент абсолютної ліквідності.

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток показує абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому йому потрібен показник рентабельності.

Рентабельність – це той показник ефективнсті роботи підприємства, який обчислюється як відношення прибутку до витрат. Виділяють рентабельність інвестованих ресурсів і рентабельність продукції.

Ділова активність – це всі показники ресурсовіддачі. Зростання показників - це діяльність підприємства як ефективне. Аналіз ділової активності потребує також і якісних показників:як - наявність експортної продукції; - широта ринку збуту продукції; - репутація підприємства.

Фінансова стійкість – характеризується співвідношенням власного й залученого капіталу. Види: абсолютна фінансова стійкість – все покривається за рахунок власних оборотних коштів; Нормальна фінансова стійкість – для покриття викристовують з різних джерела коштів – як власні так і залучені. Критичний фінансовий стан – підприємство має кредити та позики не погашенні в зазначений термін

Платоспрможність підприємства – тобто його здатність вчасно розрахуватись з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності.