1) За станом ринку:

• ціна продавця – це ціна продажу продукту, яка враховує витрати на його виробництво та збут, бажаний рівень прибутку, попит та конкуренцію на цільовому зарубіжному ринку;

• ціна покупця (купівлі) - це ціна, за якою покупець готовий та спроможний придбати товар, виходячи із цінності товару та його переваг порівняно з товарами-замінниками на ринку.

2) За напрямом товарного потоку:

• експортна ціна  - це ціна, за якою товар продається на зовнішній ринок;

• імпортна ціна  - це ціна, за якою товар купується на зарубіжному ринку та ввозиться на внутрішній.

3) За умовами розрахунків:

• комерційна ціна (контрактна) – це ціна, яка зазначена в контракті купівлі–продажу товару;

• ціна за клірингом – це ціна, за якою здійснюються безготівкові розрахунки між країнами та компаніями за поставлені та продані один одному товари, цінні папери та послуги, що здійснюються шляхом взаємного зарахування, виходячи з умов балансу платежів;

• трансфертна ціна – це внутрішньофірмова ціна, яка застосовується в угодах та розрахунках між окремими підрозділами та філіями міжнародних компаній.

4) За повнотою врахування витрат:

• ціна нетто – це чиста ціна товару за місцем його купівлі-продажу; для продавця – фактична виручка від продажу товару за виключенням витрат на виконання угоди, а для покупця – сума, яка фактично сплачується продавцю;

• ціна валова – це ціна товару, яка включає витрати на перевезення, страхування, митні збори та інші витрати.

• ціна споживання – це сума витрат покупця, що включає витрати як на купівлю товару, так його подальше використання (витрати на ремонт, паливо тощо).

5) За характером реалізації:

• ціна оптова –– ціна на великі партії товару;

• ціна роздрібна – ціна товару в роздрібній торгівлі; ціна, за якою товар продається населенню

6) За рівнем інформаційної відкритості:

• відкриті ціни (друковані) – це довідкові ціни, що оприлюднюються в статистичних довідниках, прейскурантах, каталогах, бюлетенях біржових котирувань.

• розрахункові ціни (закриті) –– конфіденціальні ціни комерційних угод та такі, що можуть бути розраховані на базі вторинної інформації.

Контрактна ціна – це кількість грошових одиниць, яку повинен заплатити покупець продавцю у тій чи іншій валюті за весь товар або одиницю товару, що були до­ставлені продавцем на базисних умовах у зазначений у кон­тракті географічний пункт.

Вага нетто – це чиста вага товару без упаковки;

Вага брутто – це вага товару разом з упаковкою;

Вага брутто за нетто. Цю характеристику застосовують тоді, коли вага упаковки настільки мала, що її можна не враховувати.

Базисна ціна – ціна товару, яку приймають як базу при визначенні зовнішньоторговельної ціни цієї продукції. Базис ціни показує, чи входять витрати, пов'язані з

доставкою товарів від продавця до покупця, до ціни товару.

Тверда ціна – це ціна, що залишається незмінною протягом усього терміну дії міжнародного контракту.

Рухома ціна – це ціна, що може змінюватись відповідно до встановлених умов, які передбачені в контракті. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься застереження, що передба­чає зміну ціни, зафіксованої в контракті, залежно від підвищен­ня або зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди.

Змінна (ковзаюча) ціна – це ціна на складний та унікальний товар з тривалими термінами його виготовлення, яка враховує зміни у витратах на виробництво (зміна цін на матеріали, паливо тощо), які мали місце протягом терміну, необхідного для виготовлення товару. Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової та змінної. Базова ціна визначає структурні частини ціни і узгоджується сторонами при підписанні контракту. Змінна ціна визначається на момент виконання контракту шляхом перерахунку структури ціни, зумовленої відповідними змінами у витратах.

Ціна з наступною фіксацією – ціна, яка встановлюється в ході виконання контракту, в якому визначені правила її фіксації. Механізм встановлення ціни з наступною фіксацією передбачає: при укладанні контракту вказується базисна ціна, але одночасно визначаються умови, згідно з яким базисна ціна буде змінюватись у випадку якщо до моменту виконання угоди виникне зміна цін на ринку на аналогічний товар.

Загальна (проста) знижка — знижка, яка надається з прейскурантної або довідкової ціни і звичайно становить 20-30 %, а в деяких випадках — до 40%. Такі знижки викори­стовуються при укладенні угод на машини й устаткування, зо­крема на стандартні види устаткування. Знижки з довідкової ціни становлять 2-5 %.

Знижка за оборот (бонусна знижка). Вона надається постійним покупцям на підставі спеціальної довіреності. У контракті в цьому випадку встановлюється шкала знижок за­лежно від досягнутого обороту протягом визначеного терміну, як правило, одного року, а також порядок виплати сум на підставі цих знижок.

Прогресивна знижка — це знижка за кількість або серійність. Вона надається покупцеві за умови покупки ним заздалегідь визначеного товару, обсяги замовлень якого зростають.

Дилерська знижка — знижка, яка надається виробни­ками своїм постійним закордонним посередникам по збуту. Вони в середньому становлять 15-20 % роздрібної ціни.

Спеціальні знижки. До них відносяться: знижки, які надаються привілейованим покупцям, у замовленнях яких особливо зацікавлені продавці; знижки на пробні партії та за­мовлення; знижки за регулярність замовлень.

Сезонні знижки — знижки за покупку товару поза періодом активного сезону (наприклад, на сільськогоспо­дарські добрива вони становлять близько 15 %).

Приховані знижки, які надаються покупцеві у вигляді знижок на фрахт, пільгових кредитів або безвідсоткових кре­дитів, шляхом надання безкоштовних послуг та зразків.

Знижки за повернення товару, раніше купленого в даній фірмі. Надаються покупцеві при поверненні ним раніше купленого в даній фірмі товару застарілої моделі. Ці знижки можуть сягати 25-30% прейскурантної ціни.

Знижка при продажу уживаного обладнання — до 50 % від початкової ціни.